Ухвала суду № 87431660, 07.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18268/19

Провадження 2/127/2529/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

ВСТАНОВИВ :

В наведеній вище справі судом на обговорення осіб, які беруть участь у справі, поставлено питання про передачу справи за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

Позивач ОСОБА_1 заперечив щодо передачі справи за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області, мотивуючи тим, що місцезнаходження відповідачів в справі у м. Вінниці, а тому справа підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області.

Представник відповідача Прокуратури Вінницької області не заперечувала щодо передачі справи за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області не заперечувала щодо передачі справи за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

Представник третьої особи Державної казначейської служби України не заперечувала щодо передачі справи за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області, саме про непідсудність справи Вінницькому міському суду Вінницької області зазначено представником у поясненні на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та третьої особи, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 24.04.2017 року у справі № 6-2885цс16 положеннями частин 1, 2, 7 статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон №266/94-ВР).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає в тому числі і у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно зі статтею 3 Закону № 266/94-ВР у разі незаконного засудження громадянинові відшкодовується: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 4 Закону № 266/94-ВР).

Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР.

Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі – Положення), у разі винесення виправдувального вироку, для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР ухвалу. Пункт 12 Положення містить вимоги щодо змісту такої ухвали. У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції.

Отже, вирішення вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди вирішується судом в однаковому порядку в ухвалі, що приймається згідно із ч. 1 ст. 12 Закону № 266/94-ВР.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3, 4, 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,– передати за підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя