Рішення № 87431602, 06.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25562/19

Провадження № 2/127/3640/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

06 лютого 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Кравчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи позов тим, що 05.09.2016 року між сторонами було укладено договір позики № 70264 в електронній формі, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надавалась строком на 10 днів шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником.

Позивач належним чином виконав умови договору позики, проте відповідач отримані грошові кошти в передбачені строки не повернув, внаслідок чого в останньої утворилася заборгованість зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Станом на 06.09.2019 року заборгованість відповідача становить 42468,00 грн., яка складається з: 1000,00 грн. – основного боргу; 20854,00 грн. – заборгованості по відсоткам; 20614,00 грн. – заборгованості за простроченими відсотками. Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконала, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 05.09.2016 року між сторонами було укладено в електронній формі договір позики № 70264, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала від позивача грошові кошти в сумі 1000,00 грн., шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, на строк 10 днів зі сплатою процентів за користування позикою (а.с. 15-43).

Позивач в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики, на картковий рахунок відповідача перерахував суму позики в розмірі 1000,00 грн., що підтверджується повідомленням від 30.08.2019 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів (а.с. 45).

За умовами п. 1.5 договору позики, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

- 1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30 за перший день користування позикою;

- 1,9 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2. цього Договору;

- 3,8 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2 цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

У п. п. 1.7, 1.8 договору встановлено, що позика надається на споживчі цілі. Деталізована інформація щодо визначення сукупної вартості позики зазначена у Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам (п. 7.1 договору позики).

В порушення умов договору позики відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала. У зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка станом на 06.09.2019 року становить 42468,00 грн., яка складається з: 1000,00 грн. – основного боргу; 20854,00 грн. – заборгованості по відсоткам; 20614,00 грн. – заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 44).

Відповідно до положень статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 вказаного Закону).

За змістом 5 статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогою позивача про стягнення з відповідача боргу за договором позики на загальну суму 42468,00 грн.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 610-612, 625, 627, 629, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики ? задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики № 70264 від 05.09.2016 року в розмірі 42468,00 грн. (сорок дві тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» витрати на оплату судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складений 06.02.2020 року.

Суддя: