Рішення № 87428789, 04.02.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5987/15-ц

Провадження № 2/552/180/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Павленко Л.М.

за участю представника позивача Шокало Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в Київський районний суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 30 серпня 2007 року між сторонами укладений кредитний договір № PLAWAK05561556, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 32 915 доларів США зі сплатою відсотків відповідно умов кредитного договору . Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню коштів, станом на 27 липня 2015 року заборгованість складає 96 106, 14 доларів США, а з врахуванням заборгованості , що стягнута рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 49 447,31 доларів США.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала пославшись на викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив обставини, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність. Суду надано відзив на позовну заяву щодо невизнання позовних вимог посилаючись на те, що позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська і тим самим змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів, а тому відсутні підстави до нарахування процентів. Надана заява про застосування строків позовної давності. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № PLAWAK05561556 від 30.08.2007 року відповідач отримала кредит у сумі 32915,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості, на строк до 29 серпня 2014 року.

12 липня 2008 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку позивача, у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, станом на 27 липня 2015 року утворилась заборгованість, яка складається з : 16727,09 доларів США заборгованості за кредитом, 20020,33 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом, 1838,60 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 57 520,12 доларів США.

З врахуванням рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2013 року, позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 49 447,31 доларів США.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Агрокапітал», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLAWAK05561556 від 30.08.2007 року в сумі 23 309,08 доларів США звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль Subaru , модель Outback, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності , що підтверджується свідоцтвом реєстрації транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.08.2007 року, який знаходиться на охоронюваній автостоянці за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що дане рішення суду виконане, автомобіль реалізований за 14 335 доларів США.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено. Стягнуто заборгованість по кредитному договору № PLAWAK05561556 у сумі 362944 грн. 03 коп., що еквівалентно 45407,27 дол. США, яка складається з 410,84 дол. США заборгованість за кредитом; 16265,35 дол. США заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1489,35 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом; 12241,18 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Рішення набрало законної сили.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Пунктом 2.3.7 кредитного договору передбачено, що банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1. даного договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3.

Одна із умов, що передбачена пунктом 2.3.3. є порушення позичальником зобов`язань .

Позивач використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку та за рахунок звернення стягнення на предмет застави.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до правової позиції, що викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13ц , Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Отже, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення заборгованості чи про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Крім того, заявлені позовні вимоги щодо стягнення суми 49 447 , 31 доларів США взагалі не конкретизовані, оскільки ні з розрахунку заборгованості , ні з позовної заяви не можливо встановити складові цієї суми боргу. Також в ході судового розгляду суду не надано належних доказів з приводу обрахування такої суми.

Враховуючи висновки до яких дійшов суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, тому заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.10,12,81,259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" ,місце знаходження 01001 м. Київ вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий Ж.В. Кузіна

Повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2020 року