Постанова № 87427822, 05.02.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/505/20

Провадження № 3/359/338/2020

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 лютого 2020 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Народицького ВП Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №005355 від 11.01.2020 року, 11.01.2020 року о 17 год. 10 хв. в с.Базар Народицького району по вул. Шевченка,105 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнав та пояснив, що 11.01.2020 року о 17 год. 10 хв. в с.Базар Народицького району по вул. Шевченка, 105, він керував транспортним засобом, автомобілем марки «Volkswagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_2 . Однак, автомобіль було зупинено екіпажем патрульної поліції. Причиною зупинки його автомобіля було порушення ним п.2.5 ПДР України. Після чого відразу почали стверджувати, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, при цьому здійснюючи на нього тиск, щоб він це підтвердив. Таким чином, дії працівників поліції були неправомірними, а тому даний протокол було складено відносно нього незаконно, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому відповідно і не порушував вимог законодавства. Таким чином, не зрозуміло, як працівниками поліції та на підставі чого було встановлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Також зазначив, що вказані дані в протоколі не відповідають дійсним обставинам, не підтверджується матеріалами справи, що в свою чергу не створює склад правопорушення за ст.173 КУпА. Враховуючи вищевикладене, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просив суд дану справу відносно нього закрити.

Дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлений.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до коментованої ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити перелік всіх обов`язкових реквізитів протоколу, і у разі їх відсутності він не має доказового значення. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.

Так, статтею 256 КУпАП закріплено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу зазначається, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Судом враховується, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №005355 від 11.01.2020 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об`єкт правопорушення, об`єктивну сторону, суб`єкт правопорушення і суб`єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.

При розгляді справи, суддею встановлено, що диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначені умови при яких може застосовуватись адміністративне стягнення, які нерозривно пов`язані між собою і діють тільки в сукупності.

Першою умовою є момент вчинення правопорушення. Тобто він має місце тільки під час керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, водій має керувати транспортним засобом, який має рухатись і під час керування таким транспортним засобом, працівники поліції мають право зупинити його на підставах та у порядку, визначеному чинним законодавством, та за наявності певних ознак у водія, можуть запропоновувати йому пройти тест на визначення стану сп`яніння, на місці зупинки автомобіля. Підстави зупинки транспортних засобів викладені в ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII зі змінами. Цей перелік є вичерпним. Він також нерозривно пов`язаний з моментом вчинення правопорушення, що підтверджується зазначеною статтею Закону "Про Національну поліцію", оскільки в ній йдеться про підстави за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби які рухаються, і так само містить обов`язок поліцейського повідомити водію про причини зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Другою умовою при якій може застосовуватись адміністративне стягнення є перебування особи в статусі водія відповідно до п.1.10. Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про затвердження Правил дорожнього руху" зі змінами. Тобто знаходження особи всередині транспортного засобу в момент настання причин зупинення транспортного засобу і наявності у такої особи посвідчення водія відповідної категорії.

Третьою умовою при якій може застосовуватись адміністративне стягнення є відмова водія, що знаходиться в транспортному засобі, який зупинений поліцейським відповідно до вимог законів України від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_2 , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.п. 6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні положення містяться і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Таким чином підставами для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння у закладі охорони здоров`я є відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами.

При цьому, положення ст. 266 КУпАП, вказаного Порядку і Інструкції у їх системному тлумаченні свідчать про те, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП України за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння може бути складений поліцейським лише після документування належним чином відмови особи, що керує транспортним засобом від проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Адже у разі такої відмови на місці вчинення правопорушення поліцейський зобов`язаний доставити порушника для проведення огляду до медичного закладу.

Також, згідно з п. 8 Розділу II Інструкції, огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі направлення, форма якого надана в Додатку 1 Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовився від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103, пункт 6 розділу IX Інструкції з оформлення матеріалів № 1395).

На думку судді, лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Таким чином, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього долучаються докази, зокрема відмови від проходження такого огляду.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.01.2020 року.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд на стан сп`яніння проводився в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в довільній формі пояснень не писали, а поставили підписи під написаним тестом працівником поліції, тому надані пояснення свідків в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Крім того, суддя враховує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо скоєння ним правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП потерпілою стороною є ОСОБА_3 . Тому, пояснення свідка ОСОБА_3 відібрані посадовою особою на підтвердження вини ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не у відповідності з вимогами законодавства України, що є додатковою підставою для визнання вказаного доказу недопустимим.

При цьому, в письмових поясненнях свідків зазначено про хуліганські дії ОСОБА_1 , проте взагалі не зазначено, що останній від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в їх присутності і які саме ознаки алкогольного сп`яніння в нього були виявлені.

Також, в матеріалах справи відсутні дані відео фіксації спілкування поліції з водієм та запрошення свідків.

Старший інспектор-черговий Народицького ВП Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 обмежився написанням рапорту, який не має ознак офіційної реєстрації у відділенні поліції, тому суд оцінює його критично та не приймає до уваги.

Частиною 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків.

Також, пунктом 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 закріплено, що при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, в порушення вищезазначених вимог законодавства, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 була вручена копія цього протоколу відразу після його складання, чи його відмову від його отримання. Також, у протоколі відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 , як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності роз`яснювалися його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Водночас, в протоколі про адміністративне правопорушення наявний запис інспектора поліції про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису в присутності двох свідків, проте вказана обставина не засвідчена підписами вказаних свідків.

В той же час, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 005355 від 11.01.2020 року, інспектором поліції взагалі не кваліфіковані дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, порядок дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 з цього приводу не відповідає вимогам Інструкції, яка затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що при оформленні матеріалів даної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інспектором поліції допущено грубе порушення вищезазначених норм чинного законодавства, оскільки поліцейській у встановленому порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Недотримання працівниками поліції форми та порядку оформлення направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я, вказує на порушення останніми процедури проведення огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до медичного закладу. Ці обставини в сукупності свідчать про те, що докази, отримані з порушенням встановленого порядку, а тому є недопустимими і не можуть братись судом до уваги.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №005355 від 11.01.2020 року, не зазначено дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в даному випадку, докази зібрані посадовою особою не у відповідності з вимогами законодавства України, суддя приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, тобто в закладі охорони здоров`я.

В той же час, дані обставини вказують на те, що всі докази зібрані посадовою особою не у відповідності з вимогами законодавства України, що є додатковою підставою для визнання доказів недопустимими.

З огляду на ці обставини в сукупності, суддя приходить до висновку, що вищезазначені істотні порушення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не дають достатніх та законних підстав для встановлення даних про винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.

Таким чином, в процесі розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт того, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для встановлення стану сп`яніння в медичному закладі, до якого він повинен був бути доставлений працівниками поліції, як це закріплено в п. 2.5 ПДР України.

Наведене свідчить, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №005355 від 11.01.2020 року, щодо відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, також не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищезазначеними та перевіреними судом доказами.

З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що даний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складений інспектором Народицького ВП Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Корольчуком О.Л., без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення ОБ №005355 від 11.01.2020 року відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону. Протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим він не є достатнім доказом вини.

Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, про які вказано в протоколі.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Сергій Шевченко проти України» розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані.

Враховуючи все вищевикладене, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №005355 від 11.01.2020 року, складений щодо ОСОБА_1 не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Це в свою чергу свідчить про те, що матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, в присутності двох свідків.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України » № 39598/03 від 21.07.2011 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАп не визнав, його вина у скоєнні ним адміністративного правопорушення, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується, дослідженими у судовому засіданні, письмовими доказами: письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 (а.с.4) та даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №122336 від 11.01.2020 року (а.с.7).

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян, що свідчить про скоєння ним дрібного хуліганства, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, та те, що тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. 00 коп.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» слід звільнити ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, від сплати судового збору в розмірі 420,40 грн., оскільки останній являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 30.03.2016 року.

На підставі наведеного, керуючись п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст.173, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КупАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) грн. 00 коп., який слід стягнути на користь держави (розрахунковий рахунок - UA888999980313070106000010004; Отримувач - Борисп.УК/Бориспіль/21081100; Код отримувача 38007070; Банк Отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку МФО 899998; Код класифікації доходів бюджету 21081100.).

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя : С.М. Вознюк