Рішення № 87427617, 07.02.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2200/19

Провадження № 2/935/230/20

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кумечко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Коростишівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва на право власності на житло за № НОМЕР_4 від 30.08.1993 року померлій належала 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . Зокрема, саме 1/3 частка вищевказаної квартири є спадковим майном, яке він має право успадкувати, як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК. Постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки мається невідповідність між правовстановлюючим документом та факту реєстрації смерті власника. Свідоцтво про право власності на житло датоване пізніше дати смерті співвласника квартири. При житті ОСОБА_2 реалізовуючи своє право на приватизацію житла як і інші зареєстровані жителі квартири подали заяву щодо приватизації житла із доданими документами. Заява про приватизацію була підписана, в тому числі і ОСОБА_2 , і відповідно вона ввійшла до складу осіб, як майбутні власники квартири. Оскільки мати померла до прийняття рішення про приватизацію , а свідоцтво про право власності на житло видано після смерті спадкодавця, нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав у зв`язку з розбіжністю між правовстановлюючим документом та фактом реєстрації смерті спадкодавця, позивач вимушений звернутись до суду та просить визнати за ним право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.12.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

15.01.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явивсь, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач - Коростишівська міська рада свого представника не направили, про час та місце його проведення повідомлені належним чином. До суду представник відповідача направив клопотання, відповідно до якого просили здійснювати розгляд справи у їх відсутність відповідно до вимог чинного законодавства.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за відсутності сторін, що відповідає положенню частини 3 статті 211 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяви по суті справи сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Ступінь родинних відносин позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, а саме копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ( а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

Позивач звернувсь до Коростишівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. У Коростишівській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 309/1995 після смерті ОСОБА_2 Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини чи про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом не звертались. Постановою № 711/02-31 від 21.05.2019 державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з невідповідністю між правовстановлюючим документом та факту реєстрації смерті власника ( а.с. 14).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ст.1217 ЦК України.

В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст.1222 ЦК України.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За п.3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

При цьому, фактична належність спадкодавцю спірного майна підтверджується копією розпорядження органу приватизації від 19 серпня 1993 року №340 та доданими до нього заявником документами щодо оформлення квартири у спільну власність, згідно з яким, прохання наймача ОСОБА_3 , та членів її сім`ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, квартиру АДРЕСА_1 , в якій вони проживали, передано у приватну спільну часткову власність ( рівні частки) ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 (а.с.11-13).

Відповідно до Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_4 від 30.08.1993 року квартира за АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності ( частки рівні) належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрована в Житомирському БТІ та записана у реєстрову книгу за №19-Б, стр, 268, реєстр № 440 (а.с.10).

Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пленум Верховного Суду України в частині п`ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначив, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнанння за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Остільки, позивач довів наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, ст. 1218 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного рішення суду - 07 лютого 2020 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Коростишівська міська рада, місцезнаходження: вул. Володимирська,1, м. Коростишів, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04053660.

Суддя В.В.Янчук