Рішення № 87425458, 07.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5809/19за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого підрозділу Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету

про стягнення 14 977,50 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 9 942,14 грн. - пені, 858,13 грн. - 3% річних, 4 177,23 грн. - індексу інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.19р. Справу №904/5809/19 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930010812722, №4930010812609.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Всупереч вимог, викладених в ухвалі суду від 10.12.19р. Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.16р. сторонами укладено Договір №87/16-ТЕ-4 постачання природного газу (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язується передати у власність Споживачу (Відповідач) у 2016 році природний газ (надалі – газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ "Укртрансгаз" або у точці балансового розмежування (для об`єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ "Укртрансгаз") (п.3.1 Договору).

До Договору сторони уклали додаткові угоди: №1 від 31.03.2016, №2 від 30.04.2016, № 3 від 30.09.2016.

Пунктом 2.1. Договору, у редакції Додаткової угоди №3 до Договору, передбачено, що Постачальник передає Споживачеві з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року газ обсягом до 56,344 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень – 27,899; лютий – 14,510; березень – 12, 845( 1 квартал – 55,254); квітень – 1, 090; травень – 0,000; червень – 0,000 (2 квартал – 1,090); липень – 0,000; серпень – 0,000; вересень – 0,000 (3 квартал – 0,000).

Відповідно до п. 3.1. Договору, у редакції Додаткової угоди №1 до Договору, Постачальник передає Споживачу газ у загальному потоці газу:

- у разі передачі газу власного видобутку – у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу (далі – ПСГ) у газотранспортну систему;

- у разі передачі імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) – у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Згідно з п. 3.4. Договору приймання-передачу газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 3.5. Договору, у редакції Додаткової угоди №1 до Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику:

- завірену копію акта наданих послуг з розподілу/транспортування природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором ГРМ/ГТС; до копії акту Споживач за підписом уповноваженої особи надає інформацію стосовно детальної розбивки кількості газу, зазначеної в акті, за категоріями (в т.ч. за цим договором);

- підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу за в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Пунктом 3.6. Договору, у редакції Додаткової угоди №1 до Договору, встановлено, що Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання Постачальником акту приймання-передачі газу, Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого не підписання акта.

У випадку ненадання або несвоєчасного надання Споживачем Постачальнику акту приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) з боку Споживача вважаються односторонньою відмовою Споживача від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому:

3.6.1. Споживач розуміє та визнає, що порушення ним п. 3.5. цього договору Сторони вважають односторонньою відмовою Споживача від поставки природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді;

3.6.2. Споживач не має права заперечувати проти непоставки Постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період;

3.6.3. Споживач розуміє, не заперечує та визнає, що порушення ним п. 3.5. цього договору може бути причиною виникнення у Постачальника негативного балансу, витрати на врегулювання якого (послуги балансування Споживач зобов`язаний оплатити Постачальнику у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п.5.1. Договору з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами №1 та №2 до Договору, регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно); 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно); з 01 травня 2016 року встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов`язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію.

Згідно з п. 5.4. Договору, у редакції Додаткової угоди №3 до Договору, загальна вартість цього Договору становить 107 771,38 грн., крім того ПДВ – 21 554,28 грн., разом з ПДВ – 129 325,66 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у редакції Додаткової угоди №1 до Договору, оплата здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.6. Договору, у редакції Додаткової угоди №1 до Договору, оплата Споживачем Постачальнику вартості послуги оператора ГТС з балансування здійснюється з урахуванням положень п. 3.7 цього Договору в наступному порядку:

6.6.1. Споживач сплачує Постачальнику вартість послуги оператора ГТС з балансування на підставі рахунку Постачальника протягом 5-ти банківських днів з дня отримання такого рахунку.

6.6.2. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника, який зазначається у рахунку, із призначенням платежу відповідно до складеного Постачальником рахунку.

6.6.3. У разі несплати або несвоєчасної оплати Постачальником вартості послуги балансування оператора ГТС згідно складеного Постачальником та направленого Споживачу рахунку, Споживач несе відповідальність перед Постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі невиконання Споживачем умов пункту 6.1. цього Договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов Договору, у січні-квітні 2016р., Позивач постачав Відповідачеві природний газ на загальну суму 129 325,66 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу (від 31.01.16р. за січень на суму 64 130,00 грн., від 29.02.16р. за лютий на суму 33 353,39 грн., від 31.03.16р. за березень на суму 29 526,14 грн., від 30.04.16р. за квітень на суму 2 316,13 грн.).

За даними Позивача, Відповідач за поставлений природний газ розраховувався несвоєчасно, чим порушив умови, передбачені п. 6.1 Договору.

З посиланням на п. 8.2 Договору, за період прострочення Відповідачем оплати, Позивач нарахував пеню у розмірі 9 942,14 грн. за період з 16.02.16р. до 03.06.16р.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3% річних – 858,13 грн. за період з 16.02.16р. до 03.06.18р., індекс інфляції – 4 177,23 грн. за період з березня 2016р. по червень 2016р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт поставки газу, порушення Споживачем умов Договору в частині своєчасної оплати спожитого газу, наявність підстав та правильність нарахування штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази, перевіривши розрахунки Позивача, суд визнає їх правильними та обґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено та не спростовано Відповідачем неналежне виконання останнім умов Договору в частині своєчасної оплати поставленого Позивачем природного газу за наведений період.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити, до стягнення з Відповідача на користь Позивача належать: 9 942,14 грн. – пені, 858,13 грн. – 3% річних, 4 177,23 грн. – інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого підрозділу Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету – задовольнити.

Стягнути з Дніпровського державного аграрно-економічного університету, 49000, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 25 (код 00493675) в особі Відокремленого підрозділу Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету, 51208, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 236 (код 26371900) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (код 20077720) 9 942,14 грн. – пені, 858,13 грн. – 3% річних, 4 177,23 грн. – інфляційних втрат, 1 921,00 грн. – судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 07.02.2020

Суддя С.Г. Юзіков