Рішення № 87425394, 05.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5981/19за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Національної металургійної академії України, м. Дніпро

про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання у розмірі 23 527,91 грн.

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Солом`яний С.С.

Представники:

Від позивача: Остапенко В.М., довіреність № 14-201 від 17.05.19, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1659 від 28.03.2017, адвокат

Від відповідача: Кухарова Т.Є., довіреність б/н від 05.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1832 від 08.04.2008, адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Національної металургійної академії України пеню в розмірі 16 423,92 грн., 3% річних в розмірі 2346,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 757,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані допущенням відповідачем прострочення щодо сплати заборгованості за поставлений позивачем газ на підставі договору №00271/16-ТЕ(Т)-4 від 28.10.2016. Оскільки відповідачем оплачено поставлений у грудні 2016 року природний газ із простроченням, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 16 423,92 грн. за період з 26.01.2017 по 26.03.2017, 3% річних у розмірі 2 346,27 грн. за період з 26.01.2017 по 26.03.2017 та інфляційні втрати у розмірі 4 757,72 грн. за лютий 2017 року.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про допущення прострочення оплати за природний газ, поставлений у грудні 2016 року, однак вказує, що дане прострочення відбулося через те, що договір №00271/16-ТЕ(Т)-4 від 28.10.2016 втратив чинність 01.01.2017 та в подальшому не продовжувався, що позбавило відповідача сплатити борг. Акт та рахунок за грудень за цим договором були виставлені позивачем у січні 2017 року, оскільки 31.12.2016 припадало на суботу, тобто в наступному році, а оскільки відповідач є бюджетною установою а може використовувати бюджетні кошти лише за цільовим призначенням, Казначейство відмовилося здійснити оплату за зобов`язаннями 2016 року посилаючись на Бюджетний кодекс України. Відповідач просить врахувати те, що Національна металургійна академія є бюджетною неприбутковою установою та соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання бюджетної сфери м. Дніпро: учбових закладів, гуртожитків, бюджетних організацій, враховуючи, що несвоєчасне виконання зобов`язань виникло внаслідок неможливості сплатити заборгованість за минулий бюджетний рік, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %.

Позивач, у відповіді на відзив, проти зменшення пені на 90% заперечує та зазначає, що відповідач відповідно до п.5.1 не був позбавлений права оплатити заборгованість за поставлений у грудні природний газ до моменту підписання акту прийманні-передачі газу. Така оплата вважалася б передплатою, що не протирічить розділу 5 договору. Також позивач зазначає, що відповідно до п. 12.1 договору строк дії договору в частині проведення розрахунків діє до повного їх здійснення, а відтак посилання на закінчення строку дії договору та неможливості проведення розрахунків позивач вважає безпідставним. До того ж, розрахунок за отриманий у грудні 2016 року газ, відповідачем здійснено хоч і з простроченням на 60 днів, але вже в наступному році. Також позивач зауважує, що відповідач підписуючи договір погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладена відповідальність. Посилання на те, що Казначейство відмовило у здійсненні оплати не є підставою для звільнення від відповідальності, оскільки виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, або відсутність коштів на рахунках. Позивач зазначає, що відсутність у відповідача прибутку не є винятковим випадком та достатньою обставиною для зменшення пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначено на 15.01.2020. З 15.01.2020 розгляд справи відкладено на 05.02.2020.

У судовому засіданні 05.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення сторонами договору постачання природного газу, строку дії договору, умови та обсяги поставки природного газу, порядок та строки оплати за отриманий у певному періоді природний газ, наявність заборгованості, періоди прострочення, наявність (відсутність) підстав для зменшення штрафних санкцій.

Так, судом встановлено, що 28.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник), правонаступником якого є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Національною металургійною академією України (споживач) укладено договір №00271/16-ТЕ(Т)-4 постачання природного газу, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується посавити споживачеві у 2016 році природний газ 06.20.1 – газ природний, скраплений або в газоподібному стані (09123000-7 природний газ, природний газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води (п. 1.2. договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтобаз України" на митну територію України) (п.1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року (включно) газ обсягом до 210,000 тис.куб.м, у тому числі за місяцями: жовтень 40,000, листопад – 70,000, грудень 100,000.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом п. 6.3 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем:

- у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

- у третю чергу погашається основна сума заборгованості.

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (п. 8.2 договору).

У пункті 10.3 договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Розділом 12 договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2016 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На підтвердження виконання умов договору виконання умов договору, позивач надав акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 за довтень 2016 на суму 249 076,80 грн., від 30.11.2016 за листопад 2016 року на суму 305 041,98 грн., від 31.12.2016 за грудень 2016 року на суму 475 772,27 грн. (а.с.26-28).

Відповідач, в свою чергу, розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі.

Згідно наявних у справі виписок відповідачем:

- 25.11.2016 сплачено 249 076,80 грн. за поставлений газ у жовтні 2016 року,

- 21.12.2016 сплачено 305041,98 грн. за поставлений газ у листопаді 2016 року,

- 27.03.2017 сплачено 475 772,27 грн. за поставлений газ у грудні 2016 року.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати спожитого газу, позивач, з посиланням на п. 8.2 договору, нарахував до сплати останньому пеню у розмірі 16 423,92 грн., за період з 26.01.2017 по 26.03.2017.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на прострочений борг відповідача, позивач нарахував 3% річних у розмірі 2 346,27 грн. за період з 26.01.2017 по 26.03.2017 та інфляційні втрати у розмірі 4 757,72 грн. за лютий 2017 року.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Перевіркою правильності розрахунків позивача помилок не виявлено.

Доказів погашення заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач не надав, доводів, наведених позивачем в обґрунтування позову не спростував.

За викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 16 423,92 грн., 3% річних у розмірі 2 346,27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 757,72 грн.

Клопотання позивача про зменшення штрафних санкцій на 90% задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач зазначає, що є бюджетною неприбутковою установою та соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання бюджетної сфери м. Дніпро: учбових закладів, гуртожитків, бюджетних організацій, просить врахувати, що несвоєчасне виконання зобов`язань виникло внаслідок неможливості сплатити заборгованість за минулий бюджетний рік.

Між тим, суд звертає увагу, що до відзиву, у якому відповідач просить зменшити пеню не додано жодного доказу, який би свідчив про майновий стан відповідача. Також відповідачем не додано відмови Казначейства здійснити оплату за минулий рік. Крім того, суд погоджується із викладеними у відповіді на відзив поясненнями позивача щодо того, що відповідач не був позбавлений права оплатити заборгованість за поставлений у грудні природний газ до моменту підписання акту прийманні-передачі газу. Така оплата вважалася б передплатою, що не протирічить розділу 5 договору. Стосовно припинення дії договору, то відповідно до п. 12.1 договору строк дії договору в частині проведення розрахунків діє до повного їх здійснення, а відтак посилання на закінчення строку дії договору та неможливості проведення розрахунків є безпідставним. До того ж, відповідач підписуючи договір погодився з усіма його умовами, у тому числі і щодо відповідальності за неналежне виконання його умов.

Збитковість, навіть якщо вона і наявна (доказів на підтвердження не надано), сама по собі не є винятковим випадком та достатньою обставиною для зменшення пені.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені, господарський суд враховує також заперечення позивача проти задоволення такого клопотання, а також обставини того, що сторони знаходяться у рівних економічних умовах. Крім того, пеня та інші нарахування (3% річних та збитки від інфляції) у загальній сумі (23527,91 грн.) є незначними порівняно з основною заборгованістю (475 772,27 грн.), прострочення оплати якої на 60 днів допустив відповідач.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Національної металургійної академії України про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання у розмірі 23 527,91 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Національної металургійної академії України (49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 4, ідентифікаційний код 02070766) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню в розмірі 16 423,92 грн., 3% річних у розмірі 2 346,27 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 757,72 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.02.2020.

Суддя О.М. Крижний