Ухвала суду № 87425297, 07.02.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"07" лютого 2020 р. Cправа № 902/448/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Кравчук Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)

до: Фізичної особи-підприємця Геворгяна Айкарама Араіковича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 291666,65 грн,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/448/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Геворгяна Айкарама Араіковича про стягнення 291666,65 грн за кредитним договором б/н від 03.07.2018.

За результатами розгляду вказаної справи 29.08.2019 судом прийнято рішення, яким позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Геворгяна Айкарама Араіковича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 291666,65 грн заборгованості за кредитом та 4375, 00 грн витрат на сплату судового збору.

26.09.2019 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ, який отримано представником стягувача.

06.02.2020 о 16:33 год. через канцелярію суду поштовим відправленням від головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Кравчук Г.О. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України щодо Геворгяна Айкарама Араіковича (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до виконання зобов`язань покладених на нього наказом Господарського суду Вінницької області у справі № 902/448/19 від 26.09.2019.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судових справ раніше визначеному складу суду від 06.02.2020 вказане подання у справі № 902/448/19 передано на розгляд судді Тварковському А.А.

Для розгляду матеріалів подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов`язань за рішенням суду у справі № 902/448/19, з огляду на положення ч.4 ст.337 ГПК України про негайний розгляд такого подання телефонограмою від 06.02.2020 здійснено виклик в судове засідання на 07.02.2020 о 09:10 год. головного державного виконавця Кравчук Г.О.

У судове засідання 07.02.2020 головний державний виконавець Кравчук Г.О. не з`явилася.

Дослідивши матеріали подання державного виконавця суд зазначає таке.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи (боржника) держаний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження".

Як слідує з матеріалів подання на примусовому виконанні у головного державного виконавця Кравчук Г.О. перебуває виконавче провадження №60278378 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/448/19.

Постановою головного державного виконавця Кравчук Г.О. від 10.10.2019 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.09.2019 у справі № 902/448/19. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 29604,16 грн.

Як зазначено державним виконавцем у поданні під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що боржник зареєстрований, але не проживає з адресою: АДРЕСА_1 , майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження (довідка Держгеокадастру, відповідь на запит з ДРРПНМ, довідка ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, акт державного виконавця).

Згідно з актом державного виконавця від 05.11.2019 за адресою реєстрації Геворгяна Айкарама Араіковича майна належного боржнику на праві приватної власності і на яку можливо звернути стягнення не виявлено, заходи щодо розшуку належного боржнику майна виявились безрезультатними. Зі слів сусідів Геворгян А.А. в с. Качанівка лише зареєстрований, але фактично не проживає. Орієнтовне його місцезнаходження у м. Вінниця, точної адреси проживання не відомо.

Враховуючи викладене, державний виконавець вказує на невиконання боржником рішення суду у справі № 902/448/19, ухилення боржника від його виконання, невжиття заходів щодо виконання рішення за рахунок належних боржнику майна і доходів, внаслідок чого державний виконавець звернувся до суду з необхідністю застосування до боржника заходу забезпечення виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Надавши оцінку вказаному поданню, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ч. 5 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Таким чином, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, виконавець саме зобов`язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно із ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, правовий аналіз змісту ст. 337 ГПК України свідчить, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, за своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до фізичної особи - боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

При цьому суд відзначає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

З огляду на вказане, при розгляді подання необхідним є з`ясування свідомого невиконання особою належного зобов`язання в повному обсязі або частково.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

В той же час, всупереч наведеному вище державним виконавцем у поданні не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, позаяк останні не свідчать про вжиття всіх залежних від нього заходів примусового виконання рішень суду. При цьому державним виконавцем не вичерпано можливостей застосування до боржника заходів примусового приводу в порядку, передбаченому абз. 2 п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

З доданих до подання матеріалів слідує, що окрім виїзду до місця реєстрації боржника, що підтверджується актом державного виконавця від 05.11.2019, останнім здійснено такі дії:

- сформовано запит від 10.10.2019 до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії щодо боржника Геворгяна А.А. , за результатом якого 16.12.2019 отримано відповідь, що інформація щодо джерел отримання доходів боржником в ДРФО відсутня;

- накладено обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна боржника Геворгяна А.А. , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №196082857 від 13.01.2020;

- накладено заборону відчуження всього рухомого майна, належного боржнику Геворгяну А.А., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №64575117 від 03.02.2020.

Разом з тим до подання державного виконавця додано документи, датовані до відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 26.09.2019 у справі №902/448/19: 1) відповідь ГУ Держржпродспоживслужби у Вінницькій області в межах іншого виконавчого провадження, боржником у якому є Геворгян Айкарам Араікович (запит датований 02.11.2018), відповідно до якої в реєстрі машин Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована; 2) відповідь на лист державного виконавця Лукашенко О.С., датований 07.05.2019, який не містить його повного змісту.

Таким чином, враховуючи неявку державного виконавця та неможливість судом дослідити матеріали виконавчого провадження за фактом їх неподання до суду не можливо встановити дотримання періодичності перевірки майнового стану боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження". При цьому додані до подання матеріали не містять доказів вичерпного та повного з`ясування виконавцем майнового стану боржника, зокрема щодо наявності у його власності транспортних засобів.

Також з наданих матеріалів не відомо чи звертався державний виконавець до Державної міграційної служби України щодо наявності у Геворгяна А.А. паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з огляду на заявлення у поданні такого заходу як тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Висновок щодо безрезультатності та неможливості розшуку майна чи встановлення (з`ясування) певних обставин є обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (виконання рішення суду), а наявність лише самого зобов`язання боржника не є безумовною підставою звернення до суду з відповідним поданням.

З огляду на вказане, виходячи з обсягу наданих матеріалів, подання головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Кравчук Г.О. вих. №17.31-31/4684 від 04.02.2020 задоволенню судом не підлягає.

Окремо суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні подання державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Кравчук Г.О. вих. №17.31-31/4684 від 04.02.2020 (вх. № 02.1-34/1125/20 від 06.02.2020) про тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника Геворгяна Айкарама Араіковича без вилучення паспортного документа відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами п.29 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено окремо від рішення суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Ухвалу надіслати учасникам справи та головному державному виконавцю Хмільницького міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Кравчук Г.О. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 07.02.2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094).

4 - відповідачу - АДРЕСА_1 ;

5 - Хмільницький міськрайонний відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) - вул. Пушкіна,26, м. Хмільник, Хмільницький район, ВІнницька область, 22000).