Рішення № 87423694, 03.02.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8783/18

Провадження № 2/361/550/20

03.02.2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 лютого 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі головуючого судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Лопатинської С.А.,

з участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бровари цивільну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням в навчальному закладі під час навчання,

встановив:

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 . 204 685грн.89 коп. на відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням його у навчальному закладі, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу на факультеті військової підготовки ім. Верховної Ради України Національного університету "Харківський політехнічний інститут на посаді курсанта з 26.07.2016р. по 23.05.2018р.; контракт був укладений з відповідачем 23.08.2016р. строком на 5 років, за яким відповідач зобов?язувався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п?яти років після закінчення навчання; 23.05.2018р. даний контракт було достроково розірвано відповідачем у зв?язку з відмовою відповідача від подальшого проходження ним військової служби, тому відповідач повинен відшкодувати Інституту фактичні витрати, пов?язані з утриманням його в даному навчальному закладі з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу, загальна сума витрат склала 204 685грн.89 коп.. відповідач ознайомлений з даним розрахунком, однак до цього часу не здійснив добровільного відшкодування витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач відзиву не подав, у судовому засіданні позов визнав, визнав факт розірвання договору і припинення навчання за поданою ним заявою, пояснив, що йому були роз`яснені наслідки , а саме необхідність компенсувати витрати навчального закладу на його навчання та утримання у навчальному закладі у вказаній сумі, дану суму не оспорив. Також пояснив, що з початку 2020року став виплачувати дану суму, зокрема вніс два платежі по 1000грн.

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно з контрактом про проходження військової служби у ЗСУ від 23.08.2016р курсант ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов?язання проходити військову службу Гвардійському факультеті. В контракті йдеться про те, що курсант бере на себе ряд зобов?язань, зокрема і відшкодувати МОУ витрати, пов?язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови ввід подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Чинність даного контракту припинено 23.05.2016р. у зв?язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення ВНЗ.

Наказом № 397 від 26.07.2016р. ОСОБА_1 військовослужбовця військової служби за контрактом в/ч п/п В0934 зараховано на навчання на перший курс гвардійського факультету військової підготовки ім..і Верховної Ради України Національного технічного університету "ХПІ".

Наказом № 191 від 23.08.2016р. ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу факультету на всі види забезпечення.

Наказом № 113 від 23.05.2018р. ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв?язку із розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. Направлено до зарахування на військовий облік до Броварського ОМВК Київської області. З 23.05.2018р. ОСОБА_1 виключено із списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення. Строк вислуги років станом на 23.05.2018р. строкової служби, військової служби за контрактом та навчання курсантом становить 02 роки 06 місяців 11 днів. Строкову військову службу вислужив. Згідно постанови КМУ від 12.07.2006р. № 964"Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат пов?язаних з утриманням під час проходження військової служби у вищих навчальних закладах" підлягають відшкодуванню витрати, пов?язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у інституті солдата ОСОБА_1 в сумі 204 685,89грн.

Згідно рапорту від 16.04.2018р. ОСОБА_2 просив начальника курсу клопотати перед командуванням інституту про відрахування його ОСОБА_1 , курсанта 112 навчальної групи навчального курсу ОВТ-2 факультету озброєння та військова техніка, з числа курсантів. Через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Згідно рапорту від 23.05.2018р. ОСОБА_1 доповідає, що під час навчання всіма видами постачання був забезпечений в повному обсязі, по всім службовим розрахункам. Претензій до командування інституту, факультету та навчального курсу не має. Витрати пов?язані з навчанням зобов?язується відшкодувати в добровільному порядку.

Згідно довідок-розрахунків вбачається, що курсанту ОСОБА_1 за період з 23.08.2016р. по 23.05.2018р. нараховане грошове забезпечення 176 942,28грн.; за період з 24.08.2016р. по 23.05.2018р. витрати на харчування склали 23 296,76грн., за період з 24.08.2015р. по 23.05.2018р. витрати на проживання склали 4437,85грн.; за період з 24.08.2016р. по 23.05.2018р. витрати на медичне забезпечення склали 209 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 ЗУ "Про військовий обов?язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно п. 3 "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов?язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 4 Порядку розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

За змістом п. 5 Порядку витрати відшкодовуються у повному розмірі: особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и","і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - за весь період навчання.

Згідно "Порядку розрахунку витрат, пов?язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року N 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення.

Згідно п. 7 "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов?язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно достроково розірвав контракт з позивачем, чим порушив умови укладеного між ними зобов?язання, які передбачені законом у якості підстав для відшкодування витрат навчального закладу;

Відповідач дані обставини не оспорює і визнає.

Таким чином, є підстави для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати навчальному закладу витрати, пов`язані з утриманням курсанта у навчальному закладі, під час проходження ним військової служби, згідно розрахунку, наданому позивачем.

Відповідач не оспорив розрахунок витрат позивача і з ним погодився. Даний розрахунок відповідає закону, умовам договору та відображає дійсні витрати позивача, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідач пояснив, що з початку 2020 року, тобто вже під час перебування справи у суді, він вніс два платежі по 1000грн. Разом з тим, враховуючи, що вказані кошти відповідач відшкодував вже після подання позову, то це не є підставою для того, щоб позов задовольняти частково. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з цим, суд звертає увагу, що оскільки відповідач не надав суду ніяких документів на підтвердження сплачених ним коштів позивачу, то вони не можуть бути враховані судом при виведенні кінцевої суми стягнення, і в даному рішенні суд стягує всю вказану позивачем у позові суму, що підлягає відшкодуванню (без врахування вже сплачених відповідачем коштів, - якщо такі дійсно були сплачені протягом розгляду справи у суді, і які в такому разі мають бути враховані при проведенні остаточного розрахунку між сторонами).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3070,29 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити;

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 192, код ЄДРПОУ 07905262, МФО 820172, п/р НОМЕР_2 в ДКСУ м. Київ, КПКВ 2101100)

204 685,89грн. на відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням в навчальному закладі під час навчання, 3070,29грн. на відшкодування судового збору, всього стягнути 207 756,18грн. (двісті сім тисяч сімсот п?ятдесят шість гривень 18 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не буде вручене в день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення копії повного рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення виготовлене 06.02.2020р.

Суддя Т.В. Селезньова