Рішення № 87423638, 31.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/595/20

Справа №754/1178/19

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2020 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ніколаєнка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», третя особа: директор структурного підрозділу «Київські теплові мережі» Деревицький Василь Іванович, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом, вимоги якого було уточнено під час розгляду справи, до відповідача про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до наказу від 27.04.2018 року № 1921-К КТМ вона була прийнята на роботу в структурний підрозділ «Київські теплові мережі» Комунального підприємства «Київтеплоенерго» (далі по тексту - СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго») на посаду слюсаря з обслуговування теплових пунктів V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж № 2 району теплових мереж «Поділ» за переведенням з СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго». Наказом директора СП «Київські теплові мережі» від 27.08.2018 року № 4843-К КТМ її було відсторонено від роботи з 27.08.2018 року до вирішення питання про переведення на іншу роботу або до звільнення з роботи. Наказом директора СП «Київські теплові мережі» від 29.12.2018 року № 6149-К КТМ її було звільнено з посади в зв`язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації згідно п.2 ст.40 КЗпП України.

Як вказує позивач, вона вважає вказані накази такими, що видані відповідачем безпідставно та з порушенням чинного трудового законодавства. Так, з наказом про відсторонення вона була ознайомлена усно директором СП «Київські теплові мережі» Деревицьким В.І. 27.08.2018 року. Відповідачем їй не була запропонована інша робота на час її відсторонення з посади слюсаря обслуговування теплових пунктів, що є підставою для її поновлення на роботі, оскільки відповідачем порушена процедура звільнення працівника за п.2 ст.40 КЗпП України.

Позивач зазначає про те, що перевірка знань, за результатами якої її було відсторонено від роботи, була для відповідача способом позбавитись її з дільниці № 2 РТМ «Поділ» через її звернення в різні інстанції про перевищення керівництвом РТМ «Поділ» службових повноважень по відношенню до підлеглих та спричинення ними економічних збитків компанії. Крім того, в системі Київських теплових мереж вона працює 37 років, за цей період не мала жодного дисциплінарного стягнення. За час роботи проходила періодичну перевірку знань відповідно до Робочої інструкції слюсаря з обслуговування теплових пунктів IV, V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж № 1, 2, 3, 4 Району теплових мереж «Поділ», а також проходила періодичну перевірку знань відповідно до вимог цієї інструкції, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, пожежної безпеки, Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж. Із посвідчення № 25/16 від 05.04.2016 року вбачається, що 26.04.2018 року вона пройшла періодичну перевірку знань, в тому числі і по Правилам технічної експлуатації теплових установок і мереж «(ПТЕ ТУіМ) і наступна перевірка знань була призначена через рік - на 26.04.2019 року, оскільки відповідач прийняв її на посаду за переведенням з СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» з тієї ж посади. Однак, в порушення вимог цих Правил перевірка її знань з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, ПТЕ ТУіМ відбулась через 1,5 місяця після здачі нею перевірки знань в СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго». Позивач стверджує, що перевірка знань 14.06.2018 року проводилась в неприйнятній обстановці, представник Держенергонагляду ОСОБА_3 ставився до неї упереджено, а старший майстер ОСОБА_4 погрожував, що її звільнять в разі, якщо вона не здасть екзамен. За наслідками цієї перевірки їй була виставлена незадовільна оцінка і призначена повторна перевірка знань 04.07.2018 року. Однак, 04.07.2018 року члени комісії знову поводили себе упереджено, не зарахували їй перевірку знань. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що наказ про її відсторонення від посади є незаконним, оскільки він базується на вищевказаних результатах перевірки знань, а тому є незаконним і подальший наказ про її звільнення з роботи. Також, в результаті її незаконного відсторонення на роботі на підставі відповідного наказу бухгалтерія здійснювала нарахування їй заробітної плати з 27.08.2018 року у розмірі 2/3 частин посадового окладу.

Крім того, позивач вказує на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй було завдано моральну шкоду. Так, після того, як вона дізналась про звільнення 29.12.2018 року, у неї піднявся тиски і вона була змушена звернутись до лікаря за медичною допомогою. Для неї це була стресова ситуація, яка вплинула на її стан здоров`я. Крім того, з моменту відсторонення від роботи відповідач навмисно створював їй неприйнятні умови перебування на роботі, що спричиняло їй тяжкі страждання, переживання з приводу цілковитої незаконності дій відповідача щодо її відсторонення від роботи і подальшого звільнення. Її моральні страждання продовжувались тривалий час з моменту проведення перевірки знань і незаконного звільнення. За цей часс вона була змушена звертатись в різні інстанції не лише з приводу спричинення посадовими особами РТМ «Поділ» економічних збитків компанії, а і з приводу незаконних дій відповідача по відсторонення її від роботи. Також, своїми протиправними діями відповідач негативно вплинув на її ділову репутацію, що завдає їй моральних страждань. Завдану моральну шкоду вона оцінює у 100 000,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати незаконними вищевказані накази, поновити її на раніше займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2018 року по день поновлення на роботі і різницю в заробітку за час відсторонення від роботи з 27.08.2018 року по 29.12.2018 року, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000, 00 грн. і судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.03.2019 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_5 на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача зазначає про те, що позивача було правомірно відсторонено від роботи, оскільки вона не пройшла перевірку знань. Після відсторонення до моменту звільнення позивачу було запропоновано перейти на іншу роботу, однак позивач від усіх пропозицій відмовлялась. Представник відповідача стверджував, що на позивача ніколи не чинився тиск, але за сукупності умов щодо повторного отримання позивачем незадовільної оцінки за результатами перевірки знань, не отримання допуску до самостійної роботи та неможливості переведення її на іншу роботу за її згодою на підприємстві, у відповідача виникли законні підстави для її звільнення. Наявність у позивача посвідчення перевірки знань № 25/16 від 05.04.2016 року про проходження перевірки знань 26.04.2018 року не є підставою для задоволення вимог, оскільки воно було видано ПАТ «Київенерго», тобто іншою юридичною особою, з якою позивач раніше перебувала у трудових відносинах, а тому воно не є підставою для допуску на роботі на іншому підприємстві. Представник відповідача також вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги позивача про стягнення моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача зауважив і на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправним наказу від 27.08.2018 року № 4843-К КТМ про відсторонення від роботи, передбачений ст.233 КЗпП України. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову повністю.

01.04.2019 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - директора СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицького В.І., в якому, посилаючись на аналогічні підстави та обставини, третя особа просить відмовити в задоволенні позову.

16.04.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому позивач заперечує проти доводів представника відповідача, стверджуючи, що відповідачем не проводились ні навчання на слюсаря з обслуговування теплових пунктів V групи кваліфікації, ні стажування, а тому проведення відповідачем первинної перевірки знань є незаконними. Крім того, наявні інші порушення при її відстороненні від роботи. Позивач зауважила, що начальником відділу по роботі з персоналом ОСОБА_6 їй було запропоновано перейти на ту ж саму посаду слюсаря з обслуговування теплових пунктів V групи кваліфікації дільниці теплових мереж, але іншого району, від чого вона відмовилась. Тобто, відповідачем не була запропонована інша конкретна посада для переводу в зв`язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 02.05.2019 року частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

28.05.2019 року до суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_5 на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначає про те, що позивача було прийнято на роботу за переведенням, відтак, мали місце нові трудові відносини. Отже, попередні трудові відносини, як і посвідчення, отримане у іншої юридичної особи, не мають значення для нового підприємства, оскільки для новоприйнятих осіб проводиться саме первинна перевірка знань. Також, представник відповідача вважає необґрунтованими доводи позивача, викладені у відповіді.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 25.06.2019 року повторно витребувано докази у відповідача.

26.09.2019 року до суду надійшла заява представника відповідача про застосування строків, передбачених ст.233 КЗпП України до вимоги про визнання незаконним наказу від 27.08.2018 року 4843-К КТМ.

04.12.2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про поновлення строків, передбачених ст.233 КЗпП України.

16.12.2019 року до суду надійшли пояснення представника відповідача до заяви представника позивача про поновлення строків.

В судовому засідання позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримали з вищевикладених обставин та підстав та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечував та просив відмовити його задоволенні, посилаючись на підстави та обставини, викладені у відзиві та письмових поясненнях.

Третя особа - директор СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» Деревицький В.І. в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, в якій підтримує позицію представника відповідача та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 працювала в СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» на посаді слюсаря з обслуговування теплових пунктів V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж № 2 району теплових мереж «Поділ» з 02.05.2018 року відповідно до наказу від 27.04.2018 року № 1921-К КТМза переведенням з СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго».

Відповідно до наказу СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 27.08.2018 року №4843-К КТМ, у зв`язку з незадовільними результатами перевірки знань (повторної) з Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж позивача відсторонено від роботи з 27.08.2018 року до вирушення питання про переведення на іншу роботу або до звільнення з роботи. Також, відповідно до цього наказу надано вказівку бухгалтерії підприємства здійснювати нарахування заробітної плати позивача з 27.08.2018 року у розмірі двох третин посадового окладу. Позивач від ознайомлення з даним наказом відмовилась, про що свідчить акт від 30.08.2018 року.

Згідно наказу СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 29.12.2018 року № 6149-К КТМ, у зв`язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації позивача звільнено з роботи згідно п.2 ст.40 КЗпП України. Позивач відмовилась від підпису про ознайомлення з даним наказом, а також від отримання трудової книжки, про що свідчить акт від 29.12.2018 року.

Позивач просить задовольнити її вимоги, визнати вищевказані накази незаконними, посилаючись на їх необґрунтованість та протиправність дій відповідача, а також поновити її на посаді.

Суд вважає, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п.5.1.3 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 71, знання і дотримання Правил в обсязі, що відповідає займаній посаді, є обов`язковим для працівників суб`єктів відносин у сфері теплопостачання, а також для працівників організації, яка здійснює функції державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Правилами повинні керуватися також організації, що здійснюють проектування, підготовку кадрів для теплових господарств, монтаж, налагодження, обслуговування і ремонт устаткування джерел теплопостачання, теплофікаційних та тепловикористовувальних установок, теплових мереж, теплових пунктів, систем опалення і вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки та ЗВТ.

Обсяг вимог Правил для окремих працівників повинен визначаться посадовою інструкцією.

Пунктом 5.2.1 цих Правил визначено, що персонал, який здійснює експлуатацію і обслуговування джерел теплопостачання, теплофікаційних та тепловикористовувальних установок, теплових мереж і систем теплоспоживання, має чітко усвідомлювати технологічні особливості виробництва і устатковання свого суб`єкта господарювання, структурної одиниці (цеху, дільниці тощо), знати і виконувати ці Правила, дотримуватися вимог з охорони праці, інструкцій та інших НД, що стосуються використання цього устатковання за призначенням.

Згідно п.п.5.3.14, 5.3.15 Правил, перевірка знань вимог цих Правил, питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, виробничих і посадових інструкцій має бути первинною, періодичною і позачерговою.

Первинна перевірка знань проводиться перед допуском до самостійної роботи після навчання та підготовки працівника на нову посаду.

Відповідно до п.п.5.3.20, 5.3.21, 5.3.22 вищевказаних Правил, особи, які отримали незадовільну оцінку за результатами перевірки знань, до самостійної роботи не допускаються.

Протягом 1 місяця вони мають пройти повторну перевірку, але не раніше ніж через 2 тижні. У разі незадовільної оцінки за результатами повторної перевірки знань питання їхнього подальшого працевлаштування адміністрація суб`єкта господарювання вирішує в установленому порядку.

Для перевірки знань персоналу з вимог цих Правил створюються постійно діючі кваліфікаційні комісії в складі не менше ніж трьох осіб, атестованих у встановленому порядку.

Склад кваліфікаційної комісії затверджується керівником суб`єкта господарювання. Комісію очолює керівник або його заступник, у разі створення комісії у структурному підрозділі - керівник цього підрозділу.

Зміни у складі постійно діючих кваліфікаційних комісій оформляють відповідним наказом.

Робота кваліфікаційної комісії суб`єкта господарювання з перевірки знань цих Правил у технічних керівників (технічний директор, головний інженер, головний енергетик, технолог, механік та їхні заступники), осіб, відповідальних за справний стан і експлуатацію тепловикористовувальних установок і теплових мереж, а також інженерів з охорони праці, атестованих до інспектування енергооб`єктів, має відбуватися за обов`язкової участі представника Держенергонагляду. У разі одночасної перевірки знань з питань охорони праці, безпечного виконання робіт, пожежної та техногенної безпеки та цих Правил обов`язковою є також участь представника Держпромгірнагляду.

Решта персоналу проходить перевірку знань цих Правил у комісіях під головуванням особи, відповідальної за загальний стан теплового господарства, або в комісіях, склад яких визначає і затверджує особа, відповідальна за загальний стан теплового господарства суб`єкта господарювання. До складу цих комісій можуть входити спеціалісти енергетичної служби, інженери, члени профспілкового комітету суб`єкта господарювання. При цьому до перевірки знань залучаються представники інспекцій Держенергонагляду та/або Держпромгірнагляду (за згодою).

Із посвідчення № 25/16 від 05.04.2016 року вбачається, що 26.04.2018 року вона пройшла періодичну перевірку знань, в тому числі і по Правилам технічної експлуатації теплових установок і мереж «(ПТЕ ТУіМ) і наступна перевірка знань була призначена через рік - на 26.04.2019 року.

Однак, дане посвідчення було видано СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго», тобто іншим роботодавцем за попереднім місцем роботи. Оскільки позивач була переведена на інше місце роботи і відповідач не є правонаступником вищевказаного підприємства, позивач мала пройти первинну перевірку знань перед допуском до роботи.

Вказане підтверджується розпорядженням № 40 від 25.05.2018 року відповідача, відповідно до п.2 якого надано розпорядження організувати та провести первинну перевірку знань персоналу, який переведений з СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» терміном до 27.06.2018 року.

Дане розпорядження не суперечить наказу № 36 від 23.05.2018 року, оскільки цим наказом звільнено від проходження стажування (дублювання) переведених працівників, в той час, як проведення перевірки знань є обов`язковим при вирішенні питання про допуск до роботи на новому місці працевлаштування.

Наведене свідчить про правомірність дій відповідача при призначенні перевірки знань позивача.

Що стосується посилань позивача на те, що сама перевірка знань відбувалась з порушеннями, мало місце упереджене ставлення до неї, тиск та погрози, то дані твердження суд до уваги не приймає, оскільки відсутні будь-які докази на їх підтвердження. Крім того, до складу комісії входили члени контролюючих органів та/або відповідних інспекцій, і позивачем не доведено, що вони мали будь-яке упередження відносно неї.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги в цій частині, а тому вони не можуть бути задоволені.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Розглядаючи трудові спори після їх попереднього розгляду в КТС, суд з`ясовує і обговорює додержання і причини пропуску як для десятиденного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, так і тримісячного строку звернення до КТС (ст.225 КЗпП), якщо останньою він не був поновлений.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Коли пропущений десятиденний строк не буде поновлено, заява відповідно до ст.85 ЦПК ( 1501-06 ) і ст.228 КЗпП залишається без розгляду.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін. При пропуску передбаченого ст.225 КЗпП десятиденного строку без поважних причин необхідності у з`ясуванні інших обставин справи не має.

Так, оскаржуваний наказ було винесено відповідачем 27.08.2018 року. З позовними вимогами про його скасування позивач звернувся лише 28.01.2019 року, тобто, з пропуском встановленого строку для такого звернення.

Позивач звернулась до суду з клопотанням про поновлення цього строку з посиланням на те, що вона не зверталась відразу до суду з позовом про визнання цього наказу незаконним, оскільки оскаржувала незаконність відсторонення шляхом звернення з письмовими заявами в різні інстанції і сподівалась, що за результатом їх розгляду її порушені трудові права будуть поновлені. Остання відповідь на її звернення датована 19.11.2018 року і саме з цієї дати слід відраховувати строк, встановлений ст.233 КЗпП України.

Суд не приймає до уваги ці доводи та вважає, що ці посилання підстав для поновлення чи продовження вказаного строку не дають, оскільки позивач не використала своє право на звернення до суду без поважних причин. Її звернення до різних установ протягом 5 місяців з моменту відсторонення жодним чином не перешкоджали їй вчасно звернутись до суду з відповідним позовом і реалізувати свої права. Інші твердження позивача з цього приводу на висновки суду не впливають і підстав для поновлення строку не дають.

При таких обставинах у визнанні наказу про відстороненні від посади незаконним належить відмовити також і в зв`язку з пропуском строку для звернення до суду.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання незаконним наказу від 27.08.2018 року № 4843-К КТМ про відсторонення на роботі, то не підлягають і задоволенню вимоги про стягненню з відповідача різниці заробітку за час відсторонення від роботи за період з 27.08.2018 року по 29.12.2018 року.

Що стосується вимог позивача щодо визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, то суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно наказу СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго» від 29.12.2018 року № 6149-К КТМ, у зв`язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації позивача звільнено з роботи згідно п.2 ст.40 КЗпП України. Позивач відмовилась від підпису про ознайомлення з даним наказом, а також від отримання трудової книжки, про що свідчить акт від 29.12.2018 року.

Відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Як роз`яснено у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року (зі змінами), при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.

Не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов`язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте у випадках, коли згідно з законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобільного та електротранспорту тощо), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил ч.2 ст.40 КЗпП.

Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Судом встановлено, що позивача було правомірно відсторонено від роботи. Однак, наявні докази свідчать про те, що відповідачем не дотримано вимог п.2 ст.40 КЗпП України в частині того, що позивача неможливо було перевести на іншу роботу за її згодою.

Так, наданий відповідачем лист від 17.09.2018 року про запрошення позивача для вирішення питання переведення її на іншу роботу не є належним доказом дотримання вимог чинного трудового законодавства, оскільки він не був отриманий позивачем. Крім того, даний лист не містить конкретних пропозицій щодо посад, на які може претендувати позивач з урахуванням результатів перевірки знань. Інших належних, поданих з дотриманнях вимог ЦПК України, доказів, що позивачу пропонувалась інша робота із зазначення конкретних посад, суду не надано.

Дійсно, під час розгляду справи сторони зауважили, що позивачу пропонувалась аналогічна посада, але у іншому підрозділі. Однак, дана пропозиція належним чином не зафіксована. Крім того, пропонування такої посади суперечить результатам перевірки знань, за якими позивач цій посаді не відповідає, а тому переведення її на цю посаду буде суперечити як положенням КЗпП України, так і вищенаведеним Правилам. Крім того, доказів того, що на підприємстві не було жодних посад, які могли б бути запропоновані позивачу, а вона від них відмовилась, відповідачем суду не надано.

Таким чином, дослідивши оскаржуваний наказ в сукупності з іншими доказами по справі, суд приходить до висновку, що він винесений передчасно, необґрунтовано, без урахування всіх фактичних обставин та дотримання процедури звільнення, а тому підлягає визнанню незаконним, а позивач - поновленню на роботі.

Таким чином, в суді встановлено та доведено, що позовні вимоги про поновлення позивача на роботі знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.

Оскільки суд поновляє позивача на роботі, то, враховуючи вимоги ст.235 КЗпП України, на користь позивача має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Середньомісячний заробіток позивача складає 5905,33 грн., середньоденна заробітна плата складає 268,42 грн., а тому за період часу з моменту звільнення позивача - 29.12.2018 року по день постановлення рішення - 31.01.2020 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 73 010,24 грн. Розрахунок вказаної суми відповідачем не оспорювався і у передбаченому законом порядку не спростовувався.

Також, відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП ( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Наведені позивачем підстави та обставини завдання їй моральної шкоди суд до уваги не приймає, оскільки на їх підтвердження позивачем не надано належних та допустимих доказів, а також не обґрунтовано розмір завданої моральної шкоди саме в розмірі 100 000 грн. З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст.141 КЗпП України стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2305,20 грн., а також витрати позивача на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 40, 147 -1 , 148, 149, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 1, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», третя особа: директор структурного підрозділу «Київські теплові мережі» Деревицький Василь Іванович, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати неправомірним наказ №6149-К Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Структурного підрозділу «Київські теплові мережі» від 29 грудня 2018р. про припинення трудового договору з ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді слюсаря з обслуговування теплових мереж V групи кваліфікації дільниці з експлуатації теплових мереж №2 району теплових мереж «Поділ» Структурного підрозділу «Київські теплові мережі» Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2018р. по день винесеня рішення суду в розмірі 73010,24 грн.

В частині позовних вимог про визнання незаконним наказу директора Структурного підрозділу «Київські теплові мережі» Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Деревицького В.І. від 27.08.2018р. №4843-К КТМ про відсторонення від роботи та стягнення моральної шкоди в розмірі 100000грн. - відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 витрати пов`язанні з наданням правової допомоги в розмірі 3500,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в дохід держави судовий збір в розмірі 2305,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження - м. Київ, пл.. І.Франка, 5.

Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2020 року.

Суддя