Ухвала суду № 87423613, 06.02.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9212/19

Провадження № 2-н/524/206/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2020 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 коштів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Також просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьохрічного віку.

Ознайомившись із вказаною заявою і доданими до неї документами, приходжу до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не повязана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не повязана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, це вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.

Разом з тим, ОСОБА_1 заявлені вимоги про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на її утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьохрічного віку, що не передбачено ч.1 ст.161 ЦПК України.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Тому, оскільки ОСОБА_1 у одній заяві про видачу судового наказу заявила вимогу про стягнення із ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини та вимогу про стягнення аліментів на її утримання, яка не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, вбачаються підстави для відмови ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення аліментів на її утримання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення аліментів на її утриманняу розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьохрічного віку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.С. Предоляк