Постанова № 87423319, 05.02.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 501/2973/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.

при секретарі – Мочернюк В.В.,

за участю прокурора – Палія Є.М.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

захисника – Варфоломєєвої Н.В.,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

представників потерпілих – Кухаренко О.О., Ботвінцева А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Овідіополь заяву про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню № 12018160380002417 від 23.11. 2018 року з обвинувальним актом, яким:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Чорноморськ, громадянин України, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Овідіопольским районним судом Одеської області розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019160160000227 від 27.03.2019 року стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч.2, 194 ч.2 КК України.

29.04.2019 року ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області за клопотанням слідчого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але в якості альтернативи застосовано заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153 680 гривень, яка була внесена 21.05.2019 року ОСОБА_3 , на підставі чого ОСОБА_1 був звільнений з-під варти.

4 лютого 2020 року захисником обвинуваченого адвокатом Варфоломєєвою Н.В. через канцелярію суду у порядку ст. 315 КПК України подані клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із застави на інший, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання із поверненням внесеної застави заставодавцю, з тих підстав, що з часу обрання вказаної міри запобіжного заходу минуло більше 10 місяців, кримінальне провадження ще не розглянуто судом, ОСОБА_1 виконує всі взяті на себе обов`язки відповідно до вимог ухвали від 29.04.2019 року, має постійне місце проживання та роботу, з`являється на всі виклики слідчого або суду, ризики, на існування яких посилалась сторона обвинувачення при обранні запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не справдились і перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначене клопотання підтримав, прокурор, представники потерпілих та потерпіла ОСОБА_2 проти його задоволення не заперечували, при цьому, потерпіла просила суд покласти на обвинуваченого, в порядку ч.5 ст.194 КПК України, додатковий обов`язок утримуватись від спілкування з потерпілими.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд вважає клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» у п.1 акцентував увагу на тому , що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя щоразу зобов`язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Водночас, у відповідності з мотивувальною частиною рішення Конституційного суду України від 08 липня 2002 року № 14-РП/2003 в справі № 1-23/2003 тяжкість злочину законом не визначається підставою для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України - кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді відповідних клопотань про обрання запобіжного заходу, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Встановлено, що обвинувачений протягом майже року своєю поведінкою, з`являючись вчасно за всіма викликами до органу досудового розслідування та суду, та виконуючи обов`язки покладені на нього судом, довів, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, можливо застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава. При цьому, суд бере до уваги доводи обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались та інші обставини, зазначені у клопотання, які характеризують їх особу.

На підставі наведеного, суд вважає, що відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції, наявні, на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні, ризики, але можливо їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Керуючись ст.315 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Варфоломєєвої Н.В., про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, а також зміну засобів зв`язку;

- не спілкуватись з потерпілими чи свідками;

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 про наслідки ухилення від покладених обов`язків.

Заставу у розмірі 153.680 гривень, що внесена на рахунок №37317035005435, ЄДРПОУ 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО 820172 отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, згідно квитанції № 1601-4145-1596-1635 від 21.05.2019 року, повернути заставодавцю – ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 06.02.2020 р. о 09.30.

Суддя: Є. С. Козирський