Ухвала суду № 87422031, 06.02.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

06 лютого 2020 року Справа № 915/70/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

без виклику сторін

розглянувши заяву комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг”

про вжиття заходів забезпечення

позову комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг”,

вул. Гречишнікова, 54, м. Миколаїв, 54003;

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

вул. Адміральська, 27, корпус 1, м. Миколаїв, 54001;

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відповідача від 26.12.2019 № 40-ріш

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг” (далі ? КП “ЕЛУ автодоріг”) звернулося до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі – Відділення) з позовом, в якому просить про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 26.12.2019 № 40-ріш “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є необґрунтованим та безпідставним, і прийняте за відсутності належних доказів існування обставин, які визнані доведеними адміністративною колегією Відділення, та за невстановлення обставин, які дійсно мали значення для справи, що, на думку позивача, є підставою для визнання рішення недійсим у порядку ч. 1 ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Разом із позовною заявою КП “ЕЛУ автодоріг” подано також заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваного рішення на час розгляду даної справи.

Після надходження від КП “ЕЛУ автодоріг” заяви на усунення недоліків позову, ухвалою від 06.02.2020 відкрито провадження в даній справі.

До указаної вище заяви додано, окрім іншого, заяву про забезпечення позову в оновленій редакції, в якій позивач просить суд: “Зупинити виконання рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 року № 40-ріш на час розгляду справи про визнання рішення недійсним по суті”.

Заяву мотивовано тим, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення 03.01.2020 на сайті Відділення у мережі Інтернет розміщено інформацію про заборону КП “ЕЛУ автодоріг” приймати участь у публічних закупівлях протягом трьох років з дня прийняття рішення, що може мати для позивача негативні репутаційні наслідки при співпраці з контрагентами.

КП “ЕЛУ автодоріг” також зазначає, що знаходиться у скрутному фінансовому становищі і застосування до нього фінансових санкцій та стягнення у примусовому порядку штрафів у значній сумі, накладених оскаржуваним рішенням, може призвести до блокування рахунків підприємства та його неспроможності здійснювати свою діяльність, що, в свою чергу, зумовить понесення матеріальних збитків від зупинення господарської діяльності та втрату висококваліфікованих працівників.

Позивач також просить суд звернути увагу на те, що КП “ЕЛУ автодоріг” є соціально значущим підприємством Миколаївщини, оскільки ним проводяться роботи по обслуговуванню та ремонту найважливіших для міста об?єктів, таких як Південно-Бузький та Інгульській мости; планові ремонти дощових водостоків, поточний ремонт доріг міста Миколаєва та інше. Знищення такого підприємства, на думку позивача, матиме негативні наслідки для розвитку та функціонування інфраструктури м. Миколаєва та Миколаївської області.

Дослідивши матеріали заяви КП “ЕЛУ автодоріг”, суд вважає її підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов?язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов?язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об?єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”; за результатами перевірки відповідно до частини п?ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч.ч. 1, 3-5 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії, тощо.

Забезпечення позову ? це обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов?язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 26.12.2019 № 40-ріш “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

Оскаржуваним рішенням, зокрема, визнано, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецоборудование” та товариство з обмеженою відповідальністю “Будексп” вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів UA-2019-02-26-001064-с та UA-2019-03-22-001665-с, проведених Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, а також накладено на позивача штрафи у загальній сумі 136000 грн.

Із змісту доданих позивачем до заяви документів, а саме, довідки головного бухгалтера позивача від 05.02.2020 № 31/34-01/20, згідно якої за 2019 рік підприємство має збиток 3,0 млн. грн.; оборотно-сальдової відомості позивача за 2019 рік, згідно якої підприємство має значну дебіторську заборгованість, ? вбачається, що КП “ЕЛУ автодоріг” знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Отже, стягнення з позивача штрафних санкцій, накладених оскаржуваним рішенням, може мати негативний вплив на господарську діяльність підприємства та призвести до блокування його рахунків та неспроможності здійснювати свою діяльність. Крім того, у випадку задоволення позову в даній справі, ймовірне виникнення необхідності повторного звернення підприємства до суду для повернення коштів, стягнутих на виконання рішення відділення, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову дійсно може мати для позивача негативні репутаційні наслідки, що, навіть у випадку задоволення позову в даній справі, позбавить обраний позивачем спосіб захисту ефективності ? так як на момент вирішення спору КП “ЕЛУ автодоріг” може втратити значну частину контрагентів за існуючими договорами та понести збитки.

Ураховуючи викладене, суд визнає заяву КП “ЕЛУ автодоріг” обґрунтованою і підлягаючою задоволенню.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг” про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.

2. Зупинити виконання рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 року № 40-ріш до набрання чинності рішенням суду в даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М.Давченко