Ухвала суду № 87418937, 05.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про виправлення описки та відмову в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

05.02.2020Справа № 907/72/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

клопотання Закарпатської митниці ДФС

про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

у справі № 907/72/19

за позовом Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"

до 1) Закарпатської митниці ДФС

2) Державної казначейської служби України

про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 571 559,87 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Державне підприємство "Макарівське лісове господарство" звернулось (далі - позивач) до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач-1) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 571 559,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 907/72/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.03.2019.

01.03.2019 до суду від Закарпатської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні 13.03.2019 оголошено перерву до 28.03.2019.

14.03.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні 28.03.2019 оголошено перерву до 15.04.2019.

15.04.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення Державної казначейської служби України до участі у даній справі в якості співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 20.05.2019, призначено підготовче засідання на 17.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.05.2019 залучено Державну казначейську службу України (далі - відповідач-2) до участі у справі в якості співвідповідача та відкладено підготовче засідання на 11.06.2019.

05.06.2019 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання з додатками.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2019 призначено підготовче засідання на 24.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.12.2019.

28.11.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про передачу справи № 907/72/19 за позовом Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" до 1) Закарпатської митниці ДФС, 2) Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 571 559,87 грн за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2019 передано матеріали справи № 907/72/19 до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.01.2020, справу № 907/72/19 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 справу № 907/72/19 прийнято до свого провадження суддею Нечаєм О.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2020.

Частинами 1, 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе вирішити питання про виправлення описки, допущеної в ухвалі суду від 21.01.2020, без судового засідання та повідомлення сторін, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів сторін.

Вирішуючи питання про виправлення описки, допущеної в ухвалі Господарського суду міста Києва про прийняття справи до провадження та призначення підготовчого засідання від 21.01.2020 у даній справі, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 243 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Як на тому наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Судом встановлено, що в ухвалі Господарського суду міста Києва про прийняття справи до провадження та призначення підготовчого засідання від 21.01.2020 у даній справі судом було невірно зазначено найменування відповідача-1, а саме замість Закарпатської митниці ДФС було зазначено Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України.

В даному випадку, виправлення описки не зачіпає суті названого вище судового рішення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне виправити її.

03.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Закарпатської митниці ДФС надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Закарпатської області.

Клопотання відповідача-1 мотивоване неможливістю забезпечити явку представників митниці в судове засідання та обмеженим фінансуванням на відрядження представників.

Згідно з частиною 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до частин 5, 7 статті 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Водночас, відповідно до пункту 17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства України, постановлення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій сторона (заявник) бере участь.

При цьому, випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у законі не визначені.

Відтак, необхідність проведення відповідного судового засідання у режимі відеоконференції визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасниками справи, які з незалежних від них причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою. Призначення судових засідань у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник справи не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи. При цьому, постановлення ухвали про участь учасника судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом, а не обов`язком суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 924/349/18 та від 13.03.2019 у справі № 908/2506/17.

Викладені заявником у клопотанні обставини судом розглянуті, проте суд не знаходить їх достатньо обґрунтованими для постановлення ухвали щодо проведення призначеного судом підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Суд зазначає, що відповідачем-1 у цій справі є орган державної влади, а не окремі її представники та нормами чинного процесуального закону не передбачено жодного обмеження щодо кола представників особи.

В разі неможливості забезпечення явки представника сторони в судове засідання, відповідач-1 не позбавлений права направити до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Судом також враховано обмежені технічні можливості Господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час у суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань.

Враховуючи те, що клопотання відповідача-1 про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції подане в межах встановленого законом строку, однак у Господарського суду міста Києва відсутня технічна можливість для забезпечення проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 19.02.2020 о 15:30 год., в режимі відеоконференції, а також з огляду на те, що відповідачем-1 у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду наявності обставин щодо неможливості забезпечення явки свого представника у судове засідання з незалежних від нього причин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Керуючись статтями 197, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку в ухвалі Господарського суду міста Києва про прийняття справи до провадження та призначення підготовчого засідання від 21.01.2020 у справі № 907/72/19.

2. В ухвалі Господарського суду міста Києва про прийняття справи до провадження та призначення підготовчого засідання від 21.01.2020 у справі № 907/72/19 вважати вірним найменування відповідача-1 - Закарпатська митниця ДФС.

3. Дану ухвалу вважати невід`ємною частиною ухвали Господарського суду міста Києва про прийняття справи до провадження та призначення підготовчого засідання від 21.01.2020 у справі № 907/72/19.

4. У задоволенні клопотання Закарпатської митниці ДФС про участь у підготовчому судовому засіданні 19.02.2020 о 15:30 год. в режимі відеоконференції у справі № 907/72/19 відмовити.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині виправлення описки в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай