Ухвала суду № 87418327, 06.02.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"06" лютого 2020 р. Справа № 903/125/19 Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника органу ДВС: в.о. начальника відділу Копетюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро

на бездіяльність державного виконавця Луцького РВДВС ГТУЮ у Волинській області

по справі № 903/125/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"

про стягнення 2379287 грн. 54коп.,

встановивив: Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Луцького РВДВС ГТУЮ у Волинській області, в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Луцького РВДВС ГТУЮ Волинській області у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі 903/125/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19 із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження;

- зобов`язати державного виконавця Луцького РВДВС ГТУЮ у Волинській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19 року із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, та котрі були б направлені і свідчили б про перевірку майнового стану Боржника та примусове виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19-1.

Обгрунтовуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що державним виконавцем Другого Луцького РВДВС ГТУЮ у Волинській області 05.11.2019 відкрито виконавче провадження №60484495 з примусового виконання наказу суду від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19-1. Проте, на даний час наказ не виконано, у зв`язку з тим, що державним виконавцем не здійснено належних, повних та об`єктивних виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 28.01.2020. скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.02.2020 з повідомленням про день та час його проведення стягувача (скаржника), боржника та орган ДВС. Явку учасників виконавчого провадження у судове засідання визнано на їх розсуд.

Учасники виконавчого провадження повідомлені про розгляд скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень скаржнику (стягувачу) та органу ДВС, а також клопотання представника боржника (відповідача) про відкладення розгляду скарги (вх. №01-57/830/20 від 05.02.2020р.).

У судове засідання представники стягувача (скаржника) та боржника не з`явилися.

Представник стягувача (скаржника) надіслав на адресу суду клопотання про розгляд скарги за його відсутності, в якому просив задовольнити скаргу в повному обсязі.

Клопотання представника боржника про відкладення розгляду скарги залишено судом без задоволення , оскільки явка учасників виконавчого провадження у судове засідання не визнавалася обов`язковою, а боржник не позбавлений права подати до суду письмові пояснення по суті поданої скарги.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник органу ДВС у судовому засіданні та у поясненні по скарзі проти скарги заперечив. Зазначив, що Державним виконавцем відділу 05.11.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60484495. Також, 05.11.2019 державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт майна боржника, яка було внесена в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав та обтяжень на нерухоме майно. В той же день було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до виконання в установи банків. Направлено запити до органів які здійснюють реєстрацію права власності на майно.

Згідно отриманих відповідей з установ банків, кошти на рахунках боржника відсутні.

Згідно відповіді МВС, Управління Держпраці у Волинській області за боржником не зареєстровані транспортні засоби, об`єктів підвищеної небезпеки, великотонажних та інших технологічних транспортних засобів. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - за боржником не зареєстровано нерухомого майна.

Згідно відповіді Держгеокадастру на праві простійного користування за боржником зареєстровано землі 2019,5500 га для ведення сільськогосподарського виробництва. Також згідно відповіді Держпродспоживслужби за боржником зареєстровано трактори, навантажувач та бульдозер.

Дослідивши додані до скарги докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника органу ДВС, господарський суд встановив наступне.

Згідно рішення Господарського суду Волинської області від 11.06.2019 року та ухвали суду від 16.10.2019 про виправлення описки у справі №903/125/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 2061149,99 грн., з них 1350000,00 грн. заборгованості, 150709,33 грн. пені, 167428,23 грн. штрафу, 301562,59 грн. 36 % річних, 91449,84 грн. інфляційних, а також 35689,31 грн. витрат по судовому збору та 7900,00 грн. витрат на правову допомогу; відмовлено в стягненні пені на суму 150709,33 грн. та штрафу в розмірі 167428,22 грн.

На виконання рішення суду, Господарським судом Волинської області 16.10.2019 видано наказ №903/125/19-1.

05.11.2019 головним державним виконавцем Луцького РВДВС ГТУЮ Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60484495 щодо примусового виконання наказу суду №903/125/19-1.

Також, 05.11.2019 державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.

13.11.2019 на адресу органу ДВС стягувачем направлено клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні 60484495 з проханням повідомити стягувача про вчинення виконавчих дій та їх результати.

Вказане клопотання державним виконавцем залишено без розгляду та задоволення.

Скаржник посилається на те, що на даний час судове рішення у вказаній справі не виконане, зокрема, державним виконавцем не вжито належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу суду №903/125/19-1 від 16.10.2019, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.97р.).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97 р.; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002 р.; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003 р.).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії . Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно частин 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частинами 3, 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 вказаного Закону).

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" (Закон N 1404-VIII), яким унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Хоча визначення поняття "розумності строків" Закон не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Частиною 8 ст.48 вказаного Закону встановлено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Згідно п.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою (п.п.9-11 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи та інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження №60484495, державним виконавцем 10.01.2020 винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Луцького РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), 13.01.2020 про прийняття виконавчого провадження, 28.01.2020 про об`єднання виконавчих проваджень №60484495, №61085213 у зведене виконавче провадження №61088697 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Наказом Міністерства Юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 р. Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Даним положенням встановлено, що автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п. 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Представник органу Державної виконавчої служби у судовому засіданні зазначив, що ним прийнято до свого провадження виконавче провадження №60484495 лише 13.01.2020р. та на даний час ним проводяться певні виконавчі дії.

Проте, суд звертає увагу, що прийняття виконавчого провадження та передача його до зведеного виконавчого провадження не звільняє державного виконавця вчасно та в повному обсязі проводити виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, державним виконавцем не здійснено належних, повних та об`єктивних виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо примусового виконання наказу суду №903/125/19-1 від 16.10.2019.

А тому, у суду наявні підстави вбачати бездіяльність державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у виконавчому провадженні № 60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від №903/125/19-1 від 16.10.2019. по справі №903/125/19, що є порушенням прав стягувача на виконання рішення суду.

Щодо пропуску строку звернення із скаргою до суду, суд не вбачає такого пропуску строку, оскільки бездіяльність державного виконавця є триваючим порушенням.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності із ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищезазначене, бездіяльність державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від №903/125/19-1 від 16.10.2019. у справі №903/125/19 є неправомірною, а тому суд приходить до висновку про задоволення скарги ТОВ Спектр-Агро та зобов`язання державного виконавця вчинити відповідні дії.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі 903/125/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19 із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження.

3. Зобов`язати державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) усунути допущені порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19 із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження, та котрі були б направлені і свідчили б про перевірку майнового стану боржника та примусове виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року №903/125/19-1.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили -06.02.2020р.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.02.2020р.

Суддя О. Г. Слободян