Рішення № 87414875, 05.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м. Київ № 640/24632/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом доОСОБА_1 Міністерства юстиції України (Департаменту державної виконавчої служби)про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд зобов`язати відповідача на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про накладення штрафу на боржника - Міністерство юстиції України та встановити новий строк виконання, а в разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин - накласти на нього штраф у подвійному розмірі та звернутись до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на протиправну бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів з примусового виконання виконавчого листа від 25.12.2013, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва по справі № 2а-1957/12/2670, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України.

Позивач звертає увагу суду на те, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Геннадієм Івановичем від 22.07.2019 відкрито виконавче провадження № 59604739 та зобов`язано боржника - Міністерство юстиції України негайно виконати рішення суду.

Разом з тим, ОСОБА_1 наголошує, що станом на час звернення до суду з даною позовною заявою (09.12.2019), державним виконавцем не вжито жодних примусових заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання боржником рішення суду, а боржником в свою чергу не виконано вимог виконавчого документу та не поновлено її на посаді, з огляду на що просить суд задовольнити позовну вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.02.2020 позивач підтримала позовні вимоги.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Поважних причин неподання відзиву судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує таку бездіяльність як визнання позову відповідачем.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

В межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 15.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у судовому засіданні. Вказану справу вирішено розглядати за правилами ст. 287 КАС України. Розгляд справи призначено на 30.01.2020.

Копія ухвали отримана відповідачем 22.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 0105104676002.

Враховуючи вимоги ст. 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені ст. 268 КАС України, відповідача також повідомлено про розгляд справи засобами електронної пошти (том 1, а.с. 68-69) та надалі, в порядку ч. 3 ст. 129 КАС України, складено довідки про відсутність підтвердження отримання електронної пошти (т.1, а.с. 70-71), у зв`язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 268 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

У судове засіданні представник відповідача не з`явилися. У той же час, в силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

Розгляд справи продовжено у письмовому провадженні та в цей же день прийнято рішення у справі.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи пояснення позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2012, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 та Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства Завадяка О.П. від 27.12.2011 № 238-к, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України, допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України та стягнуто з Комісії з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час прогулу з 30.12.2011 до дня поновлення на роботі.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за місяць звернуто до негайного виконання.

26.12.2013 Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчі листи, зокрема, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2015 поновлено ОСОБА_1 строк пред`явлення до виконання виконавчих листів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2015 у справі № 2а-1957/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 заяву ОСОБА_1 задоволено частково, змінено сторону виконавчого провадження, а саме: боржника по справі № 2а-1957/12/2670 Державний департамент з питань банкрутства змінено на Міністерство юстиції України.

В ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2018 у справі № 2а-1957/12/2670 зазначено, що повноваження Держдепартаменту банкрутства як суб`єкта владних повноважень було передано Міністерству юстиції України, а Державний департамент з питань банкрутства ліквідовано без визначення особи - правонаступника.

Відтак, суд у справі № 2а-1957/12/2670, враховуючи необхідність захисту порушених прав позивача, беручи до уваги положення ч. 1 ст.235 КЗпП України, здійснив заміну сторони виконавчого провадження, а саме: Державний департамент з питань банкрутства змінив на Міністерство юстиції України.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 та постановою Верховного Суду від 25.04.2019.

Відповідно до постанови Верховного Суду ухвалу ОАС м. Києва від 26.10.2018 у справі № 2а-1957/12/2670 також залишено без змін.

22.07.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Генадієм Івановичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59604739 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2013 по справі № 2а-1957/12/2670.

У постанові від 22.07.2019 державним виконавцем зобов`язано боржника - Міністерство юстиції України негайно виконати рішення суду та поновити ОСОБА_1 на посаді.

Разом з тим, зважаючи на те, станом на час звернення до суду з даною позовною заявою (09.12.2019), державним виконавцем не вжито жодних примусових заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання боржником рішення суду у справі № 2а-1957/12/2670, позивачка вважаючи свої права порушеними, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

В той же час, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Разом з тим, ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 вказаного Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 75 цього Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відтак, державний виконавець зобов`язаний вживати ефективних, своєчасних та у повному обсязі заходів передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, а у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Як вже було встановлено судом, 22.07.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Генадієм Івановичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59604739 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2013 по справі № 2а-1957/12/2670, відповідно до якого боржника - Міністерство юстиції України зобов`язано негайно виконати рішення суду та поновити ОСОБА_1 на посаді.

Тобто, зважаючи на те, що боржнику негайно потрібно було виконати рішення суду, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазур Геннадій Іванович зобов`язаний був, у відповідності до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», не пізніше як на третій день робочий день після відкриття виконавчого провадження, перевірити виконання Міністерством юстиції України виконавчого документу від 26.12.2013 по справі № 2а-1957/12/2670 та у разі невиконання без поважних причин боржником вказаних вимог, державний виконавець зобов`язаний був прийняти постанову про накладення на боржника штрафу.

Однак, більше шести місяців державним виконавцем не вчиняється жодних дій у виконавчому провадженні.

Так, наявні матеріали справи не містять жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів вжиття державним виконавцем передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, з огляду на що суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Геннадієм Івановичем, в межах виконавчого провадження № 59604739, допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів примусового виконання боржником вимог постанови від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59604739.

Аналогічні обставини щодо тривалого невиконання рішень судів вже неодноразово ставали предметом розгляду ЄСПЛ.

В той же час, зважаючи на те, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 59604739 допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття ним заходів примусового виконання боржником вимог виконавчого документу та вимог постанови від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що вимога позивача зобов`язального характеру, враховуючи, що за обставин даної конкретної справи суд не може собою заміщати певний державний орган, який має сам здійснювати свої виключні повноваження в залежності від фактичних обставин та визначеної законом послідовності дій, у відповідності до ст. 245 КАС України, підлягає задоволенню частково, - шляхом зобов`язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича вжити заходи, передбачених ст. 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» для цілей перевірки виконання боржником - Міністерством юстиції України вимог постанови від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59604739 та вжиття заходів відповідальності боржника.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що передумовою для накладення на боржника штрафу, є вжиття державним виконавцем певних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» відносно перевірки виконання боржником вимог виконавчого документу та вимог постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, § 2 («Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ») Глави 11 («Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ»), ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича відносно невжиття ним заходів, передбачених статтями 62 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання Міністерством юстиції України вимог постанови державного виконавця від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59604739.

3. Зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича вжити заходи, передбачені статтями 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо перевірки виконання Міністерством юстиції України вимог постанови від 22.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59604739 та вжиття заходів відповідальності до боржника - Міністерства юстиції України.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Кармазін