Рішення № 87414870, 05.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м. Київ № 640/22328/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській областіпровизнання протиправними дій та скасування наказу, припису, постанови

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправним наказ Головного управління Держпраці у Київській області "Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 " №3053 від 23.08.2018;

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , оформленого наказом Головного управління Держпраці у Київській області №3053 від 23.08.2018 "Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Київській області про усунення виявлених порушень №КВ1042/56/АВ/П від 28.08.2018;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1042/56/АВ/ТД/ФС-430 від 11.09.2018 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 223380,00 грн.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що на переконання позивача ГУ Держпраці у Київській області неправомірно ініційовано і проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування з питань дотримання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 , за відсутності на те передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підстав.

При цьому, висновки уповноваженої особи відповідача про виявлені під час здійснення вищевказаного заходу порушення, за твердженням позивача, не відповідають дійсним обставинам справи, а отже винесені відповідачем за її результатами і оскаржувані позивачем припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу також є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти доводів позивача та зазначав, що ГУ Держпраці у Київській області при організації і здійсненні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та, відповідно, при винесенні за його результатами оскаржуваних позивачем припису та постанови, діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема з підстав, наведених у поданому відзиві на позовну заяву.

Враховуючи, що справа розглядається в спрощеному провадженні, суд ухвалив завершити розгляд справи в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, враховуючи доводи, пояснення та заперечення сторін, суд вважає що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі листа Головного управління Служби безпеки України від 09.08.2018 №51/9/2-48682 ГУ Держпраці у Київській області винесено наказ від 23.08.2018 №3053 з вимогою здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 , ІНПП НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 (ринок поблизу станції метро "Лісова"), з 27.08.2018 в термін визначений пунктом 10 Порядку здійснення державного нагляду контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.

Також, 23.08.2018 на виконання вказаного вище наказу відповідачем винесено направлення №1042 на проведення інспекційного відвідування позивача.

В період з 27.08.2018 13:00 год. по 28.08.2018 11:00 год. уповноваженою особою ГУ Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою здійснення діяльності - АДРЕСА_2 , торгова точка сухофруктів на території Лісового ринку поблизу станції метро Лісова, за результатами якого складено акт від 28.08.2018 №КВ1042/56/АВ.

Перед початком інспекційного відвідування інспектором відповідача видано вимогу про надання документів від 27.08.2018 №1042, у якій окрім особових справ працівників, наказів про прийняття та звільнення працівників, штатного розпису, посадових інструкцій працівників, тощо, також вимагалося надати табелі обліку робочого часу, та надати дані документи у строк до 11:00 год. 28.08.2018.

Так, у ході інспекційного відвідування встановлено, що у підприємця ОСОБА_1 в торговій точці сухофруктів на території ринку "Лісовий" по АДРЕСА_2 , поблизу ст . м . Лісова, 27.08.2018 під час інспекційного відвідування обслуговування покупців здійснював ОСОБА_3 , який пояснив, що 27.08.2018 він працює продавцем сухофруктів у ФОП ОСОБА_1 з 11 години, режим роботи у ОСОБА_3 встановлений з 11:00 год. до 12:00 год., проте на 13:00 год. він продовжував торгувати сухофруктами.

Підприємець ОСОБА_1 письмово пояснив, що ОСОБА_3 заміняв його на час відсутності 27.08.2018. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що у нього періодично на підставі усної домовленості працює ОСОБА_4 , якому він за роботу купує їжу та одяг.

Таким чином, уповноваженою особою відповідача в ході інспекційного відвідування позивача було встановлено факт неоформлених трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 і продавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що є порушенням частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

Також, 28.08.2018 уповноваженою особою відповідача стосовно ФОП ОСОБА_1. винесено припис №КВ1042/56/АВ/П із вимогою усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення трудового законодавства.

Примірники вищевказаних акту та припису отримано позивачем 28.08.2018, проте від їх підпису останній відмовився, про що зроблено відповідні відмітки.

Повідомлення ГУ Держпраці у Київській області від 30.08.2018 №4.33/3/18/12473 про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, направлено ФОП ОСОБА_1 . 30.08.2018 рекомендованим листом за номером відправлення 0406004806553.

Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, 11.09.2018 ГУ Держпраці у Київській області винесено постанову №КВ1042/56/АВ/ТД/ФС-430 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 223380,00 грн.

За раніше наведених обґрунтувань позову, вважаючи здійснений відповідачем захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування на підставі не передбачених законодавством підстав, а висновки за результатами даного заходу протиправними та такими, що не відповідають обставинам справи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.

Так, згідно частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, згідно частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності з приписами статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

В той же час, згідно частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).

Згідно приписів пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (надалі - Закон №877-V).

Як убачається з частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, у тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення №96 основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 4 Положення №96).

За пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та додатку до нього, утворено Головне управління Держпраці у Київській області.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340 затверджено Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, відповідно до пункту 1 якого Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 4 Закону №877-V.

Зокрема, згідно положень частини четвертої вказаної статті Закону №877-V, виключно законами встановлюються: спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Підстави для здійснення позапланових заходів наведені у частині першій статті 6 Закону №877-V.

Водночас, частиною другою даної статті Закону №877-V передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Так, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону №877-V).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону №877-V).

В частині третій статті 7 Закону №877-V зазначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, у тому числі, форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо), а також підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

Власне, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (надалі - Порядок №295).

В пунктах 2 та 3 Порядку №295 вказано, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Положеннями пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Як вбачається з листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 09.08.2018 №51/9/2-48682, на підставі якого ініційовано та проведено спірне інспекційне відвідування позивача, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в ході здійснення заходів, спрямованих на забезпечення державної безпеки, було отримано інформацію щодо можливих порушень ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) законодавства про працю в ході здійснення фінансово-господарської діяльності з використанням найманої праці.

З метою перевірки зазначеної інформації направлено відповідні запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України. За результатами отриманих відповідей встановлено, що ФОП ОСОБА_1 являється платником єдиного податку ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Податковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) до органів ДФС не подавались. Згідно із податковою декларацією платника єдиного податку, фактична чисельність працюючих - 0. Крім того, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно осіб, які в період з 01.01.2017 по теперішній час мали трудові відносини із вказаною ФОП, відомості не надходили.

Встановлено, що місце ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : м. АДРЕСА_2 (ринок поблизу станції метро Лісова). За вказаною адресою знаходиться магазин, що спеціалізується на торгівлі продуктами харчування. Також встановлено, що у вказаному закладі торгівлі працюють наймані співробітники без офіційного оформлення із числа вихідців із країн Кавказького регіону.

З урахуванням викладеного, на підставі підпунктів 5-1, 9 пункту 6 Положення №96 ГУ СБУ у м. Києві та Київській області просило здійснити ГУ Держпраці у Київській області інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за вказаними адресами з метою проведення перевірки на предмет наявності не офіційно працевлаштованих співробітників, а також розглянути питання щодо винесення фінансових санкцій відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України.

Отже, вищенаведене свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо безпідставності ініційованого та здійсненого відповідачем інспекційного відвідування позивача.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.12.2010 №21-25а-10, посилання на яку також міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 №К/800/15598/15 (справа №810/5423/14), суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень.

Оскільки факт допуску уповноваженої особи ГУ Держпраці у Київській області до проведення спірного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не заперечується, зокрема на направленні від 23.08.2018 №1042 міститься відмітка про отримання 27.08.2018 примірника останнього позивачем, то таким чином розгляду підлягають лише заперечення по суті виявлених інспектором відповідача порушень та, відповідно, позовні вимоги в частині правомірності винесених відповідачем припису та постанови у відношенні позивача.

За частиною десятою статті 4 Закону №877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно підпунктів 1, 2, 3, 7 пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

За згаданим вище положенням частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 у відповідності до наведеної норми Закону було встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно пунктів 27-29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Факт виконання відповідачем вимог законодавства щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю підтверджується наявними матеріалами справи, а тому враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2018 по справі №809/1198/17 та від 13.06.2018 по справі №820/6755/16, суд відхиляє доводи позивача в частині неправомірності винесеної позивачем постанови про накладення штрафу через неотримання позивачем вказаного повідомлення з незалежних від відповідача причин.

З наявних матеріалів убачається, що встановлений інспектором відповідача факт неоформлених трудових відносин у позивача в порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" підтверджувався письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 27.08.2018 та ОСОБА_1 від 27.08.2018.

Зокрема, пояснення ОСОБА_1 стали підставою для висновків уповноваженої особи відповідача про допуск позивачем до роботи неоформленого належним чином працівника ОСОБА_4 .

Однак, на думку суду вказані письмові пояснення ОСОБА_1 не могли слугувати достатніми підставами для висновків відповідача про порушення позивачем частини третьої статті 24 та, відповідно, для застосування положень частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України в частині встановлення факту допуску до роботи неоформленого працівника ОСОБА_4 , оскільки інші, беззаперечні докази на підтвердження факту допуску до роботи цієї особи - відсутні.

Зокрема, згідно змісту відповіді ГУ Держпраці у Київській області від 25.10.2018 №43/2/18/15107 на адвокатський запит представника позивача від 18.10.2018 за вих. №26-10/18 щодо встановлення факту перебування гр. ОСОБА_4 під час здійснення уповноваженою особою відповідача інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення останнім підприємницької діяльності, відповіді на поставлене питання надано не було, а інформація зазначена в акті від 28.08.2018 №КВ1042/56/АВ підтверджувалася наданими усними і письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

За частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, викладене у сукупності дає підстави для висновків про те, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок і не довів належними та допустимими доказами правомірність винесеної ним постанови про накладення штрафу №КВ1042/56/АВ/ТД/ФС-430 від 11.09.2018 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в частині притягнення останнього до відповідальності за допуск до роботи неоформленого працівника ОСОБА_4 .

Згідно частини першої, пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно приписів частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно прохальної частини позову, позивачем було заявлено три вимоги немайнового і одну вимогу майнового характеру та, відповідно, сплачено судовий збір на загальну суму 7519,80 грн.

Так зокрема, згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, станом на час подання позовної заяви), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року було встановлено на рівні 1762,00 грн.

Відповідно, судовий збір в частині заявлених позивачем позовних вимог майнового характеру становив 2233,80 грн. (223380,00 х 1% = 2233,80 грн.)

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову саме в частині заявленої вимоги майнового характеру, до відшкодування у пропорційному співвідношенні до сум сплаченого судового збору підлягає 1116,90 грн. (2233,80 х 50% = 1116,90 грн.)

Керуючись статтями 2, 77, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1042/56/АВ/ТД/ФС-430 від 11.09.2018 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в частині притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на суму 111690,00 грн.

3. В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код: 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) судові витрати у сумі 1116,90 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко