Рішення № 87414577, 22.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 640/4598/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця»доДержавної аудиторської служби України третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» про представники учасників справи:визнання протиправним та скасування висновку позивача - Компанець Н. М. ; відповідача - Дяченко С.В.; третьої особи - не з`явилися, (у судовому засіданні 22.01.2020, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі - позивач або АТ «Українська залізниця» або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної аудиторської служби України (надалі - відповідач або ДАС України або Контролюючий орган), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 06.03.2019 щодо усунення порушень законодавства по закупівлі код ДК 021:201544530000-4 - Кріпильні деталі ( Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова), ідентифікатор в системі Prozorro UA-2018-08-09-000736-a.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 18.04.2019.

18.04.2019, зважаючи на перебування судді на лікарняному, судове засідання відкладено на 30.05.2019.

30.05.2019 та 19.06.2019 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 10.07.2019.

Вказаної дати судове засідання відкладено на 30.07.2019 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 закрито підготовче провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду по суті у день проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 залучено Приватне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» (адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 00191052) у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

12.09.2019, 24.10.2019 та 05.12.2019 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 22.01.2020.

У судовому засіданні цієї дати представник АТ «Українська залізниця» підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов, за викладених у ньому підстав.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що тендерна документація замовника відповідає положенням Закону України «Про публічні закупівлі», натомість спірний висновок зроблений відповідачем із неповним розумінням положень Закону України «Про публічні закупівлі», є протиправним, необґрунтованим, таким, що суперечить законодавчим приписам, а тому підлягає скасуванню. У відповіді на відзив представник Товариства наголошує на тому, що інформація, відсутність якої в тендерній документації замовника призвела до складання ДАС України оскаржуваного висновку, міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, на думку Контролюючого органу висновок про результати моніторингу закупівлі від 06.03.2019 № 111 про порушення АТ «Українська залізниця» законодавства у сфері публічних закупівель є правомірним та складений відповідно до статті 71 Закону України «Про публічні закупівлі». Аналогічні твердження викладені в запереченнях відповідача від 24.06.2019.

Третьою особою - Приватним акціонерним товариством «Дружківський завод металевих виробів» надані письмові пояснення щодо позову, згідно із якими останнє вважає спірний висновок відповідача в частині виявлених порушень та зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель протиправним, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням тендерного комітету філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 05.10.2018 затверджено тендерну документацію щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю: Кріпильних деталей ( Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова).

За результатами проведеного моніторингу вказаної закупівлі відповідачем складений висновок від 06.03.2019 № 111, яким за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22.

Незгода з приміченим рішенням суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі альтернативно - Закон № 922-VIII).

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель передбачений статтею 71 Закону № 922-VIII.

Зокрема, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (за текстом - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведеного моніторингу відповідачем установлено, що додаток 5 до тендерної документації замовника не містить вимоги щодо надання учасниками торгів інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 3, 8, та 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, чим порушено норми частини третьої вказаної статті та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Так, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі визначені статтею 17 Закону № 922-VIII, відповідно до пунктів 3, 8, 9 частини першої якої замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

- службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

- учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У відповідності до приписів частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.

Водночас, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Інформація про відсутність підстави для відхилення тендерної пропозиції, передбаченої, зокрема, пунктами 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, міститься в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (http://corrupt.informjust.ua/), Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (https://kap.minjust.gov.ua/login/index/), Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr/minjust.gov.ua/ua/freesearch) відповідно, доступ до яких є вільним.

Наведеним підтверджується відсутність у позивача обов`язку для зазначення в тендерній документації вимог щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пунктах 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, доводи Контролюючого органу про порушення АТ «Українська залізниця» законодавства у сфері публічних закупівель, викладені в оскаржуваному висновку, на думку суду, є необґрунтованими та не узгоджуються з положеннями Закону № 922-VIII, що своєю чергою є підставою для скасування висновку від 06.03.2019 щодо усунення порушень законодавства по закупівлі код ДК 021:201544530000-4 - Кріпильні деталі (Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова), ідентифікатор в системі Prozorro UA-2018-08-09-000736-aз огляду на його протиправність.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення (висновка).

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов б/н від 19.03.2019 Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 06.03.2019 щодо усунення порушень законодавства по закупівлі код ДК 021:201544530000-4 - Кріпильні деталі (Болти клемні з гайкою, болти закладні з гайкою, шайба одновиткова), ідентифікатор в системі Prozorro UA-2018-08-09-000736-a.

3. Cтягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (адреса: 03049, м. Київ, Повітрофлотський просп., буд. 11/15, ідентифікаційний код - 40081347) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (адреса: 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, ідентифікаційний код - 40165856) понесені АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повне рішення складено 04.02.2020.

Суддя К.С. Пащенко