Рішення № 87414516, 06.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/358/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Чоботар А.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови неправомірною та її скасування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (Управління) звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 03.12.2019 у виконавчому провадженні №60231235 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки позивачем при виконанні судового рішення, було враховано норми постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Отже, невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Крім того, перерахунок пенсії позивачу проведено у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, згідно якої, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою. В рішенні суду про зобов`язання провести перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зазначено, що пенсію слід обчислювати без застосування формули, передбаченої визначеним Порядком №1210.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу 2-денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Розгляд справи просив провести без його участі.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначаючи, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Вважає, що жодних порушень норм чинного законодавства державним виконавцем не допущено, а тому підстави для скасування постанови відсутні. Розгляд справи просив провести без його участі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавчий лист № 620/1813/19 виданий 27.08.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019, починаючи з 25.04.2019, з урахуванням проведених виплат.

Вказаний виконавчий лист видано на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 яке набрало законної сили 04.10.2019, про що зазначено у виконавчому документі.

У зв`язку з відсутністю підстав для повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, 04.10.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

21.10.2019 позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

При цьому, 21.10.2019 державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, а саме не проведено перерахунок пенсії з 25.04.2019 ОСОБА_1 , виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019 (20 865,00 грн) відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», те не проведено виплату заборгованості.

Листом від 14.11.2019 №6238/03-21 боржником повідомлено про виконання рішення суду, а саме боржником було проведено перерахунок пенсії стягувачу згідно рішення суду, доплата за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 в сумі 11 982,74 грн буде проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (а.с.9).

03.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн (а.с.11).

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст.129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

При цьому, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Так згідно ст.1 Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені ст.63 Закону України «Про виконавче провадження».

Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчої о провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч.2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового, розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Спростовуючи помилкові міркування відповідача щодо неприпустимості виправдання невиконання рішення суду за відсутності належного фінансування та відсутності повноважень Кабінету Міністрів України відстрочувати виконання рішення суду, суд звертає увагу на те, що 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VІ), яким затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону №4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частиною 1 ст.7 Закону №4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Тобто, оскільки позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області є державним органом в розумінні ст.2 Закону №4901-VI, то рішення підлягає виконанню у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» з особливостями, визначеними у Законі №4901-VI.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4901-VI визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно, Кабінет Міністрів України постановою від 22.08.2018 №649 затвердив Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Постанова є чинною, а отже підстави її неврахування у позивача відсутні.

Даною постановою установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Згідно даного Порядку, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України, а черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Згідно п.10 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Статтями 21, 23, 25, 30 Бюджетного кодексу України визначено, що державна установа (організація), яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, відповідає за своїми зобов`язаннями лише при наявності відповідних бюджетних призначень, виділених виключно на ці цілі для погашення певної заборгованості.

Разом з тим, бюджет Пенсійного фонду України не входить до складу Державного бюджету України, не відповідає за його зобов`язаннями, а також за зобов`язаннями бюджетів інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відтак кошти, які нараховані та підлягають виплаті, на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного у справі №620/1813/19, будуть виплачені у порядку черговості за відповідного фінансування згідно встановленого порядку. А враховуючи те, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ще не надходили кошти на погашення заборгованості на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1813/19, виплата коштів не проведена з об`єктивних підстав.

Відповідно, на думку суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення за окремою бюджетною програмою та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, після внесення змін в діюче пенсійне законодавство, на виконання рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 позивачу було проведено перерахунок пенсії по інвалідності, що обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019.

Вказана обставина підтверджується копією протоколів призначення пенсії, з яких вбачається зміна розміру пенсії стягувача після проведення перерахунку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1813/19 не зазначено, що пенсію позивачу слід обчислювати без застосування формули, передбаченої визначеним Порядком №1210.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (п.9 Порядку №1210).

Відповідно до п.9-1. Порядку: за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.

Отже, п.9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст.59 Закону №796-XII, а відтак може бути застосований до осіб, на яких поширюється дія ч.3 ст.59 вказаного Закону.

За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що стягувач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч.3 ст.59 Закону №796-XII з 25.04.2019 на нього поширюється дія норм п.9-1 Порядку №1210.

Крім цього, рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 визначено що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах» Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Виходячи з викладеного положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідають Конституції України, а отже згідно ст.19 Конституції, є обов`язковими до виконання при проведенні обчислення пенсії особам, на яких розповсюджено дію положень ч.3 ст.59 Закону №796-XII.

Слід також врахувати, що накладення штрафу, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, а лише збільшує навантаження на бюджет Фонду, та ускладнює відповідне планування доходів та видатків коштів Фонду, спрямованих на забезпечення виконання бюджету Фонду, своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та їх виплату, щомісячного довічного утримання, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел.

Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18), від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).

А отже, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 03.12.2019 у виконавчому провадженні №60231235 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, а тому позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови слід задовольнити повністю.

Оскільки спір вирішено на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке в даних правовідносинах не виступає суб`єктом владних повноважень, враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачену суму судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 03.12.2019 у виконавчому провадженні №60231235 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судові витрати у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 06.02.2020.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940);

Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518).

Суддя Л.О. Житняк