Рішення № 87414380, 04.02.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2544/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01.11.2019 р. №ХС4621/1817/АВ/П/ТД-ФС,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС4621/1817/АВ/П/ТД-ФС, винесену 01.11.2019 року Головним управлінням Держпраці в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці).

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 07.10.2019 року на його адресу надійшов акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХС4620/1817/АВ від 20.09.2019 року, складений та підписаний головним державним інспектором праці Гезь В.І. Згідно акту, 17.09.2019 року в приміщенні ресторану «Хінкальня» пройшло інспекційне відвідування, за результатами якого виявлено порушення законодавства про працю. Позивач вказує на численні порушення при проведенні перевірки та невідповідності акту дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що особи, які проводили перевірку, не надали посвідчень, твердження відповідача в акті щодо присутності ОСОБА_3 під час перевірки не відповідають дійсності, більш того, ОСОБА_3 не має жодного відношення до господарювання позивача та не є його уповноваженою особою.

Також позивач зазначає, що на його адресу копія матеріалів відео фіксації перевірки не направлялась. Окрім викладеного, позивач вважає, що винесенню постанови про накладення штрафу мало передувати прийняття припису про усунення порушень вимог законодавства.

На підставі зазначеного, позивач вважає постанову про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 винесеною без законних підстав.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.01.2020 року.

02.01.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги він не визнає, вважає оскаржену постанову такою, що в повній мірі відповідає вимогам закону. Зазначає, що перевірка проведена з підстав передбачених п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (далі - Порядок №823).

Про початок проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 було повідомлено особисто під підпис (в направленні на проведення інспекційного відвідування), сама ОСОБА_3 назвалась керуючою закладу.

Перевіркою було встановлено та відображено в Акті перевірки те, що ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення власником ДФС про прийняття одного працівника.

У зв`язку з відмовою об`єкта відвідування від підпису акту перевірки, два його екземпляри було надіслано позивачу. Також, зі слів відповідача, 25.09.2019 року до ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, яким інформовано, що з 23.09.2019 року відкрито справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та запропоновано в строк до 01.11.2019 року надати оригінали або належним чином завірені копії матеріалів, документів та інших доказів, що спростовують порушення законодавства про працю. Відправлення отримано позивачем 04.10.2019 року.

Також, 18.10.2019 року позивачу вручено поштове відправлення, що містило припис за результатом проведеної перевірки.

Окрім зазначеного, відповідач акцентує увагу на тому, що заперечення чи зауваження до акту інспекційного відвідування не подавались позивачем.

На підставі зібраних матеріалів та з урахуванням не надання позивачем доказів відсутності виявлених перевіркою порушень, відповідачем 01.11.2019 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС4620/1817/АВ/П/ДТ-ФС.

Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також, 29.01.2020 року представником позивача подано клопотання, в якому він просив не брати до уваги докази, додані до відзиву на позов, оскільки вони не були йому направлені. З приводу викладеного суд зазначає, що до відзиву, наданого відповідачем, додано фіскальний чек про направлення на адресу позивача відзиву з додатками. Вимога про направлення наданих до суду документів іншій стороні цінним листом з описом вкладення в КАС України відсутня. Доказів звернення представника позивача до ГУ Держпраці у Херсонській області з вимогою направити відсутні в конверті документи суду не надано. Більш того, додані до відзиву документи є Актом перевірки з додатком, приписом та оскарженою постановою, які отримані позивачем поштою, а тому необхідність в їх повторному наданні позивачу відсутня та документами, що стали підставою для перевірки - призначення перевірки позивачем не оскаржується, а тому наявність перелічених документів в матеріалах справи не породжує для ФОП ОСОБА_1 негативних наслідків.

Додатково до викладеного суд зазначає, що позивач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами інспекційного відвідування шляхом звернення до відповідача (в разі якщо вони дійсно не були йому надіслані) або шляхом ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду.

Підсумовуючи викладене, враховуючи надані до відзиву докази направлення його ФОП ОСОБА_1 , відсутність доказів протилежного з боку позивача та наявність у ФОП ОСОБА_1 об`єктивної можливості ознайомитись з матеріалами інспекційного відвідування, вказує на відсутність підстав для неврахування документів, наданих ГУ Держпраці у Херсонській області.

Ухвалою від 15.01.2020 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Датою наступного засідання визначено 29.01.2020 року.

В судове засідання призначене на вказану дату, відповідач явку свого представника з належним чином оформленими повноваженнями не забезпечив, також не з`явився представник позивача.

Протокольною ухвалою суду, проголошеною 29.01.2020 року, розгляд справи відкладено на 04.02.2020 року.

04.02.2020 року представниками сторін подано аналогічні за суттю клопотання про розгляд справи без їх участі.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України суд вважає, що подання сторонами клопотань про розгляд справи без їх участі є підставою для прийняття судом рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах справи документів встановлено, а також не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

На підставі пп.1, 3 п.5 Порядку №823, звернень працівників про порушення стосовно них законодавства про працю (гр. ОСОБА_4 №В-456/11-06 від 30.08.2019 року, гр. ОСОБА_5 №Г-469/11-06 від 09.09.2019 року, гр. ОСОБА_6 №Ф-467/11-06 від 09.09.2019 року, гр. ОСОБА_7 №Б/468/11-06 від 09.09.2019 року), рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатом аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, заступником начальника головного управління Держпраці в Херсонській області винесено наказ "Про проведення інспекційного відвідування" №925 від 17.09.2019 року.

Зазначеним наказом начальнику управління з питань праці Головного управління Держпраці у Херсонській області наказано організувати участь головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з питань праці Гезь В.І., Шафрановському Є.С. та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Пугача О.С. у проведенні інспекційних відвідувань з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, дотримання робочого часу, часу відпочинку та використання праці неповнолітніх осіб ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_9 .

Також визначено провести зазначений захід у період з 17.09.2019 року по 20.09.2019 року.

17.09.2019 року на посадових осіб, визначених в наказі №925 від 17.09.2019 року, виписано направлення на проведення інспекційного відвідування №906 з періодом дії три дні - з 17.09.2019 року по 20.09.2019 року.

В період з 14 год.45 хв. 17.09.2019 року по 16 год. 30 хв. 20.09.2019 року посадовою особою відповідача Шафрановським Є.С. проведено інспекційне відвідування позивача за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності: м. Херсон, вул. Суворова, 10-д, ресторан "Хінкалі".

Висновком інспекційного відвідування, оформленого Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХС4621/1817/АВ (далі - Акт перевірки), встановлено порушення позивачем приписів ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17 червня 2015 року, шляхом допущення до роботи одного працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженим ним органу та повідомлення ДФС про прийняття однієї особи.

Так, встановлено, що 17.09.2019 року в приміщенні ресторану "Хінкалі", за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 10-д, працював кухарем 1 (одна) особа - ОСОБА_10 , який був одягнений у спеціальний одяг (білий костюм кухаря). Під час проведення інспекційного відвідування проведено опит працівника ОСОБА_10 , який пояснив, що проходить стажування на ставку кухаря з хачапурі, що підтверджується здійсненим відеозаписом. Роботодавцем є ОСОБА_1 , який доручає виконувати роботу. Заробітну плату не отримував, оскільки проходить стажування. Працює з 16.09.2019 року. Йому зазначено робоче місце, роботодавець забезпечує необхідними для роботи засобами та інструментами, провів інструктаж з техніки безпеки. Також працівник ознайомлений з графіком роботи.

Документів щодо офіційного працевлаштування зазначеного працівника фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМУ №413.

Висновки акту інспекційного відвідування стали підставою для складання припису про усунення виявлених порушень №ХС4621/1817/АВ/П від 15 жовтня 2019 року, в якому повторно викладено пункти порушень, зазначені в акті.

На підставі акту інспекційного відвідування винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС 4621/1817/АВ/П/ТД-ФС від 01.11.2019 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 125190,00 грн.

Не погодившись з порядком проведення перевірки та порядком застосування стягнення, спірною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення N 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення N 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення N 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення N 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення N 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм, Головному управлінню Держпраці в Херсонській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 N 877-V (далі - Закон N 877-V) та Порядком №823.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877-V від 05.04.2007 (далі за текстом Закон N 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону N 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Дана норма встановлює імперативні вимоги до здійснення заходів Управліннями Держпраці, а саме, вони під час здійснення заходів контролю зобов`язані забезпечити дотримання абсолютно конкретних норм Закону №877-V, натомість, інші статті цього Закону на відповідача не розповсюджуються.

Верховний Суд встановив обов`язок Управління Держпраці дотриматись цих приписів Закону №877-V при проведенні інспекційного відвідування, виклавши дану позицію в постанові від 22 березня 2018 року в справі №697/2073/17 провадження К/9901/2769/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:…підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

В той же час, відповідно до пп.1, 3 п.5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Суд дійшов висновку, що при наявності колізії між нормами Закону Украйни "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які забороняють використання анонімних, безпідставних звернень та дотримання яких зобов`язаний забезпечити відповідач при проведенні інспекційного відвідування, та приписами Порядку № 823 слід звернутись до ч.3 ст.7 КАС України та до Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч.3 ст.7 КАС України).

У роз`ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Співставлення цих двох норм (Закону та Порядку) дає суду підстави для висновку, що при аналізі інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, керівник Управління Держпраці зобов`язаний дотриматись приписів абз.6 ст.3 Закону№877-V. Такий обов`язок вимагає від керівника відфільтровувати анонімні та явно безпідставні заяви про порушення законодавства про працю, що, в свою чергу, є правовим засобом захисту суб`єктів господарювання на етапі прийняття керівником рішення від свавілля державних органів щодо проведення перевірок на підставі наклепів або анонімних заяв конкурентів, фактично це є нічим іншим, як конвенційним принципом "згідно із законом".

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що "вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам".

Додатково до такої позиції суду, слід навести ч.7 ст. 4 Закону №877-V, яку зобов`язаний дотриматись відповідач при здійсненні контрольного заходу, та відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Згідно наказу від 17.09.2019 року №925 (а.с.42) підставою для призначення інспекційного відвідування стали звернення працівників про порушення стосовно них законодавства про працю, а саме, звернення: гр. ОСОБА_4 №В-456/11-06 від 30.08.2019 року, гр. ОСОБА_5 №Г-469/11-06 від 09.09.2019 року, гр. ОСОБА_6 №Ф-467/11-06 від 09.09.2019 року, гр. ОСОБА_7 №Б/468/11-06 від 09.09.2019 року.

В матеріалах справи наявні копії звернень перелічених громадян (а.с.39-42), в яких громадяни скаржаться на затримки розрахунку при звільненні, неналежні умови праці, затримку заробітної плати, використання праці осіб, трудові відносини з якими не оформлені, а також праці неповнолітніх.

Також, суд звертає особливу увагу на те, що за результатом аналізу наданих звернень вбачається, що всі вони стосуються ФОП ОСОБА_3 , яка здійснює підприємницьку діяльність за тією ж адресою, що й позивач.

Факт працевлаштування осіб, що подали звернення, саме у ФОП ОСОБА_3 , додатково підтверджено нею під час перевірки, що зафіксовано відео матеріалами, доданими до акту перевірки.

Отже, ГУ Держпраці не надано до суду жодного доказу звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю саме позивачем. Інших документів, окрім звернень працівників ФОП ОСОБА_3 , які стали підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, до суду не надано.

Таким чином, відповідач використав скарги колишніх працівників іншої фізичної особи-підприємця для призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , що суд вважає неприпустимим порушенням наведених вище приписів Закону №877-V, а також закріпленого в ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності особи.

Відтак, з наведених вище підстав, суд вважає протиправним наказ відповідача про проведення інспекційного відвідування №925 від 17.09.2019 року в частині щодо ФОП ОСОБА_1 , оскільки він прийнятий за відсутності законних підстав.

Таким чином, призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 є протиправним

Зважаючи на висновки про незаконність інспекційного відвідування позивача, суд не надає оцінки наявності підстав для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оскільки протиправність заходу контролю нівелює настання правових наслідків для суб`єкта контролю за результатами такої перевірки.

Також, суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви в частині порушення відповідачем алгоритму проведення перевірки в силу наступного.

Так, згідно приписів ч.11 ст. 4 Закону№877-V плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи-підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Додатково висновку щодо обов`язкової участі об`єкта відвідування під час проведення інспекційного відвідування слід дійти з аналізу приписів п.п.14, 15 Порядку №823.

Натомість, не заперечується відповідачем у відзиві та вбачається з матеріалів інспекційного відвідування, що ФОП ОСОБА_1 участі в інспекційному відвідуванні не приймав.

Твердження відповідача, що від імені ФОП ОСОБА_1 участь в інспекційному відвідуванні приймала його жінка - ОСОБА_3, суд оцінює критично, оскільки жодних доказів наявності в неї повноважень на представництво інтересів позивача ГУ Держпраці не надано.

Також не надано до суду доказів, якими б інших учасників інспекційного відвідування було вповноважено на вчинення юридично значимих дій від імені ФОП ОСОБА_1

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приписів ч.11 ст. 4 Закону№877-V, п.п.14, 15 Порядку №823 відповідачем під час проведення інспекційного відвідування не дотримано. Окрім наведеного закономірним також є висновок, що вимоги п.8 Порядку №823 щодо пред`явлення об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі службового посвідчення, наданням копії відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внесення запису про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) теж не виконані відповідачем.

Відповідно п.14 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці ... відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування)... складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Отже, передбаченим Порядком №823 наслідком відсутності фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним особи під час інспекційного відвідування є складання акту про неможливість його проведення із зазначенням відповідних підстав.

Таким чином, ГУ Держпраці здійснивши інспекційне відвідування за відсутності ФОП ОСОБА_1 або уповноваженої ним особи (при цьому зазначені повноваження підлягають обов`язковій перевірці), діяло не у спосіб передбачений законом, отже - протиправно.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, належними, достовірними та допустимими доказами не доведено правомірності прийняття оскарженої постанови.

Водночас, судом під час судового розгляду встановлено наявність суттєвих порушень при призначенні проведення інспекційного відвідування, під час його здійснення, а також в частині визначення наслідків такого відвідування.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржена постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідність до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим дійшов висновку про її протиправність та необхідність скасування, тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області (Код ЄДРПОУ: 39792699, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС4621/1817/АВ/П/ТД-ФС від 01.11.2019 року.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області(Код ЄДРПОУ: 39792699, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний

строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 112040100