Рішення № 87414200, 27.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2020 р. № 520/2984/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача – Шимко Ф.А.,

представника відповідача – Лук`янцева С.О.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, --

встановив

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2019 року №Ф-137116-17, винесену Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Позов обґрунтований тим, що протягом 2017 - 2018 років, а також поточного періоду 2019 року позивач не отримував доходи від зайняття адвокатською діяльністю індивідуально. Більш того, ОСОБА_1 не звертався до контролюючих органів з метою взяття його на облік платників єдиного соціального внеску в якості особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Незважаючи на те, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем, 05 березня 2019 року №Ф-137116-17 Головним Управлінням ДФС у Харківській області винесена податкова вимога, пов`язана саме з визнанням ОСОБА_1 в якості самозайнятої особи.

Позивач вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2019 року №Ф-137116-17, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданому відзиві на позов зазначив, що платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Зазначає, що вимога, яка оскаржується позивачем, була сформована та направлена у зв`язку із неповною сплатою єдиного соціального внеску на підставі того, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно були і фізичними особами - підприємцями. (а.с. 94-96). В розумінні Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску. Щодо нарахованих ОСОБА_1 сум єдиного соціального внеску повідомив суд, що станом на 28.02.2019р. заборгованість по єдиному соціальному внеску складає 4 684,24 грн.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 , зокрема, зазначає, що Головне управління ДФС у Харківській області стверджує, що станом на 28.02.2019року заборгованість по єдиному соціальному внеску складає 4 684, 24 грн., але листом Головне управління ДФС у Харківській області від 25.04.2019 року № 11179/ФОП/20-40-57-07-18, повідомило його, що станом на 23.04.2019р. заборгованість по єдиному соціальному внеску складає 3 046,12 грн. Крім того, за інформацією Відповідача, ОСОБА_1 перебував на обліку в якості фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, з 18.09.2018 року по 31.10.2018 року. У Відзиві на позовну заяву Головне управління ДФС у Харківській області стверджує про правомірність нарахування податкового боргу з оплати ЄСВ у розмірі 4 684, 24 грн., а у відповіді, отриманій в позасудовому порядку, визнає наявність помилки та вважає, що сума заборгованості станом на 23.04.2019 року складає 3046, 12 грн. Зазначає, що Відповідачем так і не надано детального розрахунку податкового боргу та належне правове обґрунтування його виникнення. Більш того, за сума заборгованості апріорі не відповідає періоду, за який вона могла бути нарахована (18.09.2018-31.10.2018).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року було зупинено провадження в адміністративній справі №520/2984/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги до набрання чинності рішенням Верховного суду в зразковій адміністративній справі №520/3939/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 поновлено провадження у справі №520/2984/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року замінено відповідача по справі № 520/2984/19 - Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

В судовому засіданні, призначеному на 27.01.2020 року, представник позивача адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрунтованими, у зв`язку з чим Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 року № 16-17 має бути визнана протиправною та скасована.

Представник відповідача проти вимог поданого позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 21.03.2019 року ОСОБА_1 було отримано від Головного управління ДФС у Харківській області Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 року № Ф- 137116-17 про те, що станом на 28 лютого 2019 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 4 684 гривні 24 копійки.

Судовим розглядом встановлено, що 27.05.2010 року ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 748 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.05.2010 року № 8.

За даними Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність у складі Адвокатського об`єднання «ЛЕДЖІТ».

При цьому, протягом 2017 - 2018 років, а також поточного періоду 2019 року позивач не отримував доходи від зайняття адвокатською діяльністю індивідуально.

Також ОСОБА_1 не звертався до контролюючих органів з метою взяття його на облік платників єдиного соціального внеску в якості особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова Харківській області як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність - адвокат з 27.05.2010 по 31.10.2018 (зупинена) та фізична особа – підприємець, який взятий на облік 23.08.2017 (відповідно ідентифікаційних даних ГУ ДФС у Харківській області Московський район м. Харкова). Стан платника відповідно до даних «ознака 11 - припинено, але не знято з обліку обліку (в ІКП платника вбачається заборгованість зі сплати ЄСВ).

Не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2019 року №Ф-137116-17, винесену Головним управлінням ДФС у Харківській області, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464- VI (далі Закон № 2464- VI).

Пунктом 2 ч. 1 ст.1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 1 Закону № 2464 VI встановлено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем, оскаржувана податкова вимога пов`язана саме з визнанням Позивача в якості самозайнятої особи.

Відповідно до підпункту 14.1.226. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

За змістом частин 2 та 3 статті 9 Закону України Закон № 2464 VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Так, особи, які провадять, у тому числі адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ до платників єдиного внеску.

З системного аналізу викладених нормативно-правових приписів випливає, що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, може вважатися самозайнятою особою і бути платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за наявності наступних умов: 1) отримання доходу від незалежної професійної діяльності; 2) відсутність трудових правовідносин.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на протязі 2018 - 2019 років ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, а також перебував та перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцями, а саме:

- відповідно до Наказу Благодійної організації «Благодійний фонд «ПЛАРІУМ» від 02.10.2014 року № 1/14 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Директора Благодійної організації за сумісництвом без встановлення щоденної фіксованої тривалості робочого часу, з тим щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала 40 годин на тиждень, починаючи з 02 жовтня 2014 року (а.с. 17);

- з 23.08.2017 року по 31.01.2019 року ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю як фізична особа-підприємець (номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності 2 480 006 0002 199597) (а.с. 18-19),

- відповідно до Наказу ТОВ «ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕЖ МОЖЛИВОГО» від 09 102017 року № 1-К ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Директора ТОВ «ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕЖ МОЖЛИВОГО» з 09 жовтня 2017 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, з неповним робочим днем 2 години, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (а.с. 20);

- з 02.04.2018 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до «ПРЕДСТАВНИЦТВА

«ПЛАРІУМ ЕДЬЮКЕЙШН ЛТД» (код ЄДРПОУ 26595746; місцезнаходження: 61072, місто Харків, проспект Науки, будинок 27-Б (а.с. 21);

22.11.2018 року назву Представництва було змінено на «ПРЕДСТАВНИЦТВО «НЕКСТ ДЖЕНЕРЕЙШН ГЕЙМЗ ЛТД.» іноземного суб`єкта господарської діяльності - НЕКСТ ДЖЕНЕРЕЙШН ГЕЙМЗ ЛТД, (компанія з обмеженою відповідальністю, зареєстрована 24.07.2012 року відповідно до законодавства Держави Ізраїль, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , юридична адреса: Держава Ізраїль, 4672520, місто Герцлія, бульвар Абба Евен, 2) на посаду Директора представництва (а.с. 25).

Позивач зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 зберігається саме у «ПРЕДСТАВНИЦТВІ «НЕКСТ ДЖЕНЕРЕЙШН ГЕЙМЗ ЛТД.». Прийняття на роботу підтверджується, зокрема, Наказом № 01/К від 02.04.2018 року (а.с. 21).

Таким чином, «ПРЕДСТАВНИЦТВО «НЕКСТ ДЖЕНЕРЕЙШН ГЕЙМЗ ЛТД.» у цей період було основним місцем роботи ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

З повідомлених позивачем обставин та наданих документів, копії яких містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28 вересня 2018 року приступив до виконання обов`язків Директора ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДІ СІ ПАРТНЕРС» за сумісництвом з 28 вересня 2018 року з посадовим окладом згідно штатного розпису з неповним робочим днем 2 години з оплатою праці в розмірі 0,25 посадового окладу, на підставі Наказу від 28.09.2018 року № 18/К.

У відповідності до Наказу Керуючого партнера Адвокатського об`єднання «ЛЕДЖІТ» від 18.01.2019 року № 2-К ОСОБА_1 було прийнято на роботу за сумісництвом з 21.01.2019 року на посаду адвоката з неповним робочим днем 1 година (з 08:00 до 09:00 години) з посадовим окладом згідно штатного розпису та оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 0,125 посадового окладу (а.с. 27).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та роботодавцями ОСОБА_1 (як найманого працівника) здійснювалися нарахування та сплата єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 28-41), а саме:

- Благодійною організацією «Благодійний фонд «ПЛАРІУМ» за період з 01.07.2018-28.02.2019 сплачено 1 896, 16 грн., що підтверджується довідкою від 25.03.2019 року №25-03-19/1 (а.с. 28)

- ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік сплачено -2 112,0 грн., за 2018 рік - 9 828, 72 грн.,

2019 - 918,06, що підтверджується копіями Звітів за формою Д5 (річні) за 2017-2019 роки (а.с. 29-37).

- ТОВ «ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕЖ МОЖЛИВОГО» за період з 09.10.2017-18.01.2019 сплачено 3 970, 24 грн., що підтверджується довідкою від 18.01.2019 року №10000000001 (а.с. 38).

- «ПРЕДСТАВНИЦТВО «НЕКСТ ДЖЕНЕРЕЙШН ГЕЙМЗ ЛТД.» з 01.07.2018-28.02.2019 р.р. у розмірі 101 257, 120 грн., що підтверджується довідкою від 25.03.2019 року вих. № 03/25-1 (а.с. 39).

- ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДІ СІ ПАРТНЕРС» за період з 28.09.2018-28.02.2019 сплачено 2 631,73 грн., що підтверджується довідкою від 25.03.2019 року № Д0000000001 (а.с. 40)

- адвокатське об`єднання «ЛЕДЖІТ» з 21.01.2019-28.02.2019 у розмірі 235,71 грн., що підтверджується довідкою від 25.03.2019 року №2019/03/25-1 (а.с. 41).

Згідно з п.6 ч. 1 ст.1 Закону №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст.25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Сума недоїмки не підлягає списанню (ч.7 ст.25). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст.25). Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст.25).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов`язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464.

Відповідно до ч. 8 вказаної статті Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), згідно із ст. 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, за результатом розгляду справи судом встановлено, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 , як особа, яка має право на заняття адвокатською діяльністю, але не отримувала дохід від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності; перебував та перебуває у трудових правовідносинах; єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховується та сплачується роботодавцями, з якими ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах.

Отже, позивач у періоді, за який нарахована заборгованість по ЄСВ, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи, у розумінні законодавства про зайнятість населення.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.11.2018 (справа №820/1538/17).

Таким чином, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-УІ від 08.07.2010, позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що мас право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою.

З огляду на практику ЄСПЛ нарахування ЄСВ відповідачем не відповідає критерію "пропорційності", адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи - позивача, оскільки мета сплати єдиного внеску - страхування особи, в даних правовідносинах досягається сплатою єдиного внеску роботодавцем.

Суд зазначає, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

В свою чергу нарахування відповідачем ЄСВ призводить до необхідності виплати додаткових коштів (зайвих витрат) позивачем, за умови відсутності доходу від відповідної діяльності.

Таким чином, дії ГУ ДФС щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) з додаткової сплати ЄСВ за період зупинення позивачем адвокатської діяльності є протиправними.

Згідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що згідно з квитанцією від 26.03.2019 № 0.0.1308636380.1 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 768,40 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2019 року №Ф-137116-17, винесену Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 лютого 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.