Рішення № 87414182, 04.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 р. № 520/11577/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-309131-52 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5508,36 грн. та вимогу Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-309131-52 від 06.11.2019 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8262,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є адвокатом згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №882, виданого Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 07.05.1999 року. Крім того, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець з 28.01.2003 року. З 01 січня 2012 року є платником єдиного податку за ставкою 20 відсотків (друга група) з видом діяльності за КВЕД 69.10 – діяльність у сфері права. За 2018 рік позивачем сплачений єдиний внесок у повному обсязі у сумі 9828,72 грн. Головним управлінням ДФС у Харківській області 09.08.2019 року було винесено вимогу №Ф-309131-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5508,36 грн. та 06.11.2019 р. Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено вимогу №Ф-309131-52 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8262,54 грн. Позивач вважає, що вимоги контролюючого органу №Ф-309131-52 від 09.08.2019 року та №Ф-309131-52 від 06.11.2019 р. є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки дії відповідача по подвійному нарахуванню ЄСВ суперечать нормам податкового законодавства, а підприємницька діяльність, яка здійснюється позивачем за кодом КВЕД 69.10 – діяльність у сфері права та адвокатська діяльність є одним і тим самим видом діяльності. Таким чином, повторне включення позивача до реєстру страхувальників призведе до подвійного обліку ідентичної господарської діяльності, а відповідно, і до подвійного оподаткування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2019 р. об 11:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року замінено в порядку правонаступництва Головне управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 р. зупинено провадження по справі № 520/11577/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. поновлено провадження в адміністративній справі № 520/11577/19 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Харківській області про скасування вимоги та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.01.2020 року об 11:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті за згодою сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначив, що особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та одночасно є фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку, мають сплачувати єдиний внесок як ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, та як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність. В результаті встановлення ОСОБА_1 ознаки незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000 в автоматизованому режимі були проведені нарахування єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, що проводить незалежну професійну діяльність. Оскільки станом на 31.07.2019 р. згідно інтегрованої картки платника позивач має заборгованість в розмірі 5508,36 грн. та станом на 31.10.2019 р. позивач має заборгованість в розмірі 8262,54 грн., відповідачем правомірно було сформовано оскаржувані вимоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 28.01.2003 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності – 69.10 (діяльність у сфері права), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №621616 від 28.01.2003 р.

07.05.1999 року на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №25, позивач отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №882 від 07.05.1999 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 25.03.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.01.2012 р. перебуває на обліку в Південному управлінні ГУ ДФС у Харківській області на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку другої групи за ставкою 20% без реєстрації ПДВ. (а.с.13).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області у відношенні позивача було винесено вимогу №Ф-309131-52 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5508,36 грн. (а.с.15)

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач оскаржив її у адміністративному порядку до Державної податкової служби України, проте рішенням контролюючого органу від 16.10.2019 №5766/6/99-00-08-06-01 скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишена без задоволення, а вимога - без змін.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Харківській області було винесено вимогу №Ф-309131-52 від 06.11.2019 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8262,54 грн. (а.с.32).

Незгода позивача із вказаними вимогами зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Суд зауважує, що у цій справі спірним є питання сплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності за КВЕД.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. (підпункт 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України).

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 ПК України).

При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 2 частиною першою статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 року № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закону № 5076-VI).

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства та коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності.

Відповідно до положень частини четвертої пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою “Зміни” та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Судом встановлено, що позивачем 13.09.2017 р. за вх. №6339/ш було подано до контролюючого органу заяву про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності за формою № 5-ОПП з позначкою “Зміни”, відповідно до якої Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та провадить незалежну професійну діяльність як адвокат.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до статті 5 Закону № 2464, зокрема, відповідно до частини 3 статті 5 Закону №2464, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162.

Суд зауважує, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, тому до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої статті 5 Закону України № 2464. Зазначені висновки суду підтверджуються також положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону України № 2464, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Пунктом 3 частин першої статті 7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З системного аналізу положень ПК України та Закону № 5076-VI вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно статті 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства та коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності – 69.10 (діяльність у сфері права).

На виконання свого обов`язку як фізичної особи-підприємця, що має ознаку здійснення незалежної професійної діяльності, позивачем за 2018 рік сплачено єдиний соціальний внесок на суму 9 828,72 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №36 від 11.01.2019 р., №25 від 03.04.2018 р., №19 від 03.10.2018 р., №53 від 06.07.2018 р. та №17 від 04.01.2018 р.(а.с.20-22).

Крім того, відповідно до пункту 4, 5 частини першої статті 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 березня 2019 року у справі № 820/6324/17 (адміністративне провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18).

Враховуючи те, що позивач як самозайнята особа (адвокат) поза межами здійснення діяльності, як фізична особа – підприємець не здійснює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-309131-52 від 09.08.2019 року сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 5508,36 грн. та у вимозі Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-309131-52 від 06.11.2019 р. сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 8262,54 грн. фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.

Аналогічна правова позиція щодо протиправності подвійного оподаткування платника податку викладена в постанові Великої Палати Верховного суду у зразковій справі № 520/3939/19 (провадження № Пз/9901/10/19) від 04.12.2019, яка відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для застосування судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, взятий на податковий облік як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, веде єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець ІІ групи єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності, до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а тому, наявні правові підстави для скасування вимоги Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-309131-52 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5508,36 грн. та вимоги Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-309131-52 від 06.11.2019 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8262,54 грн.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про скасування вимоги - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-309131-52 від 09.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5508,36 грн. (п`ять тисяч п`ятсот вісім гривень 36 копійок) та вимогу Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-309131-52 від 06.11.2019 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8262,54 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 54 копійки).

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 1594,70 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири гривні 70 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06 лютого 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин