Ухвала суду № 87414033, 06.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"06" лютого 2020 р. Справа № 520/5446/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі № 520/5446/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (проспект Незалежності, буд. 2,м. Ізюм,Харківська область,64309, код ЄДРПОУ40387920) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення від 16 травня 2019 року №43 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області “Про відмову в перерахунку пенсії згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-рп(11)/2019”. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-рп(11)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (проспект Незалежності, буд. 2,м. Ізюм,Харківська область,64309, код ЄДРПОУ 40387920) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року заяву позивача про заміну неналежного відповідача в порядку ст.379 КАС України - задоволено. Змінено боржника Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у виконавчому листі від 01.07.2019 р. №520/5446/19, виданому Харківським окружним адміністративним судом року, про зобов`язання Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-рп(11)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19).

03.02.2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, в якій просив суд роз`яснити Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 № 520/5446/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити «перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, з 25.04.2019р. за визначеним Законом і Конституційним Судом України розрахунком «виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року» з 1 січня 2019 року у розмірі 20865грн. (4173 х 5) за Розрахунком «виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року», чи тлумачення органу ПФУ у співвідношенні до «відсотку втрати працездатності» на підставі постанови КМ України.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.254 КАС України).

Розглянувши заяву позивача про роз`яснення судового рішення, дослідивши доводи заяви, суд дійшов наступного.

Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Тобто, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Отже, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.

Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання або незрозумілою є саме резолютивна частина рішення суду.

Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 встановлено, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Таким чином, процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи з викладеного, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі 823/361/18.

Серед іншого, зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що він просить роз`яснити порядок проведення перерахунку його пенсії на підставі рішення суду, зокрема, щодо формули, яка має бути застосована відповідачем при виконанні рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду даної справи перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідачем проведений не був, спірні правовідносини стосувалися саме наявності у позивача права на вказаний перерахунок та дати, з якої таке право має позивач. Отже, порядок проведення перерахунку не входив до предмету доказування по справі та не досліджувався судом, а між сторонами на час розгляду справи не існувало спірних правовідносин щодо порядку проведення перерахунку пенсії.

Крім того, суд зазначає, що ані частина 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ані Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) не встановлюють порядку проведення перерахунку пенсії.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі № 520/5446/19/19 є зрозумілим, а заява про його роз`яснення не є обґрунтованою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Згідно ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі № 520/5446/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.М.Тітов