Рішення № 87413536, 06.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/339/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної йому пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року;

- зобов`язати відповідача здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії позивача, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, те деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 22 лютого 1997 року. Пенсію позивачу було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII за вислугою років (вислуга складає 29 років). Розмір призначеної пенсії становив 77% від сум його грошового забезпечення перед звільнення;

- позивач дізнався, що внаслідок здійсненого у 2018 році відповідачем перерахунку його пенсії, йому було зменшено відсоток, з якого раніше обраховано пенсію: замість 77%, його зменшено до 70% грошового забезпечення поліцейського, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зміна встановлено Законом № 2262-XII максимального розміру призначеної позивачу у відсотковому відношенні до розміру грошового забезпечення пенсії, відбувалась за збігом понад 20 років від моменту призначення пенсії. При цьому, як вбачається із довідки про розмір грошового забезпечення та перерахунком пенсії з 01.01.2016 року, що загальний розмір грошового забезпечення, із якого позивачу належало б нарахувати пенсію станом на січень 2016 року складає 7426,32 грн. Згідно перерахунку, розмір перерахованої пенсії, - 70% від розміру вказаного грошового забезпечення склав 5198,42 грн. Натомість у разі залишення без змін раніше встановленого розміру призначеної пенсії, у відсотковому значенні, тобто - 77% від розміру грошового забезпечення, то розмір пенсійних виплат повинен був скласти 5718 грн. 27 коп. на місяць. Відтак, різниця становить - 519 грн. 85 коп. щомісяця;

- при перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII та на підставі Постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 Закону № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Так, як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним;

- у ГУ ПФУ в Одеській області були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення основного розміру призначеної пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення, починаючи із 1 січня 2016 року;

- підставою для проведення перерахунку пенсії пенсіонерам відповідних категорій є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців;

- на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року відповідачем при перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року на свій розсуд, зменшив встановлений раніше основний розмір пенсії у відсотковому відношенні виходячи із вислуги років служби, тобто із 77% на 70% відповідного грошового забезпечення. Оскільки норми даної постанови, а саме пункти 1 і 2, суперечили Закону № 2262-XII то вони рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року були визнанні протиправними та не чинними;

- постанова КМУ № 45 і постанова КМУ № 103 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку;

- системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII, зміни до ст. 13 Закону № 2262-XII щодо розміру пенсій у відсотках стосується порядку призначення пенсії за вислугою років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону № 2262-XII, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Законом № 1166-VII не зазнала;

- при перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі п.3 Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 Закону № 2262-XII, яка застосовується сам при первинному призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років є незмінною. Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року за наслідками розгляду зразкової справи № 240/5401/18 провадження № 11-198заі19 та у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 04.02.2019 року;

- у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача при здійснені її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, те деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року було проведено в квітні 2018 року з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70% оскільки 01.10.2011 набрав чинності Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Зазначеним Законом внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII;

- 01.05.2014 року набули чинності зміни, внесені Законом України № 1166-VII від 27.03.2014 року «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII. Зазначеним Законом ст. 13 Закону № 2262 викладено в такій редакції: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи, що відповідно до Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 право на перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі зміною посадового окладу виникло 01.01.2016 року. основний розмір грошового забезпечення встановлено 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства;

- до проведення відповідного перерахунку позивач отримав пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримав особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії;

- у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосування підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2016 року;

- одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовленні необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією державою;

- неприпустимим є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальних захист;

- в даному випадку внесення змін до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII зменшення максимального розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст.13 Закону і в первісній редакції;

- вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005;

- вказаний підхід застосовано Верховним Судом у рішенні від 04.04.2018 року у справі № 822/524/19 (справа про проведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця);

- Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії», також, констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища держави, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні суду у справі «Кйаотан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 року. Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, в вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, «належить враховувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини»;

- позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшувалась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій головного управління відсутні;

- щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду керівника Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду у порядку статті 382 КАС України, відповідача вказує, що норми даної статті не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Висновку про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» від 09.04.92 по пенсійній справі 14447, пенсія позивачу призначена з 22.02.1997 року в розмірі 77 %. (а.с.34)

13 квітня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2016 року (а.с.14):

Із сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 2850,00

- оклад за військове звання - 2000,00

- процентна надбавка за вислугу років 50% - 2425,00

премія 2,08% - 151,32

ВСЬОГО - 7426,32

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення

(вислуга років 29) у розмірі: - 5198,42

Вид підвищення або надбавки до пенсії:

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): - 5198,42

Підстава перерахунку: (ГЗ згідно ПКМУ № 988) ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 3 перерахунок з 01.01.2016.

28 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою (а.с.9), в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, різниця котра з`ясувалась у зв`язку з незаконним зменшенням відсоткового значення при її обрахунку, тобто з 77% на 70% грошового забезпечення за період з 2014 року та по цей час.

Листом від 16.12.2019 року № 3344/С-11 (а.с.10) на вищезазначене звернення відповідач повідомив позивача про таке:

- умови та розміри перерахунку пенсії, здійсненого з 01.01.2016 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справи України (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, були передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103);

- частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, а інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося;

- відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі;

- враховуючи викладене, а також, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України не збільшувались, після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, з метою збереження соціального захисту осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), перераховані пенсії виплачуються в розмірах, що склалися на день набрання законної сили судовим рішенням;

- до законодавчого врегулювання вказаного питання підстави для перерахунку пенсії відсутні;

- у разі незгоди із зазначеним рішенням воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної йому пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

Судом також встановлено, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивача № 14447 - (МВС) (а.с.32-57), зокрема, відповідно до:

- перерахунку пенсії, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2008 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2008 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від 19 травня 2010 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2009 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від 19 травня 2010 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 квітня 2008 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від 19 травня 2010 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 липня 2009 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від 19 травня 2010 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 жовтня 2008 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від травня 2010 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2010 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від 23 червня 2012 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 липня 2012 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від листопада 2014 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 січня 2013 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29);

- перерахунку пенсії від 21 квітня 2016 року, пенсія позивачу за вислугу років перерахована з 1 травня 2016 року, та основний розмір пенсії: 77% грошового забезпечення (вислуга років 29).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 позов задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена, її розмір складав 77 % від грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначено, що дане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду в яких: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Отже, вищенаведене обґрунтування відповідача - не відповідає фактичним обставинам справи та спростоване дослідженими вищенаведеними письмовими доказами у справі.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржувані позивачем дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної йому пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- похідні вимоги позивача зобов`язального характеру про зобов`язання відповідача здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії позивача, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, те деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум, - підлягають задоволенню.

В прохальні частині позовної заяви позивач також просить, зокрема, зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі за цим позовом та встановити відповідачу строк, упродовж якого відповідачем має бути виконане судове рішення та надано до суду звіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З наведеної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Проте, позивачем не наведено доводів та не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження необхідності саме в даному випадку для зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а (адміністративне провадження № К/9901/43354/18).

Враховуючи та на підставі вищенаведеного, в задоволенні вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у позові заявлено одну основну та одну похідну вимогу немайнового характеру.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 21 від 09.01.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 840,80 грн. (а.с.19)

Відповідно, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 382, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.

У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (сімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.