Рішення № 87413300, 02.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 січня 2020 року Справа № 808/2448/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Запорізьке кар`єроуправління”

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Запорізьке кар`єроуправління” (надалі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №0001871202 від 13.06.2016 про збільшення грошового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 36053 грн. 28 коп. і 9013 грн. 32 коп. штрафних санкцій та №0003261202 від 02.08.2016 про застосування додаткових штрафних санкцій 9013 грн. 32 коп.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 1 квартал 2016 року, результати якої оформлені актом від 03.06.2016 року №900/12-02/00110183. Висновки про порушення позивачем вимог законодавства, викладені в Акті перевірки, вважає необґрунтованими, тому вважає, що податкові повідомлення - рішення №0001871202 від 13.06.2016 та №0003261202 від 02.08.2016 прийняті в порушення чинного законодавства і підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у поданих до суду запереченнях (вх.№26313 від 13.09.2016) в яких зазначив, що за даними камеральної перевірки встановлено, що платником у розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю. У зв`язку з заниженням суми податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, до позивача застосовано штраф. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

15.08.2016 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.08.2016.

30.08.2016 зупинено провадження у справі до 13.09.2016.

13.09.2016 поновлено провадження у справі, та за клопотанням представника позивача зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №808/2407/16.

01.11.2019 у зв`язку з отриманням інформації, що міститься в інформаційній базі Діловодство спеціалізованого суду про набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/2407/16 поновлено провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 02.01.2020 згідно вимог ст. 52 КАС України було здійснено заміну відповідача його правонаступником - ГУ ДФС у Запорізькій області.

У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст. ст. 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.06.2016 року співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 та з урахуванням вимог ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку за звітний період за 1 квартал 2016 року, назва звітності: податкова декларація з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2016 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 03.06.2016 року №900/12-02/00110183 (а.с.10-12).

В Акті перевірки від 03.06.2016 року №900/12-02/00110183 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України у додатку №1 (розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9058348479 від 18.04.2016 року) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9058348493 від 18.04.2016 року за 1 квартал 2016 року в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю. Це в свою чергу призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2016 року у сумі 36053,28 грн. Таким чином, дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та відповідальність платника, передбачену абз. 3 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту перевірки від 03.06.2016 року №900/12-02/00110183 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 №0001871202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у тому числі за податковими зобов`язаннями 36053,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9013,32 грн. (а.с.13).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням - рішенням позивачем було подано скаргу (а.с. 15-19).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 01.08.2016 №2581/10/08-01-10-01-13 Головне управління ДФС у Запорізькій області залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення; збільшено розмір штрафної санкції, застосованої відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на 9013,32 грн. та зобов`язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийняти та надіслати позивачу окреме податкове повідомлення-рішення на збільшену суму штрафних санкцій (а.с. 21-22).

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2016 №0003261202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 9013,32 грн. (штрафні (фінансові) санкції (а.с.14).

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом податкових повідомлень – рішень від 13.06.2016 №0001871202 та від 02.08.2016 №0003261202, звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України).

Відповідно до п. 251.1 ст. 251 ПК України, рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Так, пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України встановлено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Згідно з п. 252.6 ст. 252 ПК України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Відповідно до п. 252.7 ст. 252 ПК України, вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Під час розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства, підприємство застосовує коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (Крмпе).

Згідно зі ст. 45 Кодексу України про надра, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин та затвердження регламентується "Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Порядок № 865).

У п. 25 Порядку № 865 визначені підстави для виконання повторної геолого-економічної оцінки державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин.

Відповідач вважає, що п. 25 Порядку № 865 (в редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 264 від 26.03.2008) визначає регулярну підставу виконання геолого-економічної оцінки державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Отже відповідач вважає, що у позивача порушено строк регуляторної повторної геолого – економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин ділянки надр виконана раніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов`язань з плати за користування надрами.

Тобто, за висновками відповідача ПрАТ “Запорізьке кар`єроуправлінння” порушило строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а тому всупереч вимогам п. 252.16 ст. 252 ПК України в 1 кварталі 2016 року при обчисленні розрахункової вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини безпідставно застосувало коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки, а не застосувало коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Разом із тим, суд не погоджується з такою позицією відповідача у зв`язку з наступним.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 13.09.2016 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/2407/16.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 задоволено позовні вимоги ПрАТ “Запорізьке кар`єроуправлінння”, визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000591202 від 20 травня 2016 року та №0003211202 від 28 липня 2016 року.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що в Акті перевірки від 29.04.2016 року №780/12-02/00110183 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України у додатку №1 (розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9275124402 від 05.02.2016 року) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9275124409 від 05.02.2016 року за 4 квартал 2015 року в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю. Це в свою чергу призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2015 року.

Разом із цим у рішенні від 31.05.2019 по справі №808/2407/16 судом встановлено, що ПрАТ «запорізьке кар`єроуправління» не повинно проводити регулярну повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин ділянки надр, то й податкові зобов`язання за порушення строків її проведення із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ, не повинні застосовуватися. А отже, висновки акту перевірки про порушення ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження. Більш того аналогічний висновок був зроблений у справі №808/1189/16, за попередні періоди.

У відповідності до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення ПрАТ “Запорізьке кар`єроуправлінння” пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України спростовані судовим рішенням по справі №808/2407/16.

До того ж, у справі, що розглядається спірним рішеннями визначено позивачу штрафні санкції з урахуванням п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, тобто збільшено розмір штрафу за повторне протягом 1095 днів встановлене порушення, вважаючи, що податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2016 №000059120 (яке було предметом спору у справі №808/2407/16) вже визначались грошові зобов`язання з цього податку за 4 квартал 2015 року.

Однак, відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто неузгодженність грошового зобов`язання у попередньому податковому повідомленні - рішенні виключає висновок про повторність встановленого порушення.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень – рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Запорізьке кар`єроуправління”.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Запорізьке кар`єроуправління” до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0001871202 від 13 червня 2016 року та №0003261202 від 02 серпня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Приватного акціонерного товариства “Запорізьке кар`єроуправління” (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські Зорі, 1, код ЄДРПОУ 00110183) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова