Рішення № 87413146, 23.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/10086/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Левчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась із позовом ОСОБА_1 , у якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №27/19 від 31.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що є співвласницею квартири АДРЕСА_1 , яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2011. Зазначає, що на момент купівлі вказаної квартири в ній вже був влаштований проріз в несучій стіні, а тому винесений посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради припис є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Наголошує, що вимогами припису незаконно зобов`язано її отримати дозвольні документи або привести об`єкт до попереднього стану, оскільки перепланування і реконструкції після купівлі означеної квартири нею та її членами сім`ї не вчинялися.

Позивач вважає, що внесення конструктивних змін квартири здійснена ще на етапі будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію у 1993 році, а тому винесений припис відповідача є протиправним, оскільки порушує її права та інтереси, покладає незаконні обов`язки, а тому підлягає скасуванню судом, у зв`язку із чим звернулася до суду за їх захистом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у даній справі та постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2019.

Відповідно до ухвали суду від 23.08.2019 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с.49-51).

17.09.2019 до суду надійшов відзив №1006-4-16/1225/18 (а.с.62-64), в якому представник відповідача, вказала, що під час здійснення позапланового заходу, посадовою особою ДАБК Житомирської міської ради виявлені порушення вимог містобудівного законодавства і винесено оскаржуваний припис, яким вимагається усунути ОСОБА_1 встановлені порушення шляхом отримання дозвільних документів або приведення об`єкту до попереднього стану. Зауважує, що посилання позивача на той факт, що внесення конструктивних змін квартири здійснено на етапі будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію у 1993 році, не відповідає дійсності, оскільки вказане приміщення не відображене у технічному паспорті від 21.01.2011 та плані 7 поверху, у зв`язку із чим на таке приміщення відсутнє право позивача на володіння, розпорядження та використання.

Підготовче засідання у справі відкладалося: з 24.09.2019 на 22.10.2019 у зв`язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці (а.с.56).

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 22.10.2019 підготовче засідання у справі продовжено на 30 днів та відкладено на 19.11.2019 (а.с.97).

18.11.2019 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у справі призначеного на 19.11.2019 (а.с.100-101), яке судом задоволено, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 12.12.2019 (а.с.116).

12.12.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, якою закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020 (а.с.158, зворот).

19.11.2019 у підготовчому засіданні здійснено допит свідка ОСОБА_2 , крім того у підготовчому засіданні, яке відбулося 12.12.2019 були допитані, такі свідки, як ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Під час судового засідання у даній справі позивач та його представник просили задовольнити позов у повному обсязі з підстав викладених у ньому, наданих усних поясненнях та доказів, які містять в матеріалах справи та показань свідків.

В заяві від 23.01.2010 представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності та відмовити в задоволенні позову.

23.01.2020 розгляд справи судом відбувся без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та повідомлені обставини свідками, при цьому дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20.01.2011 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира, загальною площею 80,41 кв.м, та складається з чотирьох житлових кімнат і службових приміщень житловою площею 49,40 кв.м (а.с.29-30).

Згідно договору дарування частки квартири від 07.02.2017 ОСОБА_7 передав у безоплатну власність дружині – ОСОБА_1 належну йому (одну четверту) частку вказаної квартири (а.с.31).

Квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 складається із 4 жилих кімнат, в тому числі: 1 кімната – 17,3 кв.м., 2 кімната – 8,5 кв.м., 3 кімната – 11,5 кв.м., 4 кімната – 12,1 кв.м., кухня – 11 кв.м., санвузол – 4,1 кв.м., коридор - 11.9 кв.м., балкон – 0,96 кв.м., лоджія – 3,05 кв.м. Загальна площа квартири становить 80,41 кв.м., корисна площа – 76,4 кв.м., висота приміщень – 2,50 м, що підтверджується копією технічного паспорту, який міститься в матеріалах справи. Вказаний будинок введено в експлуатацію в 1993 році.

09.04.2019 на ім`я в.о. начальника Управління будівельного контролю Житомирської міської ради надійшла заява ОСОБА_9 , в якій останній просить направити спеціалістів управління для встановлення факту втручання в конструктивні елементи житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (а.с.66).

На підставі поданої заяви ОСОБА_9 , головним спеціалістам сектору по проведенню перевірок Управління будівельного контролю Житомирської міської ради Карнауху А.С. та Харькіну І.С. видано направленням для проведення позапланового заходу від 20.05.2019 року № 85/19 (а.с.65).

На підставі вказаного направлення здійснено перевірку щодо дотримання вимог законодавства сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , з яким ОСОБА_1 ознайомилась особисто, про що свідчить її підпис на титульній стороні направлення (а.с.65).

Перевіряючому під час проведення позапланового заходу були позивачем надані наступні документи: паспорт та довідку про присвоєння РНОКПП гр. ОСОБА_1 , довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно, договір дарування від 07.02.2017, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 надала письмові пояснення, що вказану квартиру придбали у 2011 році з вже влаштованим виходом у приміщення загального користування, що межує з її кімнатою (а.с.69).

За результатами проведеної перевірки, головним інспектором складено акт №55 від 31.05.2019 в якому зафіксовані виявлені порушення, а саме: у порушення вимог частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.13 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» №466 від 13.04.2011, зокрема була виконана реконструкція власної квартири за адресою АДРЕСА_3 .53, з влаштування прорізу в несучій стіні без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с.11-28).

У зв`язку зі встановленням вищевказаних порушень перевіряючим складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2019, яким ОСОБА_1 повідомлено про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 05.06.2019 о 10:00 (а.с.67-68).

Разом з тим, головним спеціалістом сектору про проведенню перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради Карнаухом А.С. винесено припис про усунення порушення вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №27/19 від 31.05.2019, яким зобов`язано позивача усунути встановлені порушення шляхом отримання дозвільних документів або приведення об`єкту до попереднього стану (а.с.10).

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №15-Ф (а.с.76), якою визнанно ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн.

На виконання вказаної постанови, ОСОБА_1 сплатила штраф у розмірі 8500 грн про що свідчить квитанція №55 від 14.06.2019 (а.с.77).

Позивач вважаючи, що припис про усунення порушення вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №27/19 від 31.05.2019 є протиправним та таким, що порушує її права та покладає незаконні обов`язки, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 № 3038-VI (далі- Закон № 3038-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 41 цього Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 23.05.2011 (зі змінами та доповненнями, далі-Порядок №533).

Відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Положеннями п.13 Порядку №533 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

При цьому, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п.16 вказаного Порядку).

В силу п.17 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.20 Порядку).

Пунктом 21 Порядку визначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Так, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача в рамках спірних правовідносин вчинено перелік дій з дотриманням порядку та строків здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та в межах наданих їм повноважень

Як свідчать матеріали справи, під час здійснення перевірки співробітником відповідача складено ряд документів, зокрема: акт перевірки, припис, протокол. З вказаними документами позивач ознайомлена, про що свідчать підписи останньої на таких документах (а.с. 10, зворот, а.с.28, 67, зворот, а.с.68).

Слід відмітити, що предметом позову є оскарження позивачем лише припису №27/19 від 31.05.2019, винесеного за результатами встановлених порушень, оскільки позивач вважає, що такий складений протиправно, так як покладає не неї незаконні обов`язки за те правопорушення, яке вона не вчиняла.

Заперечень, щодо самої процедури проведення позапланового заходу позовна заява не містить.

Щодо винесення оскаржуваного припису, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як свідчать матеріали справи, підставами для винесення оскаржуваного припису слугували встановлені порушення, зокрема щодо ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» №466 від 13.04.2011 (далі – Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 3038-VI подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (ч.2 ст.34 Закону № 3038-VI)

Разом з тим, пунктом 13 Порядку передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Отже, в контексті наведеного суд відмічає, що для початок виконання будівельних робіт, особі необхідно подати органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок таких робіт та отримати на це відповідний дозвіл.

Проте, як вже згадувалося під час проведення перевірки, було встановлено виконання реконструкції власної квартири позивача шляхом прорізу в несучій стіні без подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Щодо виявленого порушення позивач пояснює те, що будь-якого перепланування та реконструкції квартири після купівлі, нею та її членами родини не здійснювалося, натомість зазначає, що під час придбання її сім`єю квартири, вказана проріз у несучій стіні (двері які ведуть в окреме приміщення) були вже наявні.

Зазначені доводи позивача були підтверджені також показаннями свідків: ОСОБА_10 , яка в момент купівлі-продажу квартири, була фахівцем з нерухомості та допомагала здійснювати процедура оформлення придбання квартири, підтвердила, що вказана квартира на момент продажу вже містила проріз у несучій стіні, також наявність вказаного прорізу ще у попередніх власників цієї квартири підтвердив ОСОБА_4 , який являється мешканцем будинку 7, розташованого на майдані Мистецькі ворота, в якому проживає позивач.

Разом з тим, відповідно до змісту листа Управління поліції охорони в Житомирській області №7144/43/25/01-2019 від 02.12.2019 (а.с.131-132) під час судового розгляду встановлено, що між Управлінням Державної служби охорони при МВС України та фізичною особою ОСОБА_11 (попередньою власницею) був укладений договір про надання послуг охорони квартири, за адресою: АДРЕСА_4 , який було припинено у січні 2011 року, відповідно до електронної бази договорів. Для встановлення охоронної системи спостереження встановлена розгалужена система проводів із специфічними коробками, як свідчать фото, які містяться в матеріалах справи (а.с.133-136).

Під час допиту, свідок ОСОБА_5 , який виготовляв меблі попереднім власникам зазначеної квартири, підтвердив наявність проводів, які слугували для проведення робіт по установці охоронної сигналізації ще до 2000 року, при цьому підтвердив, факт встановлення сигналізації біля вказаного прорізу, який функціонує для виходу з квартири у підсобне приміщення, на момент встановлення ним виготовлених меблів. Факт прорізу у підсобне приміщення попередніми власниками, також підтверджено свідченнями свідка ОСОБА_6 .

Врахувавши викладені обставини справи та покази свідків, суд не вбачає підстав для сумніву в їх правдивості, та вказує, що матеріалами справи підтверджено факт відсутності протиправних дій вчинених позивачем, зокрема щодо прорізу у несучій стіні будинку.

Частиною першою статті 9 Кодексу про адміністративні правопорушення України (КпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Таким чином, умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення в його діях, який мав бути встановлений при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне наголосити, що будь-яка особа може нести відповідальність, тільки за вчиненні особисто діяння, відповідати за протиправні дії інших така особа не повинна, оскільки фактична підстава відповідальності є факт учинення діяння (правопорушення). Таким чином, за вчинене правопорушення повинна відповідати тільки та особа, яка його вчинила.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Врахувавши вищевикладені докази, суд вважає, що ОСОБА_1 відповідно до перелічених приписів законодавства, не могла повідомити управління про початок виконання будівельних робіт, оскільки такі роботи нею не здійснювалися, а тому винесений щодо останньої припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 768,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (майдан С.П. Корольова, 6,Житомир,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40668809) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №27/19 від 31.05.2019, виданий ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 06.02.2020.

Суддя О.В. Єфіменко