Рішення № 87413044, 27.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 січня 2020 року о/об 15 год. 51 хв.Справа № 280/4146/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участі:

позивача ОСОБА_1 (особа посвідчується паспортом серія НОМЕР_2 )

представника відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "С" від 13 серпня 2019 року № 0006224001 на суму 10 000,00 грн.

Ухвалою судді від 29 серпня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 18 вересня 2019 року.

18 вересня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 30 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим, 30 жовтня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 20 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року провадження у справі поновлено.

20 листопада 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 04 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 12 грудня 2019 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 09 січня 2020 року.

09 січня 2020 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 27 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 27 січня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що 16 липня 2019 року позивач знаходився за своїм робочим місцем, у кіоску, що розташований у АДРЕСА_3 . Вказує, що приблизно о 16 год. 00 хв. до позивача на його робоче місце навідалась знайома ОСОБА_2 , щоб поспілкуватись, проте через 40 хвилин йому потрібно було залишити робоче місце за особистими справами. Враховуючи те, що позивач мав намір продовжити спілкування зі своє знайомою, він попросив її доглянути своє робоче місце, щоб не витрачати час на його закриття. В той час, коли позивач повернувся до свого робочого місця, він дізнався що відбулась фактична перевірка державними ревізорами-інспекторами відділу контролю виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Запорізькій області. Одночасно, ОСОБА_2 розповіла позивачу, що в той час як він пішов по своїх справах, до кіоску зайшли люди, які хотіли придбати цигарки та стакан сидру, на що вона їм повідомила, що не може нічого продати, оскільки не є продавцем в тому кіоску, та потрібно дочекатись господаря. Оскільки особи, які підійшли до кіоску, не називали свої посади та мету відвідування, вони запропонували пригостити їх цигарками та бокалом сидру, оскільки побачили, що вона тримає в руках пачку цигарок та п`є з пляшки, яку вона принесла з собою, сидр. Не розуміючи, що вказані особи її провокують, дівчина поклала їм дві цигарки та налила стакан сидру. Ці особи подякували їй та поклали на прилавок гроші. Про те, що відбувалось в цей час в кіоску, позивач вказує, що йому не було відомо. В цей період ним взагалі не здійснювалася реалізація такої продукції, оскільки позивачем виявлено неправильне кодування товарів в РРО та він звернувся до Сервісного центру, який його обслуговує з проханням виправити помилкові кодування товару, тому ні алкогольні напої, ні цигарки ФОП ОСОБА_1 не реалізувались. Вказує, що під час проведення фактичної перевірки, перевіряючими навіть не було встановлено особу, яка відпустила їм товар. ОСОБА_2 повідомила посадових осіб контролюючого органу, що вона не є продавцем цього кіоску, та не може їм надавати послуги, а власник кіоску відлучився та його треба почекати. Зазначає про те, що перевірку проведено з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме пункту 80.7 статті 80 ПК України, якою передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

В судовому засіданні позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "С" від 13 серпня 2019 року № 0006224001 на суму 10 000,00 грн.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області, у судовому засіданні 12 грудня 2020 року, проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№38958 від 18 вересня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що на підставі наказу та направлень, право на проведення перевірки діє з 16 липня 2019 року протягом 10 діб. Перевірка розпочата 16 липня 2019 року о 17-17 год. та закінчена 23 липня 2019 року. При перевірці позивач був присутній особисто, отримав запит про надання документів та надав документи на перевірку і пояснення. В ході перевірки встановлено продаж на розлив для споживання на місці алкогольного напою сидр «Яблуко» в пластиковому стакані об`ємом 0,5л. з вмістом спирту 5,0-6,9% об. за ціною 12,50 грн. на загальну суму 12,50 грн. без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, без статусу громадського харчування при встановленій мінімальній роздрібній ціні на такий напій 14,90 грн., а також поштучно 2 сигарети Rothmans Demi click капсула мандарин вміст смол 6мг., нікотину 0,5мг. за ціною 3,00 грн. за одну сигарету. На письмовий запит про надання документів, який вручено 16 липня 2019 року особисто позивачеві, не надано первинні документи, що свідчать про походження реалізованого товару, не надано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та не надано документ про реєстрацію потужностей на об`єкті господарювання кіоску за адресою: АДРЕСА_3. Вказує, що факти підтверджено фіскальними чеками №№0003,0004,0005, роздрукованими 16 липня 2019 року через реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 ME, фіскальний номер 3000109157, заводський номер ПБ 52100789, а також письмовими поясненнями позивача від 16 липня 2019 року.

В судове засідання 27 січня 2020 року, як представник відповідача прибула Школова Ю.В., однак судом до участі у справі її не допущено, оскільки вона на час розгляду справи не є працівником Головного управління ДФС у Запорізькій області, про що сама повідомила суд. На час проведення судового засідання відсутні документи визначені частиною 3 статті 55 КАС України щодо самопредставництва суб`єкта вданих повноважень. Довіреність не може бути прийнята судом до уваги в силу підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 16 липня 2019 року №2527 та направлень №1097, №1098, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку об`єкту господарювання кіоску за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

За результатами проведеної перевірки складено акт № 0384/08/1/40/3095018056 від 23 липня 2019 року «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами».

В ході перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги частини 20 статті 15, частини 6 статті 15-3, пункт 8 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», статті 85 ПК України, пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 1 Положення «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

До акту перевірки позивачем надано пояснення, відповідно до яких зазначено: «Я, ОСОБА_1 здійснюю діяльність в кіоску за адресою АДРЕСА_3. 16 липня 2019 року було реалізовано один бокал сидру «Яблуко» вміст спирту 5-6,9% в пластиковому бокалі 0,5л. 12,50 грн. на розлив для споживання на місці та 2 шт. сигарет Rothmans Demi dick капсула мандарин вміст однієї сигарети 6 мг. нікотину 0,5 мг. за ціною 3 грн. за штуку, при цьому розрахункові документи (чеки) було надано. Товар повернуто в цілісності та в повному об`ємі, гроші за товар повернуто. Статусу громадського харчування на момент перевірки відсутній так як не знав і не володів інформацією, в найкоротший термін планую звернутися до відповідного органу для його отримання. На сидр не могу предоставить так как нет времени искать».

В розділі «Зауваження до акту перевірки» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 власноруч зроблено запис: «Зауважень не маю ОСОБА_1 підпис».

На підставі акту перевірки № 0384/08/1/40/3095018056 від 23 липня 2019 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" від 13 серпня 2019 року № 0006224001, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом пункту 80.1., підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що перевірку проведено на підставі: наказу ГУ ДФС у Запорізькій області № 2527 від 16 липня 2019 року; направлень на перевірку №№ 1097, 1098 від 16 липня 2019 року, які разом з наказом, згідно відповідної відмітки та підпису, отримані позивачем.

У направленнях є відмітка з їх ознайомленнями о/об 17 год. 17 хв. 16 липня 2019 року та особистий підпис про отримання наказу на проведення перевірки (а.с.25).

В акті перевірки позивачем власноруч зазначено: «Зауважень не маю ОСОБА_1 підпис».

Наведене свідчить про те, що допуск до перевірки, як і сама перевірка фактично відбулись.

Позивачем в судовому засіданні зазначалася про те, що інспекторами ревізорами порушений порядок проведення перевірки, а також в позовній заяві зазначено, що відповідачем проведено перевірку з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме пункту 80.7 статті 80 ПК України.

Між тим необхідно зазначити, що платник податку, який вважає порушення порядку перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про порушення проведення фактичної перевірки щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, оскільки допуск до проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення їх результатів, то дії контролюючого органу щодо проведення розглядуваної перевірки не є такими, що порушують права позивача, а посилання позивача на порушення відповідачем пункту 80.7 статті 80 ПК України не знаходить свого підтвердження.

Оскільки судом досліджено порядок проведення перевірки та не виявлено з боку контролюючого органу порушень, суд вважає за необхідне дослідити суть порушення на підставі якого до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на підставі абзацу 17 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог частини 20 статті 15, частини 6 статті 15-3, пункт 8 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», статті 85 ПК України, пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 1 Положення «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» за адресою: АДРЕСА_3, - реалізовано на розлив для споживання на місці алкогольний напій сидр «Яблуко» в пластиковому стакані об`ємом 0,5л. з вмістом спирту 5,0-6,9% об. за ціною 12,50 грн., на загальну суму 12,50 грн., без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, без статусу громадського харчування при встановленій мінімальній роздрібній ціні на такий напій 14,90 грн., а також поштучно 2 сигарети Rothmans Demi click капсула мандарин вміст смол 6 мг., нікотину 0,5мг. за ціною 3,00 грн. за одну сигарету, що підтверджується наявними у матеріалах справи фіскальними чеками №0003, 0004, 0005.

У розглядуваній справі судом досліджується саме порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», зміст якого полягає в тому, що продаж алкогольних напоїв здійснено за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін.

Частиною 10 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з Додатком.

При цьому згідно пункту 3 Приміток, наведених у вказаному Додатку, «Мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари».

Мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, тільки зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово- ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1л. становить 29,80 грн.

Між тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у господарській одиниці суб`єкта господарювання 16 липня 2019 року реалізовано на розлив для споживання на місці алкогольний напій сидр «Яблуко» в пластиковому стакані об`ємом 0,5 л з вмістом спирту 5,0-6,9% об. за ціною 12,50 грн., без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, без статусу громадського харчування при встановленій мінімальній роздрібній ціні на такий напій 14,90 грн. (фіскальний чек №0003 від 16 липня 2019 року, а.с. 22).

Позивач заперечує проти реалізації алкогольний напій сидр «Яблуко» в пластиковому стакані об`ємом 0,5л. з вмістом спирту 5,0-6,9% об. за ціною 12,50 грн.

Так в позовній заяві вказано, як підстава протиправності оскаржуваного рішення те, що (адміністративний позов а.с. 4, розділ «фактичні обставини справи»):

- перевіряючих власним сидром пригостила ОСОБА_2 , який вона принесла з собою, а не реалізовано, як зазначає контролюючий орган у акті перевірки;

- під час перевірки позивач був відсутній у господарській одиниці суб`єкта господарювання, а ОСОБА_2 залишилась доглянути за майном позивача;

- реалізації сидру не було, оскільки позивачем виявлено неправильне кодування товарів в реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 ME та він звернувся до Сервісного центру який його обслуговує з проханням виправити помилкові кодування товару, а тому реалізація алкогольного напою не здійснювалась.

В судовому засіданні під час розгляду справи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як підстава протиправності оскаржуваного рішення зазначено:

- ОСОБА_2 не є найманим робітником і перевіряючі не мали права починати перевірку відносно ФОП ОСОБА_1 ;

- у позивача немає на реалізації сидру, оскільки відсутня ліцензія, а позивач тільки планував увести в обіг такий товар;

- перевіряючі змусили внести в реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 ME сидр та видати фіскальний чек, так як запевнили, що це зменшить суму штрафу;

- позивач задля зменшення суми штрафу вніс в реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 ME кодування сидру консультуючись із Сервісним центром, який його обслуговує.

Задля встановлення обставин проведення перевірки судом задоволено клопотання позивача про допит в судовому засіданні свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Так, під час надання свідчень ОСОБА_2 повідомила суду про те, що 16 липня 2019 року вона зі своєю подругою ОСОБА_4 прийшли до її знайомого ОСОБА_1 . З собою у дівчат була пляшка сидру об`ємом 1,5л. Вказує, що ОСОБА_5 хтось зателефонував і той залишив господарську одиницю суб`єкта господарювання, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишились в кіоску і вживали сидр, який принесли з собою. В цей час до них підійшли дві жінки та попросили продати їх сидр у тарі 0,5л. та дві сигарети. ОСОБА_2 вказала жінкам про те, що вона не є працівником господарської одиниці суб`єкта господарювання ОСОБА_1 та не може здійснити реалізацію вказаного товару. Вказує, що після того як дві жінки побачили що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вживають сидр попросили їх пригостити, на що ОСОБА_2 налила їм з власної пляшки сидр та дала дві сигарети. Жінки поклали на прилавок гроші за сидр та сигарети, як вдячність та попросили видати їм чек. ОСОБА_2 вибила чеки, після чого жінки показали посвідчення та направлення на перевірку та увірвались у господарську одиницю суб`єкта господарювання ОСОБА_1 ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_1 та він приїхав до перевіряючих.

Під час допиту свідка ОСОБА_2 головуючим суддею поставлено питання, з якою метою свідок вибила чек на власний сидр та сигарети, які вона не реалізовувала, на що вона пояснила, що перевіряючі попросили чек вона й роздрукувала його. На запитання навіщо на власний сидр та сигарети видавати чек, повідомила, що хотіла уникнути негативних наслідків для ОСОБА_1 . Коли прибув ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пішла з господарської одиниці суб`єкта господарювання ОСОБА_1 .

Так, під час надання пояснень ОСОБА_3 повідомив суду про те, що приблизно о 16:00 год. 16 липня 2019 року він знаходився біля господарської одиниці суб`єкта господарювання ОСОБА_1 для відпочинку. Повідомив, що бачив що дві дівчини підійшли до ОСОБА_1 зі своїм сидром і сигаретами. Власник господарської одиниці повідомив дівчатам що йому необхідно ненадовго залишити місце роботи і попрохав їх забезпечити схоронність товару. Приблизно через 30 хв. підійшли дві жінки до господарської одиниці суб`єкта господарювання ОСОБА_1 і замовили бокал сидру. Зі слів свідка жінки благали дівчину ( ОСОБА_2 ) продати бокал сидру, оскільки було дуже спекотно, на що дівчина ( ОСОБА_2 ) запропонувала налити власного сидру та пригостити сигаретами. Жінки погодились та взяли у дівчини 0,5 сидру та сигарети після чого віддячили та поклали на прилавок гроші. Суму коштів не бачив.

Так, під час надання свідчень ОСОБА_4 повідомила суду про те, що вона зі своєю подругою ОСОБА_2 зустрілись, придбали сидр та вирішили піти до знайомого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 - де той здійснює господарську діяльність в господарській одиниці. Через деякий час після того, як дівчата прийшли до ОСОБА_1 , йому хтось зателефонував та він поїхав у справах та попрохав ОСОБА_2 залишитися в господарській одиниці та наглянути за товаром. ОСОБА_2 погодилась, після чого вона з ОСОБА_4 зайшли до кіоску, а ОСОБА_1 поїхав у справах. Через деякий час до господарської одиниці підійшли дві жінки та попросили продати їм сидр та сигарети. ОСОБА_2 відмовилася реалізовувати їм сидр та сигарети, оскільки зазначила, що власника господарської одиниці немає, а вона не є продавцем. Але жінки наполягали продати їм сидр. Згодом ОСОБА_2 погодилася й налила власний сидр та пригостила власними сигаретами. Потім ОСОБА_4 зателефонувала мама і свідок пішла додому. Що було далі не знає.

Під час розгляду справи судом задоволено клопотання відповідача про допит в судовому засіданні свідків інспекторів-ревізорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Так, під час надання свідчень ОСОБА_6 повідомила суду про те, що на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області № 2527 від 16 липня 2019 року та направлень на перевірку №№ 1097, 1098 від 16 липня 2019 року вона разом із ОСОБА_7 здійснювали фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами за адресою АДРЕСА_3 . Зазначає що вони з колегою підійшли до господарської одиниці суб`єкта господарювання ОСОБА_1 , там була черга дві, три людини. Вона особисто проводила закупку алкогольного напою та придбала 0,5 л сидру за ціною 12,50 грн. при встановленій мінімальній ціні 14,90 грн., також запитала, чи реалізуються сигарети поштучно, на що дівчина-реалізатор запропонувала декілька видів, після чого ОСОБА_6 придбала Rothmans Demi dick капсула мандарин вміст однієї сигарети 6 мг. нікотину 0,5 мг. за ціною 3 грн. за штуку. Закупка склала 18 грн. 50 коп. Після того, як ОСОБА_6 розрахувалася за товар, вона та ОСОБА_7 представились та пред`явили направлення на перевірку, щоб реалізатор ознайомився з ними. Після того інспектори запитали, чому не було роздруковано та видано фіскальний чек. Дівчина відповіла, що у них відсутній касовий апарат. Інспектори побачили відкриті двері у кіоску та запитали дозволу зайти до кіоску. Дівчина дозволила зайти в середину. Після того як інспектори потрапили у приміщення вони побачили касовий апарат. На запитання до дівчини чому вона при наявності касового апарату не вибила чеки, зазначила, що буде телефонувати ОСОБА_1 і він все пояснить. Після дзвінка ОСОБА_1 він через декілька хвили прибув до господарської одиниці та інспектори приставились йому та пред`явили наказ на проведення перевірки № 2527 від 16 липня 2019 року та направлення на перевірку №№ 1097, 1098 від 16 липня 2019 року. Інспектори попросили ОСОБА_1 видати їм фіскальний чек. Товар не був закодований у касовому апараті, через що ОСОБА_1 телефонував до сервісного центру для того щоб дізнатися, як закодувати товар в касовий апарат та видав по чеку на кожну із сигарет, а також чек на 0,5 л. сидру. ОСОБА_6 запитала у ОСОБА_1 де знаходиться сидр, оскільки у позивача є ліцензіє тільки на роздрібну торгівлю пивом. Він показав що у нього залишилася одна кега сидру та вказав на те, що там залишилось приблизно 20 літрів. Після чого вони склали акт залишків алкогольних напоїв, які позивач власноруч підписав. Також ОСОБА_1 власноруч написав пояснення що у нього в кіоску реалізовано один бокал сидру «Яблуко» вміст спирту 5-6,9% в пластиковому бокалі 0,5л. 12,50 грн. на розлив для споживання на місці та 2 шт. сигарет. Позивачу вручено запрошення, для надання до контролюючого органу всі необхідні документи. На запитання головуючого по справі свідок надала пояснення стосовно відсутності протиправного тиску на позивача під час проведення перевірки.

Так, під час надання пояснень ОСОБА_7 повідомлено суду аналогічні обставини викладені свідком ОСОБА_6

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон №481.

Згідно зі статтею 1 Закону №481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

В частині 1 статті 17 Закону №481 закріплено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзац 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Правові ж засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06 липня 1995 року (далі за текстом Закон №265/95), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону №265/95 реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону №265/95 визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №265/95 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Так розглядаючи справу судом встановлено, що основною підставою викладеною у позовні заяві позивач зазначав лише те, що перевіряючих власним сидром пригостила ОСОБА_2 , який вона принесла з собою, а не реалізовано, як зазначає контролюючий орган у акті перевірки; реалізації сидру не було, оскільки позивачем виявлено неправильне кодування товарів в реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 ME та він звернувся до Сервісного центру який його обслуговує з проханням виправити помилкові кодування товару, а тому реалізація алкогольного напою не здійснювалась.

Однак, в судовому засіданні при наданні пояснень позивач вказує на інші обставини обґрунтування позову, які суперечать тим що викладені у позовній заяві.

Це також простежується під час здійснення допитів та надання свідками своїх пояснень.

Так, ОСОБА_2 надала пояснення про те, що вона самостійно видала чеки контролюючому органу на власний сидр, який принесла із собою. Однак позивач вказує, що чеки роздрукував сам під тиском інспекторів, задля застосування відносно нього меншої суми штрафу.

Суд критично ставиться до свідчень позивача та ОСОБА_2 , та не може прийняти їх до уваги, оскільки вони є суперечливими. Пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 спростовуються наявними матеріалами справи щодо проведення фактичної перевірки.

Також, в позовній заяві позивач вказує, що звернувся до сервісного центру за допомогою виправити помилкові кодування, однак в судовому засіданні вказав що звертався для здійснення кодування товару та самостійно роздруковував чеки.

Позовна заява підписана власноруч фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5., в судовому засіданні надавав особисті пояснення, які не відповідають обставинам зазначеним у позовній заяві.

Ту обставину, що позивач самостійно видав чеки, після консультації із сервісним центром, підтверджують й інспектори ревізори під час їх допиту у судовому засіданні.

При розгляді справи позивач не міг пояснити, з яких підстав він закодував в реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 ME сидр, з його слів власником якого є ОСОБА_2 , та видав чек інспекторам на його реалізацію.

Крім того, твердження позивача, що ОСОБА_2 не є найманим робітником і перевіряючі не мали права починати перевірку відносно ФОП ОСОБА_1 , суд не приймає до уваги, оскільки не працевлаштування робітників є відповідальністю позивача. Фіскальний орган при здійсненні перевірки при наявності відповідних направлень не має права перевіряти працевлаштованість реалізатора. Більш того, сам ОСОБА_1 , був ознайомлений з наказом та направленнями. Слід також зауважити, що перевірка проводилась у присутності позивача, оскільки чеки вибавились ним у присутності представників фіскального органу.

Під час розгляду справи наявність тиску перевіряючих судом не встановлено. Доказів протиправного тиску під час проведення перевірки 16 липня 2019 року позивач надати не може, а звернувся до правоохоронних органів лише в грудні 2019 року після того, як суд поставив це питання позивачу в судовому засіданні 04 грудня 2019 року. Наявні документи перевірки складені перевіряючими за період з 16 липня 2019 року по 23 липня 2019 року позивачем підписані без зауважень.

Таким чином, під час розгляду справи, наявними матеріалами справи та отриманими поясненнями свідків підтверджується здійснення позивачем продаж алкогольного напою за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1статті 2 КАС України).

За приписами частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із системного аналізу вищезазначеного, з урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи, пояснень свідків суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 лютого 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов