Вирок № 87412381, 06.02.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2317/19

Провадження №: 1-кп/752/717/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2020 рокум. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

при секретарях Дем`янюк -Коваленко Н.М., Бродюк Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100010002891 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця зерновий радгосп Іскра Жовтневого району Тургайської області Республіки Казахстан, громадянина України, освіта середня, який працював водієм в ТОВ «Союз-Авто», одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , раніше судимий 19.03.2019 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

з участю сторін та інших учасників кримінального провадження

прокурора Литвинчук Є.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Погорілого В.О.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представник потерпілої Ярошенка С.М.,

встановив:

ОСОБА_1 31.03.2017 року приблизно о 14 годин 10 хвилин, керуючи технічно справним автобусом марки "Богдан А-09201" реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту № 444, сполученням станція метро "Арсенальна" - "Парк Феофанія", рухаючись по сухому, асфальтобетонному дорожньому покриттю проїзної частини проспект Голосіївський зі сторони площі Голосіївської в напрямку проспекту Глушкова у місті Києві, з метою висадки та посадки пасажирів здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту «Голосіївський парк», проте в подальшому будучи неуважним та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, перед початком руху, не переконавшись, що це буде безпечним, під час висадки пасажирів передніми пасажирськими дверима свого транспортного засобу затиснув праву ногу пасажирки ОСОБА_2 , яка в цей момент виходила з даного маршрутного таксі, почав рух, при цьому не дочекався повного зачинення дверей, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.1, 21.4 ПДР України, в результаті чого ОСОБА_2 втратила рівновагу, впала на асфальт та отримала тілесне ушкодження, а саме: закриту травму правого колінного суглоба у вигляді перелому епіфіза латерального виростка великогомілкової кістки з набряком кісткового мозку довкола, розриву заднього рога медіального меніска, помірного синовіїта. Вказане ушкодження могло утворитись 31.03.2017 року при транспортній травмі, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3.б), 10.1, 21.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 31.03.2017 року, приблизно о 14 годин 10 хвилин, керував автобусом марки "Богдан А-09201" реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів по маршруту № 444, рухався по проспекту Голосіївський, здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту «Голосіївський парк», потім почав рух, але проявив неуважність, не переконався, що це буде безпечним та затиснув праву ногу пасажирки ОСОБА_2 , яка в цей момент виходила з даного маршрутного таксі, почав рух, при цьому не дочекався повного зачинення дверей, в результаті чого ОСОБА_2 впала. Ступінь тяжкості тілесного ушкодження потерпілої та фактичні обставини не оспорює, так само як і допущені ним порушення ПДР України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що сторони та інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до необережних злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, проте після вчинення даного злочину, раніше неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із порушеннями ПДР України, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, працював, за місцем роботи характеризувався позитивно, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, думку потерпілої та її представника, які просили призначити суворий вид покарання, у зв`язку з тим, що обвинувачений вибачився лише через два роки та жодним чином не допомагав матеріально, обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття, та згідно пред`явленого обвинувачення - відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді арешту та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.286 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення відносно нього вироку Дарницьким районним судом м. Києва 19.03.2019 року при визначенні остаточного покарання суд застосовує вимоги ч. 4 ст. 70 КК України та вважає за доцільне за сукупністю вчинених ОСОБА_1 злочинів, остаточно визначити йому покарання шляхом часткового складання як основного покарання із врахуванням вимог ст. 72 КК України, так і додаткового, зарахувавши в строк остаточно визначеного основного покарання, частково відбуте ОСОБА_1 основне покарання за попереднім вироком суду.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 відбуває покарання, призначене попереднім вироком у виправній колоній та беручи до уваги застосування судом при визначенні остаточного покарання вимог ч. 4 ст. 70 КК України вважаю за недоцільне обирати йому запобіжний захід.

В судовому засіданні потерпіла та її представник просили задовольнити позов, пред`явлений ними до цивільного відповідача ТОВ «Союз-Авто», представники якого отримавши цивільний позов та будучи повідомленими про час та місце розгляду справи жодного разу до суду не з`явились, відзив на позов не подавали.

Судом з метою розгляду та вирішення заявленого у справі цивільного позову відповідно до вимог ст. 129 КПК України згідно встановленого порядку та обсягу дослідження доказів в цій частині було досліджено надані потерпілою та її представником докази на підтвердження підстав та розміру цивільного позову.

Вислухавши сторін, потерпілу і її представника, дослідивши надані до позову документи суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити частково.

Так, позовні вимоги потерпілої до ТОВ «Союз-Авто», де офіційно працював ОСОБА_1 та вчинив вказаний вище у вироку злочин саме під час виконання своїх обов`язків підлягають до задоволення на підставі вимог ст. 1172 ЦК України. Так, на думку суду, не підлягає до задоволення позов в частині відшкодування матеріальних збитків в розмірі 32 750 грн., оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження понесених витрат.

Разом з тим, підлягає до задоволення позов і потерпілої щодо стягнення із вказаного вище відповідача моральної шкоди. Враховуючи ступінь фізичного болю, який відчувала потерпіла внаслідок заподіяних їй травм, біль, страх, страждання як в момент пригоди, так і після пригоди, зміну та порушення звичайного ритму її життя, суд вважає, що, заявлений потерпілою розмір моральної шкоди в сумі 200 000 грн. підлягає до задоволення частково в розмірі 80 000 грн.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому основне покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених основних та додаткового покарань за даним вироком та вироком від 19.03.2019 року Дарницького районного суду м. Києва, остаточно визначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Строк основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з 06.02.2020 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 та її представника Ярошенка С.М. задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Союз-Авто» (код ЕДРПОУ 30729545, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 10-А, корп. 2, кв. 35) на користь потерпілої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі: автобуса «Богдан А-09201» д.н.з. НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання власнику, залишити останньому за належністю.

Стягнути із ОСОБА_1 документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 1619 грн. 10 коп. та 1444 грн. на користь держави.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк основного покарання, остаточно визначеного за сукупністю злочинів, основне покарання, відбуте частково ОСОБА_1 за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19.03.2019 року починаючи з 24.07.2019 року по 05.02.2020 року включно.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Г. В. Бондаренко