Рішення № 87411408, 27.01.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2117/18

2/705/437/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: судді Кормана О.В.

з участю секретарів судового засідання: Шаповал Н.В., Власової Т.Ю., Заболотної Т.М.

розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №705/2117/18 провадження №2/705/437/20,

сторони у справі: позивач – ОСОБА_1 ; відповідач – Дмитрушківська сільська рада Уманського району Черкаської області,

про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Заява мотивована тим, що позивач зі своїм чоловіком ОСОБА_2 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу ім. XXII КПРС с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області від 3 квітня 1974 року ОСОБА_2 було наділено садибу для будівництва хати 0,15 га. 22 квітня 1974 року по провулку Садовому с. Дмитрушки дана садибна ділянка була відведена в натурі. В 1974 році було виготовлено будівельний паспорт на земельну ділянку під будівництво житлового будинку в с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області ОСОБА_2 За період часу з 1974 по 1976 року вони з чоловіком побудували будинок з допоміжними спорудами в АДРЕСА_2 , в якому проживали разом як чоловік і дружина, та вели спільне господарство до смерті чоловіка. В даний час позивач проживає також там. Земельну ділянку площею 0,4113 га в АДРЕСА_2 було приватизовано в 2008 році на ім`я ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка позивач прийняла спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем. Інші спадкоємці за законом, які б могли претендувати на частку після смерті чоловіка (їх діти), в період, відведений для прийняття спадщини, не виявили наміру її прийняти, написавши заяву про відмову на користь позивача. Вона являється єдиним спадкоємцем. 08 лютого 2018 року вона звернулась в Уманську державну нотаріальну контору з заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений будинок, мотивуючи свою відмову відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. Отже, для визнання права власності в порядку спадкування, слід встановити, що будинок (домоволодіння) не є самочинним будівництвом та може спадкуватись як об`єкт права власності – нерухоме майно.

На цих підставах просить суд: визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з допоміжними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , як її частку в спільній сумісній власності подружжя; визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно після смерті чоловіка у вигляді 1/2 житлового будинку з допоміжними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що її чоловік помер, не отримавши свідоцтва про право власності на будинок, так як з 2002 року хворів та постійно лежав, хоча було рішення виконкому сільради про видачу її чоловікові свідоцтва про право власності на житловий будинок. Коли вона звернулась до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про спадщину на будинок, нотаріус їй відмовив, так як не було свідоцтва про право власності.

Представник відповідача Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області у судові засідання, призначені на 04.09.2019 року та 27.01.2020 року не з`явився. До суду 13.08.2019 року та 23.01.2020 року надійшли заяви за підписом сільського голови Шевчук Т., в яких зазначено, що Дмитрушківська сільська рада позов визнає у повному обсязі і просить його задовольнити. Про рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору їм не відомо. Справу просять розглядати без їхньої участі.

Враховуючи заяви відповідача, суд ухвалив провести розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дмитрушки Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2014 року, актовий запис № 34.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 03.02.1974 року в Івахнівській сільській раді Монастирищенського району Черкаської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 05. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище Галочка.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживав і був зареєстрований у АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_2 проживав разом з дружиною – ОСОБА_1 , 1952 року народження. На день його смерті залишився житловий будинок, який побудований в період часу з 1974 по 1976 року, що знаходиться в АДРЕСА_2 з надвірними спорудами, який рахується за померлим в погосподарській книзі під № 17. Заборони на будинок немає. Житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності. Зазначене підтверджується довідками Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області: № 208 від 19.02.2018 року; №209 від 19.02.2018; №396 від 17.04.2018; №395 від 17.04.2018; випискою з по господарської книги №9 Дмитрушківської сільської ради Уманського району на 1974-1976 роки від 19.02.2018 за № 50/02-11.

Згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, виданого забудовнику ОСОБА_2 , місце будівництва було визначено: Черкаська область, Уманський район, село Дмитрушки, земельна ділянка площею 0,15 га виділена з земель колгоспу на підставі рішення загальних зборів колгоспників від 3 квітня 1974 року. Забудова ділянки дозволена рішенням виконкому Дмитруської сільської Ради депутатів трудящих від 4 березня 1974 року за типовим проектом будівлі № ЗД-40. На відведеній земельній ділянці належить збудувати: а) житловий будинок на 3 кімнати з житловою площею 48,4 м2; б) надвірні будівлі: сарай, погріб, вбиральня; в) благоустрій ділянки та озеленення. Строк початку та закінчення будівництва: 1974 – 1976 рр.

Згідно Акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 22 квітня 1974 року встановлено в натурі межі присадибної земельної ділянки, виділеної гр. ОСОБА_2 для будівництва індивідуального будинку. Площа присадибної земельної ділянки становить 0,15 га, розташована в АДРЕСА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради депутатів трудящих Уманського району Черкаської області від 4 березня 1974 року надано дозвіл на будівництво індивідуального жилого будинку гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до виписки з протоколу №2 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області від 3 квітня 1974 р. ухвалено наділити ОСОБА_2 садибу для будівництва хати 0,15 га.

Рішенням виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради від 23.05.2003р. №47 «Про визнання, оформлення права власності та видачу свідоцтв на житлові будинки в с. Дмитрушки», визнано право власності та дозволено оформлення свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

З довідки, виданої Дмитрушківською сільською радою Уманського району Черкаської області № 396 від 17.04.2018 року вбачається, що в АДРЕСА_3 Садовий був перейменований на 40-річчя АДРЕСА_4 в 1985 році.

Відповідно до довідки, виданої Дмитрушківською сільською радою Уманського району Черкаської області № 516 від 20.12.2019 року, житловий будинок АДРЕСА_1 побудований спільно подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в 1976 році на виділеній земельній ділянці для будівництва в березні місяці 1974 року.

Після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 звернулась до Уманської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте, державний нотаріус Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., що діяв в порядку заміщення Уманської районної державної нотаріальної контори, постановою від 08.02.2018 року у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 відмовив, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. З постанови нотаріуса вбачається, що позивач є єдиними спадкоємцем за законом на все майно спадкодавця.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 лютого 2018 року на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_4 , спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає в АДРЕСА_4 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток, від яких відмовились діти спадкодавця ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно довідки виданої начальником Уманського відділку КП «Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» від 05 грудня 2018 року №2143, станом на 01.01.2013р. в Уманському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, на житловий будинок АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 180508238 від 11.09.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 ) був побудований спільно подружжям: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У відповідності до ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (який діяв на час будівництва будинку) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Отже, судом під час розгляду даної справи встановлено, що майно, яке є предметом даного спору, є спільним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . А тому позовна вимога позивача про визнання за нею Ѕ частини будинку як на частку у спільній сумісній власності подружжя є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Позивач являється дружиною спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та єдиним спадкоємцем після його смерті, що підтверджується документами, наданими позивачем.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Враховуючи те, що позивач являється єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , проте не може оформити право на спадщину на Ѕ частину будинку, який належав спадкодавцю на час смерті як одному з подружжя, у позасудовому порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання права власності на Ѕ частину будинку за позивачем в порядку спадкування за законом також підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.22, 28 КпШС України, ст.ст.10-13, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 352-354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з допоміжними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 06 лютого 2020 року.

Суддя О.В.Корман