Ухвала суду № 87410871, 06.02.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/676/20

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2020 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Решетило Оксани Миколаївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Решетило О.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

03.02.2020 ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Решетило Оксани Миколаївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишено без руху і надано строк для усунення недоліків тривалістю у десять днів з дня отримання копії ухвали. З даної ухвали вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , а місцезнаходження відповідача – проїзд 40 років ДАІ, 3, м. Кременчук, полтавської області. Обидві адреси не належать до територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси. Визнано, що акт опитування сусідів від 28.01.2020 № 1 не є належним доказом зареєстрованого місця проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 . Підстав для пред`явлення адміністративного позову до Придніпровського районного суду м. Черкаси відповідно до глави 2 КАС України, позивачем не наведено та з матеріалів справи не вбачається. Отже, в даному випадку суд позбавлений можливості імперативно визначити суд, до якого слід скерувати матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Решетило О.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, при цьому порушивши право позивача на вибір альтернативної підсудності.

На виконання даної ухвали 05.02.2020 позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення розгляду адміністративної справи та зазначив, місце проживання (перебування, знаходження) на зимовий період є АДРЕСА_2 у свого батька ОСОБА_2 , оскільки за місцем реєстрації в с. Мліїв Городищенського району вийшло з ладу опалення. Дане унеможливлює відвідування Городищенського районного суду.

Вивчивши матеріали справи, доходжу до висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд іншого адміністративного суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Згідно п. 3 ч. 1 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Частиною першою статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами стосується оскарження позивачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, винесеної інспектором патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Решетило О.М.

Водночас позивач як у позові, так і у клопотанні вказує на те, що фактично проживає (перебуває, знаходиться) за адресою: АДРЕСА_2 . А відтак вважає, що справа може бути розглянута Придніпровським районним судом м. Черкаси за місцем тимчасового перебування позивача.

Разом з тим, зауважую, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (за зареєстрованим місцем перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним тимчасовим.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона саме проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (надалі - Закон № 1382-ІV).

У статті 3 вказаного Закону надано визначення, зокрема, таких термінів: місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи є - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з ч. 1, 10 ст. 6 Закону № 1382-ІV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

У відповідності до ст. 15 Закону № 1382-ІV особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру".

Так, відповідно до п. 3, 4 Правил реєстрації місця проживання реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування (п. 12 Правил).

Системний аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що місце проживання- це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування підтверджується вичерпним переліком документів, зокрема, паспортом громадянина України.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.

Відтак надана позивачем копія акту опитування сусідів квартири, власником якої є його батько, згідно з якою позивач не зареєстрований, але фактично перебуває за адресою АДРЕСА_2 , не можуть вважатися належними доказами місця проживання (перебування) позивача, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Натомість згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , наданою відповідачем, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Підсумовуючи, зазначаю, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача чи відповідача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Відповідно, ця справа не підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси, оскільки факт реєстрації у визначеному законом порядку місця проживання/перебування позивача на території, яка відноситься до юрисдикції вказаного суду не підтверджено, належних доказів щодо цього суду не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене і враховуючи те, що вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 не належить до юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси, роблю висновок про необхідність передання цієї справи за підсудністю до Городищенського районного суду (зважаючи на зареєстроване місце проживання (перебування) позивача).

При цьому таке рішення суду жодним чином не обмежувати право позивача, оскільки норми КАС України передбачають достатньо альтернативних механізмів для реалізації стороною своїх процесуальних прав, зважаючи на незначну віддаленість його можливого місця проживання від суду, в якому розглядатиметься справа.

До того ж справа є незначної складності та може бути вирішена судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Натомість відповідно до ст. 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви " 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Вирішуючи справу "Занд проти Австрії", рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", цю адміністративну справу належить передати на розгляд іншого адміністративного суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Керуючись ст.ст. 25, 29, 30, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Решетило Оксани Миколаївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення передати на розгляд Городищенського районного суду.

Роз`яснити сторонам, що з урахуванням положень ч. 8 ст. 29 КАС України справу буде передано до іншого суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати сторонам - для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 06.02.2020.

Суддя: Н. М. Кондрацька