Ухвала суду № 87410243, 04.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

04.02.2020 Справа №607/2130/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року справа № 607/2130/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Лехан О.М., за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіна І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – адвоката Кондрацького І.М., розглянувши клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Туцької І.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкін І. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сколе Львівської області, громадянина України, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Туцька І.М., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкін І., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12020210010000330 від 03 лютого 2020 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого .2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020210010000330 від 03.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Туцькою І.М. внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000330 від 03.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.01.2020 року о 10 годині 27 хвилині у ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні супермаркету «Сільпо№118», що знаходиться за адресою: вул. Живава, 15А в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 03 лютого 2020 року о 10 годині 27 хвилині, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Сільпо№118», що знаходиться за адресою: вул. Живава, 15А в м. Тернопіль, переконався, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв із полиць, де стояли горілчані вироби пляшку горілки торговельної марки «Хлібний Дар Классика», ємністю 1,75 літрів, вартістю 282 гривня 50 копійок, та поклав у свої штани, в які був одягнений.

Після чого, ОСОБА_1 , не маючи наміру розраховуватись за товар, вийшов із торгового залу супермаркету «Сільпо№118» повз касу, не розрахувавшись за вказаний товар.

Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході із приміщення ТЦ «Орнава» у якому знаходиться супермаркет «Сільпо№118» був затриманий працівником охорони.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 чт.15 ч.2 ст. 185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

03.02.2020 року ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

03.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 чт.15 ч.2 ст.185 КК України.

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого .2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, які у сукупності вказують на неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просить його задовольнити. Вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому звернув увагу на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст.ст. 185,186 КК України, останні раз вироком Тернопільського міськрайонного суду від 05 вересня 2019 року, судимість не знята та не погашена. Окрім того, на даний час до суду направлено два обвинувальні акти щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК, також останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України .

Захисник-адвокат Кондрацький І.М. заперечив з приводу клопотання слідчого. Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

Крім цього, просив врахувати, що ОСОБА_1 одружений, має місце проживання по АДРЕСА_3 , на утриманні є син, 2017 року народження. Посилаючись на наведене, просив застосувати до нього запобіжних захід у вигляді домашнього арешту по АДРЕСА_3 ,

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника та просив застосувати щодо нього домашній арешт по місцю його проживання по АДРЕСА_2 , де він останній час проживає у своєї знайомої.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, яке є злочином середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає покарання серед інших і у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме: - протоколом допиту представника потерпілого Франків О.В. від 03.02.2020.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 03.02.2020.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_2 , в ході якого він впізнав ОСОБА_1 від 03.02.2020.

- протоколом огляду відеозапису від 03.02.2020, які в їх сукупності, в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, останній раз вироком Тернопільського міськрайонного суду від 05 вересня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання у виді позбавлення волі, маючи непогашену судимість, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину проти власності, що на думку слідчого судді свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, має незняті та не погашені судимості,одружений, на даний час ніде не працює, не має джерела доходів та стійких соціальних зв`язків у суспільстві, вчинив новий злочин .

Таким чином, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст.178КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої до двох місяців.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 захистом не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в мінімальних межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відтак, у клопотанні захисника та підозрюваного про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, з підстав наведених вище.

При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не спростовують вищенаведених висновків суду.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів.

Більше того, судом не встановлено та стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження факту проживання ОСОБА_1 чи то по АДРЕСА_2 , чи по АДРЕСА_3 , відомостей про власника даного житла та стосунки із підозрюваним. При наявності вказаних обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При цьому, у судовому засіданні, ОСОБА_1 зазначив, що по АДРЕСА_3 на даний час не проживає.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Туцької І.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкін І. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 16 816 ( шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн.(8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): НОМЕР_1 ; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12020210010000330 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утриматись від спілкування із свідками у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Туцьку І.М.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 01 квітня 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Черніцька