Ухвала суду № 87408928, 06.02.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

06.02.2020

Справа № 642/542/20

Провадження №1кп/642/423/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

4 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,

суддів- Бородіної О.В.,

Ольховського Є.Б.,

з участю секретаря - Бондаренко В.П.,

прокурора - Семинякіна І.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представників потерпілої- Сергєєва М.А., Бідило Т.О.,

захисника - Бурма Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

законних представників обвинуваченого- Рєдіної К.В., Рєдіна Д.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

З прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Семинякін І.В. вважав за можливе призначити судовий розгляд, просив справу призначити до розгляду в закритому судовому засіданні, посилаючись на те, що обвинувачений є неповнолітнім, та не необхідність запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя та обставини, які принижують гідність особи. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що останній звинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, строк тримання його під вартою спливає 8 лютого 2020 року, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, та неможливо до спливу строку тримання його під вартою закінчити судовий розгляд справи, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належне виконання ним процесуальних обов`язків.

Потерпіла ОСОБА_1 , представники потерпілої Сергєєв М.А. та Бідило Т.О. погодились з думкою прокурора, та підтримали клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти призначення судового розгляду, розгляду справи у закритому судовому засіданні, та заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Захисник Бурма Ю.В. підтримав клопотання підзахисного про розгляд справи судом присяжних, заявив клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, посилаючись на положення п.1 ч.2 ст. 27 КПК України.

Законні представників обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали клопотання обвинуваченого щодо розгляду справи судом присяжних та клопотання щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Прокурор Семинякін І.В., потерпіла ОСОБА_1 , її представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 О ОСОБА_7 не заперечували проти розгляду справи судом присяжних.

Захисник Бурма Ю.В. заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, послався на відсутність доказів наявності зазначених прокурором ризиків та можливість обрати ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказану думку захисника підтримали обвинувачений ОСОБА_2 , його законні представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

При цьому законний представник ОСОБА_4 заявив, що син не вчиняв вказаного злочину.

Інших клопотань учасники судового провадження не заявляли.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду, оскільки дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Харкова, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України та закриття кримінального провадження немає.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім, відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 27 КПК України суд вважає обґрунтованими клопотання сторін про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Санкцією п.4 ч.2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15, або довічне позбавлення волі.

Враховуючи наведене, виходячи з наведених положень ч.3 ст. 31 КПК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про розгляд справи судом присяжних підлягає задоволенню.

Щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 15.08.2019 року стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, який продовжувався ухвалами того ж суду, та ухвалою суду від 26.12.2019 строк продовжено до 08.02.2020, без визначення застави.

Закінчити судовий розгляд до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого, а саме до 8 лютого 2020 року, є неможливим, оскільки у справі проведене лише підготовче засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього вказаного запобіжного заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Фактичні обставини кримінального провадження, питання наявності чи відсутності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення вирішуються на іншій стадії кримінального процесу - у судовому провадженні під час розгляду справи по суті.

В ухвалі слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2019 року, якою продовжено строк тримання ОСОБА_2 під вартою, зазначено, що судом встановлено наявність стосовно ОСОБА_2 ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме : можливість ОСОБА_2 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадження.

ОСОБА_2 є неповнолітнім, навчається, має постійне місце реєстрації, раніше не судимий.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, з особливою жорстокістю, санкцією п.4 ч.2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15, або довічне позбавлення волі, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_2 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, не змінилися обставини, які вказують на наявність цих ризиків, та стали підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, щоб могло дати суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на 60 днів підлягає задоволенню.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 27 ,ч.3 ст. 31 КПК України ст. 314-316, ч.3 ст. 331, 372, 376,484 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України, до судового розгляду в приміщенні суду на 13 лютого 2020 року 13 год. 30 хвил.

Розгляд кримінального провадження здійснювати судом присяжних, у закритому судовому засіданні.

Справу передати на автоматичний розподіл для утворення суду присяжних.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, по 2 квітня 2020 року включно.

Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою - по 2 квітня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченим- з дня вручення йому копії ухвали.

В інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя - Л.Л. Шрамко

Суддя - О.В. Бородіна

Суддя - Є.Б. Ольховський