Ухвала суду № 87408841, 03.02.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1395/20

Провадження № 1-кс/592/689/20

УХВАЛА

03 лютого 2020 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , за участю секретаря судового засідання: Олійник В. О. , представника власника майна ОСОБА_1 адвоката Супруна Дмитра Володимировича, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання представника власника майна Гундаря адвоката Супруна Дмитра Володимировича про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, -

В С Т А Н О В И В :

03.02.2020 року представник власника майна ОСОБА_1 адвокат Супрун Дмитро Володимирович звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 являється стягувачем у зведеному виконавчому провадженні № 60740286. Вищезазначене провадження знаходиться на виконанні у приватного виконавця Корольова А. М. . Боржником у виконавчому провадження № 60740286 є AT “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” . Він дізнався про наявність приватного виконавця саме від колишніх колег, що зверталися до нього в кінці листопада, на початку грудня 2019 року та вже в десятих числах грудня отримували кошти по аналогічних судових рішеннях про стягнення боргу по заробітній платі. Крім цього, як стало відомо заявнику, його колишні колеги зверталися до прокуратури Сумської області з колективною скаргою, сподіваючись на те, що слідство розбереться, прокурор закриє провадження, знімуть арешт і вони отримають законно зароблені кошти. Однак, у відповідь прийшла звичайна відписка. На думку стягувача, з метою перешкоджання законним діям виконавцю ОСОБА_2 в частині стягнення грошових коштів, за рішеннями судів, із боржника на користь теперішніх та колишніх робітників акціонерного товариства (стягувачів) , директор з економічної безпеки об`єднання ОСОБА_3 вніс до офіційних документів відомості, які не відповідають дійсності. Після чого він надав їх до Сумського ВП ГУНП в Сумській області. В вищезазначеній установі розглядається питання правомірності дій приватного виконавця ОСОБА_2 щодо виконання виконавчих дій пов`язаних із стягненням заборгованості із об`єднання. На підставі звернення до правоохоронних органів ОСОБА_3 з відомостями, які не відповідають дійсності, слідчим СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. були внесені відомості до ЄРДР за № 12019200440003728 від 12.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України. За матеріалами вищезазначеної кримінальної справи слідчий Дишковець А. О. , за погодженням з прокурором Сумської місцевої прокуратури Моісеєнком О. В. звернулася до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про накладення арешту на майно. 16.12.2019 року слідчий суддя виніс ухвалу по справі № 592/18812/19 та наклав арешт на грошові кошти заявника в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.12.2019 року складає 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4. І це при тому, що ч. 2 ст. 170 КПК України містить виключний перелік підстав для накладення арешту на майно, серед яких нема такої підстави для застосування цього запобіжного заходу як накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні з метою утримання їх від списання виконавцем та подальшого розподілення серед фізичних осіб стягувачів. Тобто слідчий суддя явно вийшов за межі закону. Особа, інтересів якої стосується, вважає ухвалу суду но справі № 592/18812/19, такою що порушує його право на отримання боргу із заробітної плати в рамках виконання відповідного рішення суду та постановлена з суттєвими порушеннями норм кримінального процесуального законодавства. Так, зі змісту ухвали вбачається, що СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за матеріалами, внесеними до ЄРДР за № 12019200440003728 від 12.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України. 16.12.2019 року слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. звернулася до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна AT “Сумське НВО” . Слідчий просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.12.2019 року складає 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4. 16.12.2019 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми Бичковим І. Г. було постановлено ухвалу, якою було задоволено клопотання слідчого про арешт майна. Слідчий суддя в обґрунтування ухвали послався на доводи слідчого про те, що 03.12.2019 року приватним виконавцем була складена та направлена до АТ “ПУМБ” , МФО 334851, платіжна вимога у виконавчому провадженні № 58889595 (залишок складає 302772,95 грн. ) щодо списання зі спеціального банківського рахунку AT “Сумське НВО” (призначеного для виплати заробітної плати працівникам підприємства) коштів в сумі 4462642,4 грн. . Інформація щодо відкриття приватним виконавцем інших виконавчих проваджень до AT “Сумське НВО” не надходило, а, отже, сума у розмірі 4462642,4 грн. є необґрунтованою та завищеною майже в 13 разів та її списання з рахунку призведе до позбавлення можливості сплатити заробітну плату працівникам. В судовому засіданні старший слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. клопотання підтримала. В судовому засіданні представник потерпілого адвокат Мошкін К. О. не заперечував проти задоволення клопотання старшого слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. про арешт майна. Представник та особа, інтересів якої стосується, не погоджується з ухвалою слідчого судді, вважають її незаконною, клопотання слідчого про накладення арешту не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Такий арешт позбавляє вищезазначену особу на отримання стягнутої на його користь заробітної плати в рамках виконання рішення суду, а приватного виконавця – можливості виконувати покладені на нього законом обов`язки та є нічим іншим аніж спробою тиску на законну діяльність виконавця шляхом неправдивого повідомлення заявником про вчинення злочину та шляхом надання неправдивої інформації слідству та суду. До такого висновку можна дійти, наприклад, з того, що заяву про вчинення злочину (начебто про незаконне стягнення коштів з заявника AT “Сумське НВО”) було подано 12.12.2019 року, клопотання про арешт (а по суті про перешкоджання стягнути кошти та направити їх на виконання ряду рішень про стягнення боргу по заробітній платі) було подано до суду слідчим та підтримано представником AT “Сумське НВО” , Мошкіним К. О. 16.12.2019 року, з основним мотивом, що інформація щодо відкриття приватним виконавцем інших виконавчих проваджень до AT “Сумське НВО” не надходило, а, отже, сума у розмірі 4462642,4 грн. є необґрунтованою та завищеною майже в 13 разів та її списання з рахунку призведе до позбавлення можливості сплатити заробітну плату працівникам. При цьому AT “Сумське НВО” ще 06.12.2019 року було подано до Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов, в якому воно просило зобов`язати апелянта приватного виконавця зняти арешт з відповідних рахунків, по яким відбувається стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження. Витяг з ухвали про відкриття провадження у справі № 480/5066/19. Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В. О. , перевіривши матеріали позовної заяви акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” (40004, м. Київ, вул. Горького, буд. 58) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (01001, м. Київ, вул. Костельна, 7, офіс 4) , треті особи: акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) , публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) про визнання бездіяльності протиправною та зняття арешту, встановив: позивач – акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, треті особи: акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк” , публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” , в якій просить: - визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 60740286, в якому об`єднані виконавчі провадження ВП № 58889595, № 60726523, № 60726577, № 607726805, № 60728529, № 60728651, № 60728749, № 60728842, № 6073491, № 60734781, № 60735220, № НОМЕР_2 , що полягає в не вчиненні дій по з`ясуванню тієї обставини, що рахунок № НОМЕР_1, відкритий акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” в акціонерному товаристві “Перший Український міжнародний банк” призначений для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті такої заробітної плати, та не зняттю з нього арешту; - зняти арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 607420286, з грошових коштів в гривні та іноземних валютах в російських рублях, доларах США та євро, призначених для виплати заробітної плати найманим працівникам акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” , а також сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, з можливістю продажу іноземної валюти для отримання гривні з метою подальшої виплати заробітної плати найманим працівникам акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” та сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в акціонерному товаристві “Перший Український міжнародний банк” (код банку 334851) , що належить акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” ; - визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 60740286, в якому об`єднані виконавчі провадження ВП № 58889595, № 60726523, № 60726577, № 607726805, № 60728529, № 60728651, № 60728749, № 60728842, № 6073491, № 60734781, № 60735220, № НОМЕР_2 , що полягає в не вчиненні дій по з`ясуванню тієї обставини, що рахунок № НОМЕР_2, відкритий Акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05747991) в Публічному акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України” призначений для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті такої заробітної плати, та не зняттю з нього арешту; - зняти арешт, накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем при примусовому виконанні ЗВЕДЕНОГО виконавчого провадження № 607420286, з грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати найманим працівникам Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05747991) , а також сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_2, відкритому в публічному акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України” (код банку 337568) , що належить акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” . Отже, заявнику, в особі директора з економічної безпеки AT “Сумське НВО” ОСОБА_3 та його представнику, який був у засіданні ОСОБА_4 , було достеменно відомо про інші виконавчі провадження, в тому числі і про вищевказане зведене виконавче провадження. Однак, з метою введення в оману слідства, суду та перешкоджання примусовому виконанню судових рішень (про стягнення боргів з заробітної плати, в тому числі і ОСОБА_1 ) , заявник приховав факт його обізнаності з усіма переліченими вище виконавчими провадженнями. Особа зауважує, що на його думку, і оскаржувану ухвалу боржник, в особі посадових осіб AT “Сумське НВО” , отримав виключно з метою перешкоджання законній діяльності приватного виконавця (шляхом позбавлення останнього можливості звертати стягнення на майно боржника, зокрема, у порядку примусового списання грошових коштів з поточного банківського рахунку боржника (заявника) . Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. п. 1 – 4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місце знаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Це ж підтверджується і в ухвалі слідчого судді в цій же справі від 17.12.2019 року, якою він роз`яснив ухвалу, яка оскаржується, ухвалив: заяву представника юридичної особи AT Сумське НВО Мошкіна К. О. про роз`яснення судового рішення у справі № 592/18812/19 задовольнити. Роз`яснити про те, що: 1.1. Арештовані ухвалою слідчого судді про арешт майна від 16.12.2019 року по справі № 592/18812/19 грошові кошти в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 12.12.2019 року складають 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , є коштами, які були арештовані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем відповідно до постанови про арешт коштів боржника, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 58889595; 1.2. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді про арешт майна від 16.12.2019 року по справі № 592/18812/19, не стосується будь-яких інших коштів, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , і які не були арештовані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_5 Михайлом ОСОБА_6 в рамках виконавчого провадження ВП № 58889595. Щодо неправомірності ухвали суду. Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора. Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено виключний перелік підстав, за яких суд може застосувати запобіжний захід у вигляді арешту майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) , чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Жодної з передбаченої законом підстав для арешту майна слідчим суду доведено не було і про жодну з них в ухвалі слідчого судді не йдеться. Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) ; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. В даному конкретному випадку відсутні будь-які підстава та мета, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4. Грошові кошти неодноразово списувалися з вищевказаного рахунку, оскільки за інформацією АТ “ПУМБ” він не має жодного “спеціального статусу зарплатного” . Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Необґрунтованість накладення арешту на грошові кошти в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на 13.12.2019 року складає 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_3 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, підтверджується доданими до клопотання документами. Згідно абз. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” № 5 від 03.06.2016 року за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст. 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно ст. 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Приватний виконавець ОСОБА_7 виконує свої обов`язки і використовує надані законом права, відповідно до вимог чинного законодавства. При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 60740286 не порушено жодної норми чинного законодавства України. Отже, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.12.2019 по справі № 592/18812/19, провадження № 1-кс/592/10541/19 підлягає скасуванню, оскільки був накладений необґрунтовано. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2005 року по справі “Бакланов проти Російської Федерації” , рішення Європейського суду з прав людини від 24.03.2005 року по справі “Фрізен проти Російської Федерації” , судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. На підставі вищезазначеного, керуючись ч. 2 ст. 174, 303 – 307 КПК України, він просив: 1. Прийняти до розгляду клопотання про скасування арешту, накладеного на грошові кошти. 2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми Бичкова І. Г. від 16.12.2019 року по справі по справі № 592/18812/19, провадження № 1-кс/592/10541/19 (обтяження у виді арешту грошових коштів в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.12.2019 року складає 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) (вхідний № 4992/20 від 03.02.2020 року) .

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_1 адвокат Супрун Д. В. клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні. Він просив клопотання задовольнити та скасувати арешт, накладений на грошові кошти.

В судове засіданні слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. не прибула. Про місце, дату та час судового засідання була повідомлений належним чином. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, що у повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.

Оголосивши клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката Супруна Д. В. про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, вислухавши його пояснення, дослідивши документи та копії документів, доданих до клопотання, враховуючи наявність судових рішень, які містяться з Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, прихожу до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.12.2019 року по справі № 592/18812/19, провадження № 1-кс/592/10541/19 клопотання старшого слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200440003728 від 12.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, про арешт майна було задоволено. Було ухвалено накласти арешт на грошові кошти в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.12.2019 року складає 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_4 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4. Було ухвалено роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю вищезазначеного рухомого майна положення, що закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України. Було ухвалено старшому слідчому СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дишковець А. О. негайно виконати ухвалу про арешт майна. Ухвала набрала законної сили 24.12.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86356268) .

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.12.2019 року по справі № 592/18812/19, провадження № 1-р/592/58/19 заяву представника юридичної особи АТ “Сумське НВО” Мошкіна Кирила Олександровича про роз`яснення судового рішення у справі № 592/18812/19 було задоволено. Було ухвалено роз`яснити про те, що: 1.1. Арештовані ухвалою слідчого судді про арешт майна від 16.12.2019 року по справі № 592/18812/19 грошові кошти в сумі 229847,40 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 12.12.2019 року складають 5428995,58 грн. , що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_4 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , є коштами, які були арештовані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем відповідно до постанови про арешт коштів боржника, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 58889595; 1.2. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді про арешт майна від 16.12.2019 року по справі № 592/18812/19, не стосується будь-яких інших коштів, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_4 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , і які не були арештовані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_7 в рамках виконавчого провадження ВП № 58889595. Ухвала набрала законної сили 24.12.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86428185) .

Із змісту ст. 41 Конституції України вбачається, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Із змісту п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України вбачається, що інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Отже, законодавцем було введено нового учасника кримінального провадження – інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються в ході досудового розслідування, - особа, щодо якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом. У зв`язку з внесенням змін до ч. 6 ст. 28 КПК України такі інші особи отримують нарівні з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим право звернутися до прокурора, слідчого судді або до суду з клопотанням про необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) в більш короткі строк, ніж це передбачено КПК України. І рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором може бути оскаржене відповідно до нового п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Також вони внесені до переліку осіб, які мають право оскаржити слідчому судді бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Крім того, доповнення ч. 1 ст. 3 КПК України п. 16-1 про визначення поняття іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування – це особа, щодо якої (в тому числі щодо його майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом, дозволило в так званих “фактових” провадженнях звертатися до слідчих з клопотаннями про виконання будь-яких процесуальних дій, аж до закриття кримінального провадження.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна повністю або частково може бути розглянуте слідчим суддею (судом) за одночасної наявності двох умов: 1) з клопотанням звернувся підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, інший власник або володілець майна; 2) особа, яка звернулася з клопотанням, не була присутня під час розгляду питання про арешт майна. При цьому слід мати на увазі, що захисник, законний представник є самостійними учасниками кримінального провадження. Ототожнення адвоката з клієнтом забороняється (п. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 року) . Тому захисник підозрюваного, обвинуваченого, який не був присутній під час розгляду питання про арешт майна, згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, має право звернутися з відповідним клопотанням, незважаючи на присутність/відсутність під час розгляду питання про арешт майна особи, яку він захищає. Під іншим власником або володільцем майна в контексті ч. 1 ст. 174 КПК України слід розуміти фізичних чи юридичних осіб, яким майно, на яке накладено арешт, належить на праві власності (співвласники тощо) , або вони володіють ним на інших законних підставах (як користувачі, орендарі, наймачі тощо) . Від клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, поданого у зв`язку з відсутністю відповідної особи під час вирішення питання про арешт майна (абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України) , слід відрізняти звернення підозрюваного, обвинувачено го, їхнього захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна із клопотанням про повне чи часткове скасування арешту майна у зв`язку з тим, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України) . З таким клопотанням можуть звернутися і ті особи, які були присутні під час розгляду клопотання про арешт майна. У випадках, зазначених в абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, обов`язок доказування того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, покладається на особу, яка звернулася з відповідним клопотанням. Днем надходження відповідного клопотання до суду (ч. 2 ст. 174 КПК України) слід вважати день реєстрації такого клопотання в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день над ходження таких матеріалів (ч. 2 ст. 35 КПК України) . Оскільки особам, зазначеним в ч. 2 ст. 174 КПК України, надсилаються не виклики, а повідомлення, відтак їхня неявка не перешкоджає розгляду відповідного клопотання. Слід мати на увазі, що, згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України, в апеляційному порядку під час досудового роз слідування може бути оскаржена тільки ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Відповідно, ухвала слідчого судді про задоволення чи відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч. 1 ст. 174 КПК України) не може бути оскарженою в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Разом з тим відмова у задоволенні такого клопотання не перешкоджає повторному зверненню до слідчого судді, суду з аналогічним клопотанням у разі виникнення (виявлення) нових обставин, з якими закон пов`язує повне чи часткове скасування арешту майна.

Із змісту абз. 8 ст. 2 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” № 1255-IV від 18.11.2003 року (із змінами і доповненнями) вбачається, що гроші є майном.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Ісмаїлов проти Росії” від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі “Іатрідіс проти Греції” , заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II) . Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі “Антріш проти Франції” від 22.09.1994 року, “Кушоглу проти Болгарії” від 10.05.2007 року) . Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити “справедливий баланс” між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі “Спорронг та Льонрот проти Швеції” від 23.09.1982 року) . Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства” від 21.02.1986 року) .

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку — власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, враховуючи те, що заходи забезпечення кримінального провадження носять тимчасовий характер, зокрема, арешт майна, що відповідає положенню ст. 174 КПК України, прихожу до висновку про те, що обставини враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, перестали існувати і в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

До того, вважаю за можливе взяти до уваги наступне. Станом на 13.12.2019 року курс гривні до долара США становив: 2349,7996 грн. за 100 доларів США, а станом на 03.02.2020 року курс гривні до долара США становив: 2502,94 грн. за 100 доларів США. Отже, станом на 13.12.2019 року 229847,40 доларів США, відповідно до курсу НБУ, дорівнювало 5428995,58 грн. , а станом на 03.02.2020 року 229847,40 доларів США, відповідно до курсу НБУ, дорівнювало 5752942,51 грн. . Таким чином, курсова різниця становить 323946,93 грн. = 5752942,51 грн. - 5428995,58 грн. . Тобто грошові кошти в сумі 323946,93 грн. , з урахуванням курсу НБУ станом на 03.02.2020 року, враховуючи принципи співмірності та пропорційності, слід вважати арештованими.

Отже, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу, а саме: арешту, накладеного на грошові кошти, відпала потреба, оскільки слідчому судді не надано відомостей про те, що вищевказане майно було визнане речовим доказом, оскільки вказане майно не є предметами дослідження будь-якої експертизи, оскільки особа, яка звернулася з клопотанням, не була присутня під час розгляду клопотання про арешт майна, оскільки від дати накладення арешту, а саме: 16.12.2019 року до дня розгляду клопотання, а саме: до 03.02.2020 року минуло майже півтора місяці, а жодних доказів на підтвердження проведення слідчих дій по даному кримінальному провадженню слідчому судді надано не було, відтак прихожу до висновку про те, що клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката Супруна Дмитра Володимировича про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, слід задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 21, 100, 174, 375, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката Супруна Дмитра Володимировича про скасування арешту майна задовольнити частково.

Частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.12.2019 року по справі № 592/18812/19, провадження № 1-кс/592/10541/19, на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_4 в акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” , місце знаходження якого зареєстровано за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, за винятком грошових коштів в сумі 323946,93 грн. , з урахуванням курсу НБУ станом на 03.02.2020 року.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: І.Г. Бичков