Рішення № 87406219, 05.02.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8642/19

Провадження №2/442/326/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:головуючого - судді Кучаковського Ю.С., за участю секретаря – Кравців Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, –

в с т а н о в и в:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулося Моторне (транспортне) страхове бюро України з вказаним позовом до суду, в якому просить на підставі ст.ст. 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь 54 931 грн 74 к. витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, та судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що26.06.2017 о 11:30 в м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Fiat (д. р. н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля Shkoda (д. р. н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Shkoda (д. р. н. НОМЕР_2 ), та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в Довідці № НОМЕР_3 про ДТП, та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками). Згідно Довідки № 3017171774218723 про ДТП та Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.08.2017 (справа № 344/8225/17), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 б, 10.1 ПДР України. Вказує, що цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Потерпіла особа (власник транспортного засобу Shkoda (д. р. н. 8 НОМЕР_4 ) звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди та документами, що підтверджують розмір заподіяного збитку власнику ТЗ. Вказує, що відповідно до Наказу № 11292 від 05.12.2017 та вимог Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір регламентної виплати склав 54 311 грн 74 к., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 1262391 від 06.12.2017. Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 620 грн, яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 1261428 від 09.11.2017 та рахунком № 14579 актом виконаних робіт по справі № 43110. Вказує, що відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 143, вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ Shkoda (д. р. н. 8 НОМЕР_4 ), складає 54 311 грн 74 к. з ПДВ. МТСБУ було сплачено потерпілому 54 311 грн 74 к. на підставі Наказу № 11292 від 05.12.2017. Таким чином, Позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в розмірі 54 931,74 грн. (54 311 грн 74 к. (розмір регламентної виплати)+ 620 грн (витрати на збір документів та визначення розміру шкоди).

Разом з тим, позивачем 03.01.2018 було надіслано відповідачу претензію вих. № СУ/005236/4, однак останній у добровільному порядку затрати по виплаті страхового відшкодування не відшкодував. Оскільки МТСБУ здійснило регламентну виплату за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати такі витрати МТСБУ.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, зазначивши, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання подав заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, вказав, що позов визнає у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.06.2017 о 11:30 год. в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 184, керуючи транспортним засобом марки „Fiat Ducato”, д. н. з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався у безпеці маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом марки „Skoda Superb”, д. н. з. НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_2 та рухався у попутному напрямку, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 2.3 б) ПДР України та в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Івано-Франківського міського суду від 01.08.2017 по справі № 344/8225/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки”, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, – незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 143, вартість матеріального збитку ,заподіяної власнику КТЗ „Skoda Superb”, д. н. з. НОМЕР_2 , становить 54 311 грн 74 к.

Відповідно до пп. в п. 41.2 ст. 41 МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат „Зелена картка”, що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена картка”.

Відповідно до наказу МТСБУ від 05.12.2017 № 11292, довідки № 1 від 04.12.2017 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, платіжного доручення № 1262391 від 06.12.2017 МТСБУ за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сплатило ОСОБА_2 54 311 грн 74 к.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Звертаючись з даним позовом до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області позивач заявив до стягнення з відповідача 54 931 грн 74 к. в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що для її застосування необхідні дві умови:

1. Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим.

2. Регрес має місце після припиненні зобов`язання з відшкодування шкоди.

Правові відносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації (перехід до страховика, який виплатив страхувальнику компенсацію за завдану шкоду, права вимоги до винної особи. При чому такий перехід права вимоги – заміна кредитора у зобов`язанні відбувається на підставі закону, а не договору) регулюються наступними правовими нормами.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування”, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Підсумовуючи викладене, можна зробити наступні висновки:

1. Страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди.

2. У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до МТСБУ перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Перехід права вимоги за наведеними нормами права (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування”) слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями ст. 1191 ЦК України.

Зважаючи на викладене, саме положеннями ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а не ст. 993 ЦК України регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: позивач – Моторне (транспортне) страхове бюро України, виплативши страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 отримало право регресу до відповідача – ОСОБА_1 .

Такий же висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15 (№ 910/22731/14).

Відтак, згідно претензії про регресні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України, від 27.06.2018 вбачається, що останнє звернулося з такою до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди, оскільки МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 та витрати по збору документів у розмірі 620,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у добровільному порядку затрати по виплаті страхового відшкодування не відшкодував.

Враховуючи вищенаведене, дані витрати підлягають до відшкодування відповідачем.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 1 921 грн 00 к. судового збору.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги вищенаведене, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету 960 грн 50 к., що дорівнює 50-ти відсоткам судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову (1 921 х 0,5 = 960,50).

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 960 грн 50 к. відповідно до ст. 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 54 931 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять один) грн 74 к. витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, та судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 к.

Повернути Моторному (транспортному) страховому бюро України з Державного бюджету України 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 к. судового збору, сплаченого ним за подання до суду позовної заяви за платіжним дорученням № 9793846 від 06.11.2019.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (02002, м. Київ ,Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя Ю.С. Кучаковський