Рішення № 87405730, 05.02.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 336/4053/19

Провадження № 2-а/545/33/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Путрі О.Г.

при секретарі Кузуб Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП в Полтавській області ДПП. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.06.2019 року відносно нього складено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративне правопорушення не скоював та відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення , докази в підтвердження факту вчинення ним правопорушення відсутні.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній проти задоволення позову заперечує. Зазначив, що винесена ним постанова законна, оскільки позивачем порушено ст. 132-1 КУпАП, при винесенні постанови ним дотримані всі вимоги чинного законодавства, порушень не допущено, підстави для скасування постанови відсутні.

Також вказав, що відеозапис із зафіксованим правопорушенням ОСОБА_1 видалений із серверу УПП в Полтавській області ( а.с. 28-31 )

В судове засідання позивач не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи у його відсутність , позов підтримує та прохає задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, прохав розгляд справи проводити без його участі, проти задоволення позову заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

У відповідності до ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата

народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи

користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Судом встановлено, що 14.06.2019 року інспектором роти № 4 батальйону УПП у Полтавській області Мелешко С.І. винесена постанова серії ДП18 № 577997 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 14.06.2019 року на 305 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем DAF 95 XF, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом TAD Classic, д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив великогабаритний вантаж ( комбайн ), шириною більше 2,60 м., а саме 3,85 м. без відповідного погодження з органами Національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП.

Так, ст. 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Суд вважає , що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП ,оскільки не містить доказової бази вчинення правопорушення.

Так, відповідно до узгодженого дозволу № 13308901-1184 НГ від 10.06.2019 року, який діє з 12.06.2019 року по 26.07.2019 року, позивач має право на перевезення вантажу параметри якого не більше : ширина – до 3,75 м., довжина – до 22 м., висота – до 4,49 м., загальною вагою – до 40 т., навантаження на найбільш навантажену вісь – до 11 т. , вантаж може виступати за задній габарит транспортного засобу не більше ніж на 1,5 м. ( а.с. 9).

Доказів, що вантаж був шириною 3,85 м. відповідачем суду не надано. Натомість у відзиві представника відповідача зазначено, що відеозапис вчиненого правопорушення відсутній ( а.с. 28-31 ).

Таким чином, будь-які інші докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст. 132-1 КУпАП в матеріалах справи відсутні та відповідачем надані не були.

Сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення , в якій інспектор зафіксував порушення водієм правил дорожнього руху , є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ.

Таким чином, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови доказів , які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином , суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови , тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,

В и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ( юридична адреса : Полтавська область Полтавський район с. Розсошенці вул. Кременчуцька,2-в ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити .

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 577997 від 14.06.2019 року, винесену відносно ОСОБА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Г. Путря