Рішення № 87405307, 23.01.2020, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2303/19 Номер провадження №2/318/131/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; секретар судового засідання Александрова А.А.; за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача - Черненко ОСОБА_2 .Ю ОСОБА_3 , Говіної ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2019 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 про стягнення суми основного боргу за договором позики від 20.09.2017 року у розмірі 7776088, 10 грн. та 3% річних у розмірі 48542,71 грн., а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 824630,81 грн. Також просив стягнути на свою користь судовий збір в розмірі 8246 грн. 31 коп. Позовні вимоги ОСОБА_5 мотивує тим, що 20.09.2017 року між ним та відповідачем ОСОБА_6 , був укладений договір позики, згідно якого, позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 31000 доларів США, які зобов`язався повернути 20.09.2019 року. Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики та не повернув грошових коштів у встановлений договором строк.

05 грудня 2019 року ОСОБА_5 звернувся до суду з уточненою позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу за договором позики від 20.09.2017 року у розмірі 31000 доларів США та 3% річних у розмірі 1938 доларів США, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 32938 доларів США /а.с. 43, 44/.

Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду від 11 листопада 2019 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного провадження та відкрито провадження по справі за вказаним вище позовом з викликом сторін на 10.12.2019 року /а.с. 20, 21/.

29 жовтня 2019 року від ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що з розписки укладеної 20.09.2017 року, вбачається, що вона не містить факту передання грошових коштів від позивача до відповідача та про зобов`язання повернути їх. Розписка не містить зазначення валюти грошових коштів, їх розмір, які саме долари, у якому розмірі. Відповідч зазначає, що позивач фактично грошові кошти йому не передавав, а він відповідно їх не приймав /а.с. 28-31/.

04 грудня від представника позивача адвоката Пікулика В.В. надійшла відповідь на відзив в якій він вважає безпідставними посилання ОСОБА_6 , що між сторонами по справі існувала відносини з приводу виконання робіт пов`язаних із використанням будівельних матеріалів та примусу ОСОБА_5 відповідача до складання розписки. На думку представник розписки за своєю формою і змістом є документом, який засвідчує виникнення між сторонами грошового зобов`язання за договором позики /а.с. 40, 41/.

У зв`язку з перебування судді у відрядженні 10 грудня 2019 року засідання не відбулося, а розгляд справи було перенесено на 09 січня 2020 року /а.с. 52, 53/.

17 грудня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_7 надійшло заперечення на відзив сторони позивача в якому вона просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи свою позицію тим, що між позивачем та відповідачем існували відносини, відповідно до яких відповідач виконував певну роботу, а у позивача, як у приватного підприємця, отримав будівельні матеріали у період 2012-2013 роки. Певна частина таких матеріалів виявилася такою, що не може бути використана у будівництві, та була повернута відповідачем позивачу. До того ж, відповідачем було сплачено певну грошову суму позивачу ще при отриманні будівельних матеріалів, але такі відомості позивачем не зазначаються. У тексті розписки не має підтвердження передачі - отримання грошових коштів, та дати їх повернення, оскільки фактично позивачем грошові кошти не передавалися. Відповідач не звертався до правоохоронних органів з викладених причин у зв`язку з тим, що проаналізувавши текст складеної розписки, зрозумів, що вона не несе зобов`язальних відносин. Крім того, в розписці не зазначено, яка саме іноземна валюта бралася в борг /а.с. 58-60/.

В судове засідання позивач не з`явився надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі /а.с. 65/. Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Представники відповідача ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченні на відзив сторони позивача.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що починаючи з 2012 року він брав у ОСОБА_5 для власних потреб будівельні матеріали на суму 208 000 грн. У зв`язку зі скрутними обставинами у нього виникли проблеми з їх поверненням. 20.09.2017 року до нього та ОСОБА_6 приїхали двоє представників ОСОБА_5 з якими вони прибули на базу позивача, яка розташована в районі річкового порту. Там під психологічним тиском він склав розписку на 27 000 доларів США, а ОСОБА_6 на 31 000 доларів США. До правоохоронних органів у зв`язку із зазначеним не звертався.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 20 вересня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , була складена розписка, згідно якої, позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 31000 доларів США, які зобов`язався повернути 20 вересня 2019 року /а.с. 13/.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Стаття 526 ЦК України визначає загальні умови виконання зобов`язання: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 виконав своє зобов`язання по передачі грошей належним чином. В свою чергу відповідач не повернув грошові кошти в обумовлений у розписці термін, чим не виконав свої зобов`язання.

В силу приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. (неналежне виконання).

На підставі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На даний час ОСОБА_6 ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за розпискою не погашає, що є порушенням законних прав ОСОБА_5 .

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

В силу приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не приймає до уваги позицію сторони відповідача щодо відсутності конкретизації в розписці виду іноземної валюти, яка бралася у борг, оскільки як підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 він склав розписку на 27 000 доларів США, а ОСОБА_6 на 31 000 доларів США в присутності ОСОБА_5 .

Таким чином, не виконуючи належним чином зобов`язання відповідач порушив зазначені вище норми законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 31000,00 доларів США та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1938 доларів США, підлягають задоволенню: /2017 рік – 31 000 $ США (основний борг) х 102 (дні прострочення): 365 (кількість днів у 2017 році) = 259 $ США; 2018 рік – 31 000 $ США (основний борг) х 365 (дні прострочення): 365 (кількість днів у 2018 році) = 930 $ США; 2017 рік – 31 000 $ США (основний борг) х 294 (дні прострочення): 365 (кількість днів у 2019 році) = 749 $ США/.

Доводи сторони відповідача, про те, що за обумовлені у розписці грошові кошти, він виконував певну роботу, а у позивача, як у приватного підприємця, отримав будівельні матеріали у період 2012-2013 роки, спростовуються матеріалами справи та не підтверджуються жодним належним та допустимим доказом, а тому не заслуговують на увагу суду.

Суд вважає, що між сторонами склалися договірні правовідносини з позики, ОСОБА_6 не виконані зобов`язання перед позикодавцем, кошти, отримані у позику, не повернуті. Суд враховує встановлену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину та робить висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідач на користь позивача заборгованості у валюті визначеній у розписці.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанцій від 21.10.2019 року та 22.10.2019 року ОСОБА_5 сплачено судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп. (за забезпечення позову) і 8246 грн. 31 коп. (за подання позову), які підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_6 .

На підставі ст.ст. 11, 16, 23, 525, 526, 599, 610, 625, 1046, 1049, 1166, 1167ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 229, 247, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , суму основного боргу за договором позики від 20.09.2017 року у розмірі 31000 (тридцять одна тисяча) доларів США та 3% річних у розмірі 1938 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) доларів США, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 32938 (тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять вісім) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 8246 (вісі тисяч двісті сорок шість) грн. 31 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Повний зміст рішення складено 23 січня 2020 року.

Суддя: В. В. Васильченко