Ухвала суду № 87404236, 06.02.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5546/17

Провадження № 1-кп/303/237/20

Рядок стат. звіт. - 227

УХВАЛА

05 лютого 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Котубей І.І.,

з участю секретаря Мотринець А.В.,

прокурора Красноголовець А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Гаврилець Т.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Боднар Н.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070040001350 від 11.06.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Пояснив, що підстав для повернення акту прокурору немає, він відповідає вимогам закону. Заперечив проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору і пояснив, що викладені в ухвалі Закарпатського апеляційного суду недоліки обвинувального акту не можна брати до уваги, оскільки саме суд першої інстанції, а не апеляційної, має надавати оцінку обвинувального акту на предмет відповідності його закону. Інші обставини, на які вказує захисник у клопотанні, а саме доведеності вини обвинуваченого, встановлюється під час судового розгляду, а не на стадії підготовчого судового засідання.

Захисник обвинуваченого - адвокат Гаврилець Т.І., яку підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , заперечила проти призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, підтримала подане нею до початку судового розгляду клопотання про повернення обвинувального акта. Одночасно пояснила, що в судовому засіданні вказані недоліки усунути неможливо, в зв`язку з цим вважає, що з метою недопущенням порушення прав обвинуваченого обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 необхідно повернути прокурору.

Представник потерпілої – адвокат Боднар Н.П., яку підтримала потерпіла ОСОБА_3 І. ОСОБА_4 ., просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що клопотання захисника не підлягає до задоволення. Захисник надає оцінку доказам, що не передбачено в підготовчому судовому засіданні. Колегія суддів апеляційного суду не вказує на неправомірність дій потерпілої, як це вказує захисник в своєму клопотанні. Обвинувальний акт повністю відповідає вимогам закону, формулювання обвинувачення є чітким.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до такого висновку.

Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність, поняття яких законодавцем визначено у ст.ст. 8 та 9 названого Кодексу.

Пунктом 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до вимог частини четвертої ст.110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 частини другої ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.

Слід зазначити, що обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь та формулюється в остаточному вигляді саме обвинувачення.

Відповідно до частини першої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Дослідженням обвинувального акту встановлено, що він не відповідає приписам норм Закону. А саме, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті текстуально співпадає з викладом фактичних обставин кримінального провадження, що дає підстави стверджувати, що слідчий та прокурор або не виклав всіх обставин кримінального провадження, або не сформулював належним чином обвинувачення ОСОБА_1 , або ж не розрізняє цих термінів, їх значення, і у такий спосіб дезорієнтує обвинуваченого щодо розуміння фактичних обставин кримінального провадження, суті і обсягу обвинувачення.

Крім того, в обвинувальному акті не повно, без деталей та не послідовно викладено фактичні обставини кримінального правопорушення. Слідчим та прокурором не з`ясовано, хто конкретно з учасників дорожнього руху, та внаслідок яких порушень Правил дорожнього руху України об`єктивно створив небезпечну дорожню обстановку, що призвело до зіткнення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та велосипеда під керуванням ОСОБА_2 , хоча вказані обставини мають суттєве значення для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 таких порушень правил дорожнього руху, які б знаходились у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали, а також у цілому для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

Також слідчим та прокурором в обвинувальному акті не встановлено, чи був зобов`язаний ОСОБА_1 у дорожній обстановці, що склалася, за умови дотримання ним вимог Правил дорожнього руху України, які регулюють правила руху, передбачити, що інший учасник дорожнього руху – велосипедист, зненацька змінить напрямок руху ліворуч з порушенням п.10.1 Правил дорожнього руху України, враховуючи при цьому, те, що кожний учасник має право з огляду на положення правил дорожнього руху, розраховувати на дотримання правил й іншими учасниками дорожнього руху.

Крім того, суд враховує, що Закарпатський апеляційний суд в своїй ухвалі від 11.12.2019 року також вказав на невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Зокрема, у вказаній ухвалі чітко зазначено, що висунуто ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, обставини, які підлягають обов`язковому доказуванню, а саме: причинний зв`язок між діями особи і наслідками у виді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, не зазначені в обвинувальному акті, внаслідок чого обвинувачений був позбавлений можливості здійснювати ефективний захист від цього обвинувачення, що призвело до порушення його права на захист.

Вказані порушення прокурором вимог КПК України при затвердженні обвинувального акта, суд вважає такими, що призводять до порушення права особи на захист, що унеможливлює призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Водночас, суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акта та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акта і розглянути його. Крім того, призначення обвинувального акта, складеного із зазначеними недоліками, до судового розгляду та його розгляд в судовому засіданні, може поставити під сумнів будь-яке прийняте рішення за результатом розгляду такого обвинувального акта.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акта чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві, чи такі, що перешкоджають або не перешкоджають розгляду справи по суті. Статтею 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту з недоліками є неприпустимим, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог, та може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі і позбавить можливості постановити справедливе судове рішення.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акта прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Так як судом прийнято рішення про повернення обвинувального акта прокурору, питання, пов`язані із підготовкою до судового розгляду, судом не вирішуються.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 291, 314, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070040001350 від 11.06.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, повернути прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду І.І.Котубей