Рішення № 87403725, 06.02.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/111/20

Провадження № 2/242/500/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та кошти за невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.01.2020 року звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та кошти за невикористану відпустку, яка мотивована тим, що він з 11.11.2013 року по 14.05.2019 року перебував з відповідачем у трудових відносинах та працював на відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля». З 14.05.2019 року наказом № 136с/к від 14.05.2019 року його було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію за віком, з виплатою вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного заробітку за стаж роботи у вугільній промисловості. Після звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату, кошти за невикористану відпустку і вихідну допомогу у розмірі трьохмісячного заробітку та не виплатив ці суми до теперішнього часу. Вважає, що відповідач таким чином порушив трудове законодавство, тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з заробітної плати, кошти за невикористану відпустку і вихідну допомогу у розмірі трьохмісячного заробітку у розмірі 26 738 грн. 37 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з дати звільнення по день винесення судового рішення, а також стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представник відповідача ДП «Селидіввугілля» надійшов письмовий відзив на позовну заяву в якому він просить суд при винесені судового рішення суми стягнень визначити з відрахуванням податків та всіх обов`язкових платежів.

Відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно запису № 54 трудової книжки серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 11.11.2013 року прийнято до відокремленого підрозділу «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» у якості прохідника 4-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 165 с/к від 11.11.2013 року.

Відповідно запису № 58 трудової книжки серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 14.05.2019 року звільнено відокремленого підрозділу «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію за віком, з виплатою вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного заробітку за стаж роботи у вугільній промисловості, наказ № 136 с/к від 14.05.2019 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Слід також зауважити, що відповідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено наказом від 29.07.93 року № 58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 241-1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

З довідки № 761 від 09.12.2019 року, виданої ВП «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» видно, що заборгованість по заробітній платі позивача складає – 26 738 грн. 37 коп., середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить – 217 грн. 22 коп.

З довідки № 761 від 18.12.2019 року, виданої ВП «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» видно, що середньоденний заробіток позивача складає – 529 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахування листа № 78/0/206/18 від 08.08.2018 року Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2019 році» кількість робочих днів позивача в 2019 році, з урахуванням святкових та вихідних днів, починаючи розрахунок з 15.05.2019 року (наступний день після звільнення) склала би 160 днів: травень 2019 року – 13 днів, червень 2019 року – 18 днів, липень 2019 року – 23 дні, серпень 2019 року – 21 день, вересень 2019 року – 21 день, жовтень 2019 року – 22 дні, листопад 2019 року – 21 день, грудень 2019 року – 21 день.

З урахування листа № від 29.07.2019 р. N 1133/0/206-19 Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2020 році» кількість робочих днів позивача в 2020 році, з урахуванням святкових та вихідних днів, по 06 лютого 2020 року (день винесення судового рішення) склала би 25 днів: січень 2020 року – 21 день; лютий 2020 року – 4 дні.

Таким чином, сума компенсації за час затримки розрахунку станом на день розрахунку складає: 529 грн. 08 коп. (середньоденна заробітна плата) Х 185 (кількість днів затримки розрахунку) = 97 879 грн. 80 коп.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, відповідно до ст. 263 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, та слід стягнути з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 26 738 грн. 37 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 97 879 грн. 80 коп.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача по справі на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та кошти за невикористану відпустку – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 124 618 (сто двадцять чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 17 коп., з яких: заборгованість по заробітній платі у сумі 26 738 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 37 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 97 879 (дев`яносто сім тисяч вісімсот сумдесят дев`ять) грн. 80 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Державне підприємство «Селидіввугілля», місцезнаходження – 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд № 41, код ЄДРПОУ 33426253.

Суддя Н.О. Хацько