Ухвала суду № 87403537, 06.02.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/498/20

2/415/680/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Проте, позивачкою не додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, ставка якого на момент подачі позову становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, разом з позовом, ОСОБА_1 було надано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, яка не досягла трирічного віку, та яку вона виховує сама. З 2012 року вона не працює, що вбачається з трудової книжки, а тому, у зв`язку з відсутністю коштів, вона не має змоги сплатити судовий збір.

Розглянувши клопотання позивачки, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно правової позиції ВСУ, викладеної у п. 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону № 3674-У1 є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналіз наведеного свідчить про те, що стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може звільнити від сплати судового збору під час звернення до суду і відповідно до ст.12 ЦПК України особа повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник має не тільки навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, а й подати до суду відповідні докази.

Заявляючи відповідне клопотання, однією з підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачка зазначила, що має на утриманні дитину, яка не досягла трирічного віку та яку виховує сама, проте жодних доказів того, що батько дитини – відповідач ОСОБА_2 ухиляється від надання матеріальної допомоги в добровільному порядку чи від сплати аліментів, що відповідно до п. б ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» є однією з умов для звільнення від сплати судового збору, суду не надала, а копія трудової книжки, на яку в своєму клопотання посилається ОСОБА_1 , згідно якої вбачається, що після звільнення позивачки 30.04.2012 року у зв`язку з закінченням періоду виконання оплачуваних громадських робіт, записи про працевлаштування останньої відсутні, не може бути належним доказом того, що позивачка не має інших джерел доходу.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК),Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що наведені заявником доводи не свідчать про наявність достатніх підстав для звільнення його від сплати судового збору, а належні і допустимі докази на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі на момент подання заяви суду надано не було, у зв`язку з чим клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102 грн.

Так, в даному випадку позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

При цьому суму судового збору необхідно сплачувати: Отримувач коштів: УК у м.Лисичан./М.ЛИСИЧАНСЬК/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37800278; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA578999980313141206000012051; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Лисичанський міський суд Луганської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, на усунення недоліків позовної заяви позивачці необхідно надати до Лисичанського міського суду оригінал документу про сплату судового збору у сумі 840 грн. 80 копійок, або надати суду документи, які підтверджують наявність підстав звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до Закону.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 136, 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення позивачці ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя М.М.Старікова