Рішення № 87400749, 30.01.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13886/17

Провадження № 2/344/392/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Регіональний сервісний центр МВС про визнання права власності на автомобіль марки ВАЗ 21144, світло-синього кольору, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ., –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Регіональний сервісний центр МВС про визнання права власності на автомобіль марки ВАЗ 21144, світло-синього кольору, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , мотивуючи тим, що 02.04.2012 року, домовившись про ціну та всі інші істотні умови, підписав з ТОВ «Автоприват» заяву про приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу № IFU0A!40306237, за умовами якого Товариство передало в його користування в лізинг автомобіль марки ВАЗ 21144, легковий - комбі-в, світло-синього кольору, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк даного договору (лізингу) 12 місяців з моменту підписання. Вказана вище заява, про приєднання до публічного договору № IFU0A!40306237 від 02.04.2012 року завізована підписом уповноваженої особи, а саме: керуючою Івано-Франківського відділення № 2 ПАТ КБ «Приватбанк» Білан Л.М., та завірено печаткою. Згідно умов даного договору після прийняття лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу лізингоодержувач ( ОСОБА_1 ) вносить аванс в розмірі 21000, 00 грн.

Щомісячний платіж за вказаним договором становив 2097,61 грн. Сума договору становила 37000, 00 грн. Позивач виконав у повному обсязі зобов`язання щодо сплати платежів за умовами договору лізингу № IFU0A!40306237 від 02.04.2012 року. Цей факт не заперечується відповідачем та підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2017 року № GU8HN9FH6E9SLVRA. Згідно даної довідки закриття кредиту відбулося 11.06.2013 року. Заборгованість відсутня. В свідоцтві про реєстрацію зазначеного вище транспортного засобу зазначено як власника ТОВ “Автоприват». Однак відповідач визнаючи виконання позивачем умов договору лізингу не вчиняє жодних дій з проведення перереєстрації права власності вказаного автомобіля на ОСОБА_1 . ТОВ “Автоприват» припинило свою діяльність 11.08.2016 року. Позивач фактично користується та володіє автомобілем, однак не може ним розпоряджатися так як право власності на нього не оформлено. Просить суд постановити рішення, яким зобов`язати Регіональний сервісний цент МВС зняти з обліку автомобіль марки ВАЗ 21144, світло-синього кольору, 2007 р.в, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 з ТОВ “Автоприват» та провести реєстрацію даного автомобіля на позивача; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на автомобіль марки ВАЗ 21144, світло-синього кольору, 2007 р.в, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 18.04.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональний сервісний центр МВС (а.с. 22).

Ухвалою суду від 30.09.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональний сервісний цент МВС про зобов`язання зняти автомобіль з реєстрації та провести його реєстрацію за позивачем – залишено без розгляду (а.с.74).

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву в якій просила розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримала (а.с.92).

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву не подав (а.с.88).

Представник третьої особи до суду не прибув, 01.10.2018 року подав письмові пояснення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с.31-34).

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 02.04.2012 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «Автоприват» було підписано заяву про приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу № IFU0A!40306237, за умовами якого Товариство передало в користування ОСОБА_1 в лізинг автомобіль марки ВАЗ 21144, легковий - комбі-в, світло-синього кольору, 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк даного договору (лізингу) 12 місяців з моменту підписання (а.с.8).

08.06.2012 року між ЗАТ СК «Інгострах» та ТОВ «Автоприват» було укладено договір страхування наземного транспорту (а.с.7).

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2017 року № GU8HN9FH6E9SLVRA, закриття кредиту позивачем відбулося 11.06.2013 року. Заборгованість по кредитному договору № № IFU0A!40306237 від 02.04.2012 року відсутня (а.с.6).

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Автоприват» припинило свою діяльність 11.08.2016 року (а.с.67-69).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом, тобто, право власності на спірний автомобіль виникло у позивача саме 02.04.2012 року, при цьому, те, що позивач не здійснив державної реєстрації автомобіля на своє ім`я не впливає на зміст його права власності.

Більш того, законодавство України не містить жодної вказівки власне на реєстрацію права власності на транспортні засоби, а лише говорить про державну реєстрацію самих транспортних засобів.

При цьому, пунктом 8 Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року передбачено, що Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, зокрема, копії рішення суду, засвідчену в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Як встановлено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позивач є добросовісним набувачем, набув право власності на автомобіль на законних підставах, оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, і має законне право володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним вище вказаним автомобілем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не надано відзиву на позов.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі вищенаведеного, відповідно до 334,392 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональний сервісний цент МВС про визнання права власності на автомобіль ВАЗ 21144, світло-синього кольору, 2007 р.в, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на автомобіль марки ВАЗ 21144, світло-синього кольору, 2007 р.в, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 06.02.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.