Рішення № 87399698, 22.01.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4673/19

2/214/132/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 січня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі – Улятовській М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , третя особа Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про зняття арешту з майна, припинення розшуку автомобілю, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 25 червня 2019 року, в подальшому уточнивши позов, просить суд: зняти наступні арешти з транспортного засобу – автомобілю марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , накладені на підставі:

- постанови про арешт майна боржника ВП № 58638853 від 04.04.2019 р;

- постанови про арешт майна боржника ВП №53304130 від 04.05.2017р., винесеної Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у З/о;

- постанови про арешт майна (коштів) боржника ВП №52480423 від 21.12.2016р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50843913 від 21.06.2016р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48085343 від 04.09.2015р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44988101 від 11.02.2015р;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44988202 від 11.11.2014р.;

- акта опису й арешту майна від 31.01.2014р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39462793 від 07.10.2013.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

ВП №32647241 від 18.05.2012 року;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

ВП№27496361 від 29.08.2011 року;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

ВП №21490134 від 07.10.2010 року;

- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 11295099 від 09.02.2009р;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

ВП №13594462 від 03.09.2009р.;

- заборони відчуження, накладеної ПАТ КБ «Приватбанк» та зареєстрованої Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 25.12.2007 року № 6303916, на підставі Договору застави автотранспорта МКН7АЕ00001550 від 20.12.2007 року з ОСОБА_2 ;

- заборони відчуження, накладеної ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зареєстрованої Закарпатскою філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.04.2014 року № 14300185, на підставі Договору застави 014/02-2/417-2 від 03.11.2006 року ОСОБА_2 ; припинити розшук автомобілю марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION номер кузова VIN – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який було оголошено на підставі :

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_3 Василовича ВП № 39462793 від 12.11.2013р.;

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_3 Василовича ВП № 53304130 від 12.11.2013р.;

- постанови про розшук майна боржника ОСОБА_2 ВП№ 11295099 від 06.04 2009 р. ; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач зазначив наступне. 17 лютого 2014 року він, позивач, придбав у ПАТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб – автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . За вказаний транспортний засіб сплатив суму в розмірі 77 250 (сімдесят сім тисяч двісті п`ятдесят) грн. Факт купівлі підтверджується підписанням Довідкою-рахунком від 17.02.2014 року, передачею йому Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АОС НОМЕР_5 .

ПАТ КБ «Приватбанк» здійснив продаж автомобіля на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-106/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Вказаним рішенням, яке набрало чинності 26.09.2011 року, постановлено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави – автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Після купівлі у ПАТ КБ «Приватбанк» цього автомобіля та передачі йому транспортного засобу для реєстрації його в органах МРЕВ, отримав лист від ПАТ КБ «Приватбанк» на ім`я начальника відповідного МРЕВ із згодою на зняття з обліку та реалізацію вказаного автомобіля, а також проханням зняти заборону на відчуження на зазначений транспортний засіб. Проте, здійснюючи процедуру реєстрації, дізнався, що на вказаний автомобіль накладені санкції і обтяження у вигляді арешту, заборони відчуження та оголошення в розшук. Перелік арештів та інших санкцій щодо його транспортного засобу вбачається з копії відповіді Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відповіді Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області від 08.11.2019 року за вих. № 72371/ 1414-2.

Так, на його автомобіль накладено наступні обтяження на підставі: постанови про арешт майна боржника ВП № 58638853 від 04.04.2019 р; постанови про арешт майна боржника ВП №53304130 від 04.05.2017р., винесеної Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у З/о; постанови про арешт майна (коштів) боржника ВП №52480423 від 21.12.2016р.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50843913 від 21.06.2016р.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48085343 від 04.09.2015р.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44988101 від 11.02.2015р; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44988202 від 11.11.2014р.; акта опису й арешту майна від 31.01.2014р.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39462793 від 07.10.2013.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

ВП №32647241 від 18.05.2012 року; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№27496361 від 29.08.2011 року; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №21490134 від 07.10.2010 року; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 11295099 від 09.02.2009р; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

ВП №13594462 від 03.09.2009р.; заборони відчуження, накладеної ПАТ КБ «Приватбанк» та зареєстрованої Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 25.12.2007 року № 6303916, на підставі Договору застави автотранспорта МКН7АЕ00001550 від 20.12.2007 року з ОСОБА_2 ; заборони відчуження, накладеної ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зареєстрованої Закарпатскою філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.04.2014 року № 14300185, на підставі Договору застави 014/02-2/417-2 від 03.11.2006 року ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається з листа Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться у розшуку на підставі: постанови про розшук майна боржника ВП № 39462793 від 12.11.2013р.; постанови про розшук майна боржника ВП № 53304130 від 12.11.2013р.; постанови про розшук майна боржника ВП№ 11295099 від 06.04 2009 р .

Санкції у вигляді заборон відчуження були накладені на ОСОБА_2 – номінального власника його, позивача, транспортного засобу щодо його власних боргових зобов`язань. У відповідності до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-106/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, вказаний транспортний засіб було реалізовано йому, позивачеві, але санкції попереднього власника залишилися.

З огляду на вказаний перелік санкцій, вважає свої законні права як власника порушеними. Через вказані санкції не має можливості здійснити державну реєстрацію свого права власності та отримати Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦК України, особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном. Згідно ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладене арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на це майно і про зняття його з арешту.

Реєстрація транспортних засобів станом на час купівлі ним, позивачем, автомобіля, тобто на 17 лютого 2014 року, регулювалася Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою КМУ № 1388 від 07 вересня 1998 року (далі – Порядок держреєстрації) зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 955 (955-2013-п) від 25.12.2013 року. Так, у відповідності до п. 8 вказаної редакції документу, що діяла станом на 2014 рік, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: … довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Тобто, в 2014 році він, позивач, міг здійснити реєстрацію свого транспортного засобу на підставі отриманої під час купівлі-продажу довідки-рахунку від 17.02.2014 року. Проте у зв`язку з арештами не міг реалізувати своє право.

Зараз Порядок держреєстрації діє в іншій редакції. Зокрема, Постановою КМУ «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 09.12.2015 року № 1118, було виключено абзац щодо можливості реєстрації на підставі довідок-рахунків.

Таким чином, після грудня 2015 року не може реалізувати своє право державної реєстрації свого транспортного засобу на підставі довідки-рахунку від 17.02.2014 року.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Він, позивач, не може використати довідку-рахунок як правовстановлювальний документ та здійснити реєстрацію свого автомобіля у зв`язку зі змінами в законодавстві, які відбулися під час перебування транспортного засобу під арештами. Підтвердженням вказаної обставини та оспорювання свого права власності є відповідь на його звернення Територіального сервісного центру від 23.11.2018 року.

Проте у відповідності до п. 8 діючого Порядку держреєстрації, підставою для реєстрації транспортного засобу є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Тобто, окрім отримання відповідного рішення суду про визнання права власності на транспортний засіб, іншого способу реалізувати своє право власника не має. У зв`язку з цим подає вказану позовну заяву.

В ході розгляду справи позивачем заявлялися клопотання про витребування доказів, заміну неналежного відповідача та поновлення строку для подання уточненого позову, які судом задоволені.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву згідно якої просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Крім того, подав до суду письмову відповідь на відзив третьої особи Ужгородського міського віддіул державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, згідно якої зазначив наступне. Вважає себе добросовісним набувачем автомобілю марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , оскільки автомобіль був проданий в порядку, встановленому для виконання судових рішень. ПАТ КБ «Приватбанк» здійснив продаж автомобіля на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-106/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Рішення суду набрало чинності. Відповідно до Акту опису й арешту майна від 31.01.2014 року, складеного державним виконавцем Ужгородського МВДВС ГТУЮ у Закарпатській області, та який наданий третьою особою, зазначено, що «Описане майно буде передане для реалізації не раніше 05.02.2014 року». Автомобіль він придбав у ПАТ КБ «Приватбанк» 17.02.2014 року. Також від банку отримав лист із згодою на зняття з обліку та реалізацію вказаного автомобіля, а також проханням зняти заборону на відчуження на зазначений транспортний засіб. Станом на момент придбання ним автомобілю, діяв Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою КМУ № 1388 від 07 вересня 1998 року (далі – Порядок держреєстрації) зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 955 (955-2013-п) від 25.12.2013 року, відповідно до п 8 якого документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: … довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Таким чином, в 2014 році він, цілком на законних підставах, міг здійснити реєстрацію свого транспортного засобу на підставі отриманої під час купівлі-продажу довідки-рахунку від 17.02.2014 року. Проте у зв`язку з арештами не міг реалізувати своє право. Тому вважає себе добросовісним набувачем і просить визнати за ним право власності на зазначений автомобіль. Лише згодом, здійснюючи процедуру реєстрації, дізнався, що на вказаний автомобіль накладені санкції і обтяження у вигляді арешту, заборони відчуження та оголошення в розшук. Цілком довіряв представнику продавця, оскільки: продавець - то була юридична особа – банк; представником продавця було надане рішення суду, яке набрало законної сили щодо реалізації автомобіля. Вимоги третьої особи про відмову у задоволені позову, вважає безпідставними, оскільки законний продавець автомобілю - КБ «Приватбанк» не пред`являє до нього жодних вимог, договір між ними виконаний. До нього не пред`явлено жодного позову з вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння. Автомобіль був проданий у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Але своє право державної реєстрації транспортного засобу він тепер не може реалізувати у зв`язку зі змінами в законодавстві, які відбулися під час перебування його транспортного засобу під арештами. Підтвердженням вказаної обставини та оспорювання його права власності є відповідь на його звернення Територіального сервісного центру від 23.11.2018 року, яка міститься в матеріалах справи. Вважає, що окрім отримання відповідного рішення суду про визнання права власності на транспортний засіб, іншого способу реалізувати своє право власника не має. У зв`язку з цим звернувся до суду з позовом. Щодо наданих у запереченні третьої особи у справі копій вимог державного виконавця (в порядку ст.ст.18,76 Закону України «Про виконавче провадження») адресовані громадянину ОСОБА_4 і жодним чином не стосуються нього, оскільки автомобіль придбав у АТ КБ «Приватбанк», який в свою чергу здійснив продаж автомобіля на підставі рішення суду у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Відповідачі АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффвйзен Банк Аваль», ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавали, відзив у встановлений судом строк не подали, у зв`язку з чим на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України судом проведено заочний розгляд справи за відсутності заперечень з боку позивача.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, від представника якої надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти позову заперечує. Згідно поданого відзиву на позовну заяву, зазначено наступне. На виконанні в Ужгородському MB ДВС ГТУЮ у З/о перебуває виконавче провадження АСВП №39462793 з примусового виконання виконавчого листа №2-4089/11 від 12.09.2012р, виданого Ужгородським міськрайонним судом З/о про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 89577,12грн. При примусовому виконанні даного виконавчого провадження державним виконавцем 07.10.2013р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2 (в тому числі на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT V6 4 MOTION, номер кузова НОМЕР_1 - НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 )., оскільки згідно облікової карти приватного ТЗ наданої Ужгородським МРЕВ на запит державного виконавця за боржником ОСОБА_2 зареєстрований на праві власності вищезазначений автомобіль. 12.11.2013р. державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду винесено постанову про розшук майна боржника, на підставі якої оголошено у розшук вищезазначений автомобіль, оскільки у відділі державної виконавчої служби відсутні відомості про місце знаходження транспортного засобу. 31.01.2014 року державним виконавцем описано (арештовано) майно боржника, а саме: а/м VOLKSWAGEN PASSAT V6 4MOTION, номер кузова № НОМЕР_7 , днз. НОМЕР_8 . Вищезазначене майно передано на відповідальне зберігання згідно акта опису й арешту майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_9 виданий міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідент. код НОМЕР_10 під підпис ОСОБА_4 . Державним виконавцем попереджено ОСОБА_4 про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить його підпис у акті опису й арешту майна (останнім подано державному виконавцю заяву, в якій зазначено що він придбав вищезазначений автомобільна на аукціоні у ПАТ КБ «ПриватБанк» за грошові кошти у розмірі 78250грн. після чого рухався з Мукачева у ОСОБА_6 і у нього на посту ДАІ «Нижні Ворота» працівники поліції вилучили транспортний засіб та помістили його на штрафмайданчик, оскільки він придбав даний транспортний засіб та заплатив за нього кошти просив передати його на зберігання на час розгляду його позовів в суді про визнання права власності). В подальшому державним виконавцем на адресу зберігання ОСОБА_4 рекомендованою кореспонденцією 15.10.2015р. та повторно 22.01.2018р. надіслано вимогу державного виконавця про зобов`язання ОСОБА_4 надати зазначений автомобіль до Ужгородського MB ДВС ГТУЮ у З/о за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10 для передачі даного майна ДП «СЕТАМ» на зберігання та попереджено ОСОБА_4 , що у разі ненадання вищезазначеного описаного (арештованого) майна, невиконання законних вимог державного виконавця, державним виконавцем буде внесено повідомлення до органів досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення згідно ст. 388 КК України (за приховування майна на яке накладено арешт). Останнім вимогу державного виконавця не виконано. Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 ст. 208 ЦКУ у письмовім формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, (частина 1 ст. 206 ЦКУ «Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність».) Правочин купівлі-продажу автомобіля підлягає обов`язковій держаній реєстрації (нотаріальне посвідчення або біржова угода) у реєстрі правочинів або v Реєстрі біржових угод. Пунктами 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепив, напівпричепів та мотоколясок (далі — Правила), затверджених постановою КМ №1388 від 7.09.98, передбачено, що власники транспортних засобів — юридичні та фізичні особи або їх представники (далі — власники) зобов`язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, шо є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів,, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб`єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами — виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. Згідно з п. 8 цих Правил перед відчуженням транспортний засіб мусить бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Отже, автотранспорт повинен на момент відчуження мати документи, які свідчили б про його державну реєстрацію, але він уже не повинен перебувати на обліку в цих органах, а має бути знятий з обліку для реалізації. Укладення договору щодо вже знятого з обліку автомобіля є певною гарантією, що на автомобіль немає обмежень щодо його відчуження. Для посвідчення договору відчуження транспорту необхідним документом є акт експертної оцінки. Це пов`язане з тим, що державний нотаріус учиняючи нотаріальну дію — посвідчуючи договір відчуження транспортного засобу, стягує державне мито, розмір якого чітко встановлений законодавством. Відповідно до ст. 234 ЦКУ правочин вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, є фіктивним та визнається судом недійсним. Слід звернути увагу суду, що згідно доданих позивачем документів арешти на а/м VOLKSWAGEN PASSAT V6 4MOTION, номер кузова № НОМЕР_7 , днз. НОМЕР_8 , належний боржнику ОСОБА_2 , накладені з 2010р„ тобто правових підстав щодо відчуження автомобіля не було, оскільки на останній накладено арешт з 2010р. (також відсутні правові підстави видачі позивачу 17.02.2014р. довідки-рахунку на арештований автомобіль з 2010р.). Щодо зняття заборони відчуження, накладеної ПАТ КБ «Приватбанк» та зареєстрованої Дніпровською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 25.12.2007р. №6303916 на підставі Договору застави автотранспорта МКН7АЕ0001550 від 20.12.2007р., то слід звернути увагу суду, що дана заборона стосується іншого транспортного засобу, а саме: а/м ВАЗ 21093, днз. АО0116ВР. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Ст. 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, — і за її межами, невиконання судового рішення: є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні докази: довідка-рахунок (а.с.7), свідоцтво про реєстрацію (а.с.8), рішення суду (а.с.9-12), звернення (а.с.13), витяг з Державного реєстру (а.с.14-18), повідомлення (а.с.19), довідка (а.с.20), повідомлення (а.с.48-49), результати пошуку (а.с.50), вимога (а.с.54зв.,55), облікова картка (а.с.55зв.), акт (а.с.56-57), заява (а.с.58), квитанція (58зв.), паспорт (а.с.59), повідомлення (а.с.60), постанови (а.с.60зв., 61), заява (а.с.61зв.), виконавчий лист (а.с.62), повідомлення (а.с.91-92).

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: довідку-рахунок (а.с.7), свідоцтво про реєстрацію (а.с.8), рішення суду (а.с.9-12), облікову картку (а.с.55зв.), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підтверджують факт придбання позивачем спірного автомобілю, підстави відчуження автомобілю відповідачем АТ КБ «Приватбанк», відомості щодо колишнього власника спірного автомобілю.

Суд вважає належним доказом: звернення (а.с.13), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме позиції банку щодо арешту майна.

Суд вважає належними доказами: витяг (а.с.14-18), повідомлення (а.с.19, 48-49), результати пошуку (а.с.50), акт (а.с.56-57), постанови (а.с.60,61зв.), повідомлення (а.с.91-92), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підтверджують наявність обтяжень щодо спірного автомобілю, перебування його у розшуку та неможливість його реєстрації перереєстрації в позасудовому порядку.

Суд вважає неналежними доказами: вимоги (а.с.54зв.,55), акти (а.с.56-57), заяву (а.с.58), квитанцію (58зв.), паспорт (а.с.59), постанову (а.с.61), заяву (а.с.61зв.), виконавчий лист (а.с.62), оскільки вони не стосуються предмета спору.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні письмові докази довідку-рахунок (а.с.7), свідоцтво про реєстрацію (а.с.8), рішення суду (а.с.9-12), звернення (а.с.13), (а.с.14-18), повідомлення (а.с.19, 48-49), результати пошуку (а.с.50), облікову картку (а.с.55зв.), акт (а.с.56-57), постанови (а.с.60,61зв.), повідомлення (а.с.91-92), допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

17 лютого 2014 року ОСОБА_1 придбав у ПАТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб – автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . За вказаний транспортний засіб сплатив суму в розмірі 77 250 грн.

ПАТ КБ «Приватбанк» здійснив продаж автомобіля на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-106/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Вказаним рішенням, яке набрало чинності 26.09.2011 року постановлено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави – автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Після передачі позивачу транспортного засобу для реєстрації його в органах МРЕВ, отримав лист від ПАТ КБ «Приватбанк» на ім`я начальника відповідного МРЕВ із згодою на зняття з обліку та реалізацію вказаного автомобіля, а також проханням зняти заборону на відчуження на зазначений транспортний засіб. Проте здійснюючи процедуру реєстрації, дізнався, що на вказаний автомобіль накладені санкції і обтяження у вигляді арешту, заборони відчуження та оголошення в розшук.

Так, на автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 накладено санкції на підставі:

- постанови про арешт майна боржника ВП № 58638853 від 04.04.2019 р;

- постанови про арешт майна боржника ВП №53304130 від 04.05.2017р. винесеної Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у З/о;

- постанови про арешт майна (коштів) боржника ВП №52480423 від 21.12.2016р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50843913 від 21.06.2016р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48085343 від 04.09.2015р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44988101 від 11.02.2015р;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44988202 від 11.11.2014р.;

- акта опису й арешту майна від 31.01.2014р.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39462793 від 07.10.2013.;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №32647241 від 18.05.2012 року;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№27496361 від 29.08.2011 року;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №21490134 від 07.10.2010 року;

- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 11295099 від

09.02.2009р;

- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його

відчуження ВП №13594462 від 03.09.2009р.;

- заборони відчуження, накладеної ПАТ КБ «Приватбанк» та зареєстрованої Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 25.12.2007 року № 6303916, на підставі Договору застави автотранспорта МКН7АЕ00001550 від 20.12.2007 року з ОСОБА_2 ;

- заборони відчуження, накладеної ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зареєстрованої Закарпатскою філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.04.2014 року № 14300185, на підставі Договору застави 014/02-2/417-2 від 03.11.2006 року ОСОБА_2 .

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_3 Василовича ВП № 39462793 від 12.11.2013р.;

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_3 Василовича ВП № 53304130 від 12.11.2013р.;

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_7 ВП№ 11295099 від 06.04 2009 р .

У зв`язку з накладеними арештами та оголошеними заборонами, а також розшуками автомобілю позивач позбавлений права на перереєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Конституції України, ЦК України.

Згідно зі ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством.

Враховуючи, що відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 ЦК України.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст.392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач правомірно набув у власність спірний автомобіль. Наявність арештів, накладених на автомобіль та заборон його відчуження позбавляє позивача можливості реалізації ним права власності, яке за встановлених судом обставин підлягає захисту.

Відтак, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст.13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

З огляду на не заявлення позивачем вимоги про компенсацію понесених ним витрат по сплаті судового збору, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 223, 228, 258-260, 263-265, 268, 274,280-284, 354-355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , третя особа Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про зняття арешту з майна, припинення розшуку автомобілю, визнання права власності – задовольнити повністю.

Зняти з транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , санкції у вигляді арештів та заборон відчуження, накладених на підставі:

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника ВП № 58638853 від 04.04.2019р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника ВП № 52480423 від 21.12.2016 р;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 39462793 від 07.10.2013р.;

- акта опису й арешту майна, складеного Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 31.01.2014 р;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 50843913 від21.06.2016 р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника ВП № 53304130 від 04.05.2017 р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 48085343 від 04.09.2015 р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44988202 від 11.11.2014р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44988101 від 11.02.2015.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32647241 від 18.05.2012р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 27496361 від 29.08.2011р. ;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 27496361 від 19.08.2011 р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 21490134 від 07.10.2010р;

- акта опису й арешту майна, складеного Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 31.01.2014 р;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 11295099 від 09.02.2009р.;

- постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 13594462 від 03.09.2009р;

- заборони відчуження, накладеної ПАТ КБ «Приватбанк» та зареєстрованої Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України № 6303916, на підставі Договору застави автотранспорта МКН7АЕ00001550 від 20.12.2007 року;

- заборони відчуження, накладеної ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зареєстрованої Закарпатською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.04.2014 року № 14300185, на підставі Договору застави 014/02-2/417-2 від 03.11.2006 року.

Припинити розшук автомобілю марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION номер кузова VIN – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який було оголошено на підставі :

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_3 Василовича ВП № 39462793 від 12.11.2013р.;

- постанови про розшук майна боржника Петричко ОСОБА_3 Василовича ВП № 53304130 від 12.11.2013р.;

- постанови про розшук майна боржника ОСОБА_2 Василовича ВП№ 11295099 від 06.04 2009 р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN, МОДЕЛЬ PASSAT V6 4 MOTION, 2004 року випуску, тип – легковий седан В, номер кузова НОМЕР_1 – НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач та його представник мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Повне заочне рішення складено 27 січня 2020 року.

Головуючий суддя В.М. Прасолов