Рішення № 87396953, 31.01.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2218/19

Провадження № 2/163/76/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, річних та інфляційних витрат,

в с т а н о в и в :

Представник позивача просить постановити рішення про стягнення з відповідача 8 285,00 гривень пені, 690,00 гривень 3% річних та 4 400,00 гривень інфляційних витрат (всього 13 375,00 гривень) як штрафних санкцій та грошових втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 12.04.2018 року у зв`язку із ДТП, яка мала місце 10.03.2018 року, ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування", представляючи інтереси позивача, звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Страхову справу відповідач завів 17.04.2018 року, рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 200 000 гривень прийняв 17.12.2018 року, самі кошти перерахував 18.12.2018 року. З огляду на такі дати відповідач порушив строки виплати страхового відшкодування, передбачені п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-ІV (далі – Закон № 1961-ІV), оскільки строк цих виплат сплив 03.07.2019 року. У зв`язку із цим та відповідно до вимог п.36.5 ст.36 цього ж Закону, п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування", ст.ст.258, 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплати позивачу за прострочене зобов`язання пеню та 3% річних в межах річного строку позовної давності з 07.11.2018 року по 17.12.2018 року (42 дні), а також інфляційні витрати за листопад – грудень 2018 року.

Провадження в справі відкрито ухвалою від 13.11.2019 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В межах встановленого судом строку представник відповідача подав відзив на позовну заяву. У ньому зазначив, що 17.04.2018 року до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ) надійшла заява позивача від 12.04.2018 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 15 367,64 гривень, а 06.06.2018 року - заява від 25.05.2018 року про виплату збільшеного розміру страхового відшкодування в сумі 200 000 гривень. Тому остаточно із заявою позивач звернулась 06.06.2018 року, однак всупереч вимог ст.ст.24, 35 Закону № 1961-ІV не надала належним чином завірених копій документів, що підтверджують витрати на лікування. 15.06.2018 року (через 9 днів після подачі останньої заяви) розгляд заяви був призупинений для надання документів, а 21.06.2018 року – також до набрання законної сили судового рішення про притягнення винної особи до відповідальності. 22.08.2018 року позивач подала копію вироку від 14.08.2018 року, який з огляду на 30-дений строк оскарження на той час не набрав законної сили. Після набрання вироком суду законної сили строк розгляду заяви був поновлений. 22.10.2018 року (на 39 день), розгляд заяви був знову призупинений у зв`язку із невиконанням позивачем вимог листа від 15.06.2018 року про надання належним чином оформлених і завірених (мокрою печаткою відповідного закладу) витягу з історії хвороби, виписні епікризи з обов`язковим зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів, призначених лікарем, за усі періоди лікування. 15 та 27 листопада 2018 року позивач остаточно виконала вимоги ст.ст.24, 35 Закону № 1961-ІV. Після цього строк розгляду заяви був поновлений і на 14-й день, 18.12.2018 року, позивачу були сплачені кошти. За таких обставин вважає, що МТСБУ не допустило порушень своїх зобов`язань перед позивачем, оскільки затримка регламентної виплати відбулася саме внаслідок ненадання позивачем усіх документів, а строк врегулювання справи з призупиненням розгляду склав 62 дні (9 днів + 39 днів + 14 днів). Просив у задоволенні позову відмови.

14.01.2020 року в канцелярії суду зареєстрована відповідь представника позивача на відзив на позовну заяву. У ній представник вказала, що 20.06.2018 року відповідачу була подана заява із остаточною сумою страхового відшкодування – 200 000 гривень. Як до цієї заяви, так і до заяви від 14.04.20018 року, поряд з іншими документами, були долучені оригінали фіскальних чеків, які підтверджували витрати позивача на лікування і визначили розмір майнової вимоги. Положення п.35.2 ст.35 Закону № 1961-ІV не передбачають обов`язку особи надавати страховику такі документи як "належним чином завірені копії документів, які підтверджують витрати на лікування", "належним чином оформленні та завірені мокрою печаткою витяг з історії хвороби, виписні епікризи". Тому висновок відповідача про те, що страхове відшкодування не було сплачене через прострочення виконання зобов`язання позивача щодо надання інших документів, ніж ті, які передбачені законом, не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Просила позов задовольнити та стягнути з відповідача 4 800,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечень на відповідь у строк, визначений судом в ухвалі від 13.11.2019 року та з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач не подав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

17.04.2018 року в МТСБУ зареєстрована заява ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" в інтересах потерпілої від дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 від 12.04.2018 року про виплату страхового відшкодування у вигляді витрат на лікування в розмірі 15 367,64 гривень згідно із ст.24 Закону № 1961-ІV.

Згідно цієї заяви 10.03.2018 року в місті Любомль Волинської області мала місце дорожньо-транспортна пригода, у якій водій автомобіля "Фольксваген Гольф", номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 допустив з`їзд з автодороги та перекинувся. Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. До заяви, серед іншого, додані завірені печатками копії виписки із медичної картки, витяг з ЄДРДР, повідомлення про початок досудового розслідування по факту ДТП та фіскальні чеки на придбані медичні препарати.

06.06.2018 року в МТСБУ зареєстрована заява представника потерпілої ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування в сумі 200 000,00 гривень. До заяви додані фіскальні чеки на загальну суму 215 658,42 гривень та завірений підписом рахунок на оплату.

15.06.2018 року МТСБУ надіслало ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" та потерпілій ОСОБА_1 повідомлення про необхідність подання для подальшого розгляду страхової справи, зокрема, належним чином оформленого і завіреного (офіційною (мокрою) печаткою відповідного медичного закладу) витягу з історії хвороби з обов`язковим зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів, призначених лікарем.

21.06.2018 року МТСБУ надіслало потерпілій і її представнику повідомлення про припинення перебігу строку на прийняття рішення щодо здійснення регламентної виплати відповідно до абз.4 п.36.2 ст.36 Закону № 1961-ІV до дати, коли МТСБУ стане відомо про набрання рішенням в кримінальному провадженні законної сили.

27.08.2018 року в МТСБУ зареєстрована заява ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" про долучення до матеріалів страхової справи вироку Любомльського районного суду Волинської області від 14.08.2018 року з відміткою про ненабрану ним законну силу та копії довідки з вищого навчального закладу.

Згідно з цим вироком ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме: він 10.03.2018 року, керуючи в стані алкогольного сп`яніння без посвідчення водія автомобілем "Фольксваген Гольф", номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Володимирській в місті Любомль Волинської області, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої, зокрема, пасажиру цього автомобіля ОСОБА_1 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

17.10.2018 року ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" надіслало генеральному директору МТСБУ скаргу щодо невиплати потерпілій ОСОБА_1 страхового відшкодування і порушення встановлених для цього строків.

22.10.2018 року МТСБУ надіслало вказаній компанії та потерпілій повідомлення про необхідність надання таких документів: належним чином оформлених та завірених (морою печаткою відповідного закладу) витягів з історії хвороби, виписних епікризів з обов`язковим зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів, призначених лікарем за усі періоди лікування, а також довідки про термін тимчасової непрацездатності.

15.11.2018 року ТОВ "Юридична компанія "Відшкодування" надіслало МТСБУ такі документи: лист-відповідь з Волинської обласної клінічної лікарні, довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілої, виписку із медичної карти потерпілої.

27.11.2018 року на адресу МТСБУ також були надіслані копія довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_1 , довідка про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілої, виписка із медичної карти потерпілої.

17.12.2018 року МТСБУ прийняло наказ за № 11606 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_1 в розмірі 200 000,00 гривень.

18.12.2018 року ці кошти були перераховані на рахунок потерпілої, що підтверджується копією платіжного доручення № 1014797.

Факт настання страхового випадку та обов`язку відповідача сплатити регламентну виплату в сумі 200 000,00 гривень сторонами не оспорюється.

Спір між сторонами стосується строків виплати цього страхового відшкодування, який, на думку позивача, закінчився 03.07.2018 року, через що відповідач в межах річного строку позовної давності до дня звернення до суду із цим позовом має нести відповідальність за прострочене зобов`язання у виді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач вважає проведення виплати із дотриманням встановленого законом строку з огляду на його призупинення для надання позивачем належним чином оформлених і завірених медичних документів, які б підтверджували її лікування, та до набрання вироком суду законної сили.

У справі встановлено, що позивач, як потерпіла у ДТП, через свого представника звернулась до відповідача із заявою про відшкодування витрат, понесених на лікування.

Згідно із п.24.1. ст.24 Закону № 1961-ІV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

У статті 35 Закону № 1961-ІV визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві, серед іншого, має міститися зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону № 1961-ІV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно із п.36.2. ст.36 Закону № 1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. …;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Пунктом 36.5. ст.36 Закону № 1961-ІV передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, Законом № 1961-ІV передбачено припинення перебігу строку для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування і його виплату або відмову у цьому лише в одному випадку - якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі. В такому випадку цей строк, максимальним якого є 90 днів, припиняється до дати, коли страховику (МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У зв`язку із цим, посилання відповідача на призупинення строків прийняття МТСБУ для надання позивачем належним чином оформлених та завірених витягів з історії хвороби, виписних епікризів з обов`язковим зазначенням найменувань та кількості лікарських засобів, призначених лікарем, не відповідають положенням вищевказаного Закону, тому судом до уваги не приймаються.

Із цього приводу суд зазначає, що пункт 35.1 статті 35 Законом № 1961-ІV вимагає від заявника лише зазначення змісту майнової вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди, а відомості, що її підтверджують, - лише за наявності.

У пункті 35.2 статті 35 Законом № 1961-ІV наведений вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про страхове відшкодування, та порядок їх подання і засвідчення. Проте у цей перелік не включено надання медичної документації за вказаною відповідачем формою.

Із досліджених доказів встановлено, що при зверненні до відповідача із заявами від 12.04.2018 року та від 25.06.2018 року представник позивача додавав оригінали чеків, які підтверджували придбання лікарських засобів, та завірену лікарем копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого), на якій наявна копія відбитку печатки Волинської обласної клінічної лікарні.

За наявності в розпорядженні такої документації, у тому числі про назву медичного закладу, у відповідності до п.34.1 ст.35 Закону № 1961-ІV МТСБУ вправі самостійно здійснити запити для отримання відомостей, необхідних для прийняття рішення згідно із ст.36 Закону № 1961-ІV, та своєчасної виплати потерпілому страхового відшкодування.

Разом з цим, по справі встановлено наявність підстав для застосування положень абз.4 п.36.2. ст.36 Закону № 1961-ІV щодо припинення перебігу строку для прийняття МТСБУ рішення про здійснення страхового відшкодування, оскільки дорожньо-транспортна пригода, у зв`язку із якою мало місце звернення позивача до МТСБУ, розглядалося у кримінальному провадженні.

Докази цього були подані МТСБУ представником позивача до заяви від 12.04.2018 року.

Вирок Любомльського районного суду від 14.08.2018 року набрав законної сили 14.09.2018 року.

Оскільки відповідач не вказав і не підтвердив належними доказами конкретної дати з якої йому стало відомо про набрання вироком суду законної сили, а лише послався на 30-ти денний строк його оскарження, тому такою датою суд вважає 14.09.2018 року.

Отже, до 14.09.2018 року перебіг строку для прийняття рішення по виплаті регламентної виплати був припинений, на що МТСБУ має право в силу в силу абз.4 п.36.2. ст.36 Закону № 1961-ІV.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 року під час розгляду справи № 463/1411/16-ц.

З урахуванням наведеного останнім 90-денним строком для сплати регламентної виплати для МТСБУ було 12.12.2018 року. Термін прострочення зобов`язання склав 5 днів (13.12.2018 року по 17.12.2018 року). День належного виконання зобов`язання (18.12.2018 року) не є днем його прострочення, оскільки суб`єкт цивільних відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов`язання (ст.599 ЦК України).

Крім цього, суд враховує й те, що при наявності у відповідача уже 15.11.2018 року та 27.11.2018 року витребуваної у позивача необхідної медичної документації, відповідач свого, передбаченого законом, зобов`язання не виконав, чим фактично допустив необґрунтовану бездіяльність (пасивність) у виконанні цього зобов`язання.

Таким чином, у справі встановлено підстави вважати, що прострочення відшкодування регламентної виплати сталося з вини МТСБУ, а відтак і наявності у нього підстав для відповідальності згідно із п.36.5 ст.35 Закону № 1961-ІV та ч.2 ст.625 ЦК України у вигляді стягнення з нього пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за допущені дні прострочення.

У зв`язку із цим, за прострочене зобов`язання за 5 днів з 13.12.2018 року по 17.12.2018 року з відповідача в користь позивача підлягає стягненню: пеня в сумі 986,31 гривень (200 000 х 2 х 18 / 365 х 5 / 100); 3 % річних в сумі 82,20 гривень (200 000 х 3 х 5 / 365 /100); інфляційні втрати в сумі 258,07 гривень (200 000 х 100,8 / 100 – 200 000 / 31 х 5), всього 1 326,58 гривень.

Отже, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та норми чинного законодавства, позов підлягає частковому задоволенню.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала договір про надання правничої допомоги від 18.10.2019 року, додаток до нього №1, акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію про оплату цих послуг позивачем в сумі 4800,00 гривень.

Зважаючи на фактично надані по справі послуги на таку допомогу, суд не приймає до уваги включену в акт-прийому передачі виконаних робіт таку послугу як підготовка та складання відзиву вартістю 2 027,00 гривень, оскільки такого процесуального документа по справі представник позивача не подавала.

Отже, фактичний розмір таких послуг буде становити 2 773,00 гривень.

Згідно із ст.ст.137, 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 20,74% таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 986 (дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 31 копійку пені, 82 (вісімдесят дві) гривні 20 копійок трьох відсотків річних, 258 (двісті п`ятдесят вісім) гривень 07 копійок інфляційних втрат, а всього 1 326 (одну тисячу триста двадцять шість) гривень 58 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь держави 159 (сто п`ятдесят дев`ять) гривень 37 копійок судового збору.

Стягнути Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 575 (п`ятдесят сімдесят п`ять) гривень 12 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Ім`я відповідача – Моторне (транспортне) страхове бюро України; місце знаходження: Русанівський бульвар 8, місто Київ; ЄДРПОУ – 21647131.

Головуючий : суддя С.С.Чишій