Рішення № 87396220, 23.01.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2020 Справа № 920/939/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Молодецькій В.О., розглянувши матеріали справи №920/939/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Ал-Давоуді Шахаван ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ),

до відповідача: Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009)

про визнання права користування приміщенням,

за участю представників сторін:

від позивача: Неговська І.В., ордер серії СМ №28.10.2019; договір №5 від 11.02.2019;

Ал-Давоуді Шахаван;

від відповідача: Заїка І.В., довіреність від 28.12.2019 №06.01-27/17;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.10.2019 провадження у справі №920/939/19 відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 29.10.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 29.10.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 31.10.2019) підготовче засідання у справі №920/939/19 відкладено на 19.11.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 19.11.2019 у справі №920/939/19 підготовче засідання відкладене на 04.12.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 04.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №920/939/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 16.12.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 16.12.2019 було закрите підготовче провадження у справі №920/939/19, розгляд справи по суті призначено на 15.01.2020.

В судовому засіданні 15.01.2020 у справі №920/939/19 було оголошено перерву в розгляді справи до 23.01.2020.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном право користування пішохідним переходом площею 612,1 кв.м., що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська у м. Суми, на умовах, визначених договором оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010, укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, строком до 10.12.2025, а також визнати договір оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010 ,укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, продовженим та діючим до 10.12.2025 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві №451/19юр від 22.10.2019 зазначив, що спірний договір не може бути продовжений на тих самих умовах, оскільки одна із його істотних умов - розмір орендної плати змінився.

Позивачем подано відповідь від 02.12.2019 на відзив (вх. №9991 від 03.12.2019), в якій зазначає про безпідставність заперечень, наведених відповідачем у відзиві, та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Судом встановлено, що позивач, Шахаван Ал-Давоуді, є приватним підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія В03 № 653006, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 13.01.2010 року № 2 632 000 0000 023740, та здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: м. Суми підземний пішохідний перехід перехрестя вул . СКД - Харківська.

Рішенням Сумської міської ради № 735-МР від 04.05.2016 року управління майна комунальної власності Сумської міської ради було реорганізовано шляхом приєднання його до новоствореного департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 05.05.2016 року.

Відповідно до п. 1.8. Положення про департамент забезпечення ресурсних платежів, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2019-МР, позивач є правонаступником Управління майна комунальної власності Сумської міської ради по усіх майнових та немайнових правах та обов`язках.

10 грудня 2010 р. між управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради, правонаступником якого є Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаван укладено договір оренди нерухомого майна № УМК13-0401 (далі за текстом - «Договір»).

Відповідно до умов Договору позивач отримав в оренду підземний перехід загальною площею 612,1 кв. м., що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська у м. Суми, з цільовим використанням - для розміщення магазинів та кафе (далі за текстом - «Об`єкт оренди»).

Згідно з пунктом 10.1. строк дії Договору встановлюється з 10 грудня 2010 року до 08 грудня 2013 року та кожні три роки продовжується до 10.12.2025 року.

Отже згідно п. 10.1. Договору № УМКВ-0401, строк дії спливає у грудні 2019 року.

Відповідно до п. 10.10. Договору у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 19 серпня 2019 року ним було одержано лист Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради № 06.01.-16/2775 від 15.08.2019 року, яким доводиться до відома інформація, що термін дії договору оренди нерухомого майна від 10.12.2010 року № УМВК 0401 закінчується 10.12.2019 року та на новий термін продовжуватись не буде. Одночасно з листом було надано три примірники акта приймання-передачі, який позивачу пропонувалось підписати та повернути до департаменту до 10.12.2019 року. Вказаним листом, рішення про припинення договору мотивується тим, що «відповідно до договору оренди нерухомого майна від 10.12.2010 року № УМВК-0401 на підземний перехід, який знаходиться на перехресті вул. СКД- вул. Харківська у м. Суми, площею 612,1 кв.м. встановлений розмір орендної плати 1 гривня на рік на період з 10.12.2010 року до 10.12.2018 року. В подальшому орендна плата розраховується та сплачується відповідно до діючої станом на 10.12.2018 року Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. З огляду на те, що позивач не звернувся до Орендодавця у встановлений строк, Департамент забезпечення ресурсних платежів неодноразово (лист від 17.12.2018 № 06.01-16/3998, лист від 19.03.2019 року № 06.01-18/1703) направляв позивачу для розгляду та підписання Зміну № 1 до договору разом із розрахунком розміру орендної плати. У зв`язку з відмовою підписати вищевказану зміну, що є істотним порушенням взятих на себе договірних зобов`язань, департамент змушений був звернутись до Господарського суду Сумської області із відповідною позовною заявою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна від 10.12.2010 року № УМВК-0401..»

Позивач зазначає, що належним чином виконував всі умови Договору та вважає, що Лист Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради № 06.01.-16/2775 від 15.08.2019 року про припинення договору оренди є односторонньою відмовою від договору, що порушує вимоги ст. 651 ЦК України та ст. 291 ГК України, у зв`язку з чим просить суд визнати за ним право користування пішохідним переходом площею 612,1 кв.м., що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська у м. Суми, на умовах, визначених договором оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010, укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, строком до 10.12.2025, а також визнати договір оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010 ,укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, продовженим та діючим до 10.12.2025 року.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що умови Договору, які діяли, передбачали пільговий період, протягом якого позивач сплачував орендну плату у розмірі 1 грн. на рік.

Відповідно до розрахунку орендної плати (додаток №3), який є невід`ємною частиною договору, розмір орендної плати в рік з 10.12.2010 року по 10.12.2018 року становить 1 грн. в рік + 20 %ПДВ.

За Договором № УМКВ-0401 орендна плата за об`єкт оренди розраховується на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради. Розрахунок орендної плати - додаток № 3 до договору.

Розмір орендної плати з 10.12.2018 року по 10.12.2025 року визначається згідно діючої Методики станом на 10.12.2018 року.

На даний час діє Методика розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу у редакції рішення Сумської міської ради від 06 лютого 2019 року № 4507-МР.

Відповідно до розрахунку розмір орендної плати за Об`єкт оренди збільшився та складав 75 452,50 грн. станом на грудень 2018 року.

Таким чином, Договір №УМКВ-0401 не може бути поновлений на тих же самих умовах, оскільки його одна з істотних умов - розмір орендної плати, змінився.

Крім того, відповідно до умов Договору № УМКВ-0401 орендар зобов`язаний звернутись до орендодавця для внесення відповідних змін до розрахунку орендної плати. Орендар щодо внесення відповідних змін до розрахунку своєчасно до Орендодавця не звернувся, у зв`язку з цим Департамент звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до Договору № УМКВ-0401 (справа №920/769/19).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частинами 1, 2 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Частини 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачають, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 291 ГК України не допускається одностороння відмова від договору оренди.

Згідно з частинами 2-3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт своєчасного виконання грошових зобов`язань по Договору з боку позивача у розмірі, що визначений конкурсною пропозицією, а саме: актом звірки нарахування та надходження орендної плати до міського бюджету за оренду комунального майна по Договору, який свідчить про відсутність заборгованості по орендній платі у позивача; орендоване приміщення використовується для розміщення закладів торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування, що підтверджується звітом про оцінку майна підземного переходу площею 612,1 м2, що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська від 05.12.2018 року, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП Міняйло О.І.; об`єкт оренди був застрахований за договорами від 29.12.2010 року №675884 про добровільне страхування майна з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», від 25.03.2011 року № 004/009-34337/04МА про добровільне страхування орендованого майна з ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», від 30.08.2017року № 004/009-086833/04МА з ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», крім цього об`єкт оренди перебуває під охороною відповідно до договорів, які підтверджують здійснення охорони об`єкту оренди: договору від 08.06.2011 року №110 з ДП «Діфенс» ТОВ «Защита-92», договору від 25.09.2012 року № 1860/с з ПП «Явір-2000», договору від 01.04.2015 року № 1860/с/0806А з ТОВ «Охоронна фірма «Альфа-Л», договору від 01.08.2016 року № 1860/с/0806А з ТОВ «Охоронна фірма «Альфа-Л», договору від 01.04.2017 року № 1860/с/0806А з ТОВ «Охоронна фірма «Альфа-Л».

Зі змісту ч.4 ст. 75 ГПК України вбачається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як роз`яснено в абзацах 1 та 3 п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Сумської області по справі № 920/817/17, копія якого міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивачем було здійснено реконструкцію, перепланування, технічне переоснащення нежитлового приміщення за власний рахунок; виготовлено проектно-кошторисну документацію на проведення будівельних робіт нежитлового приміщення та надано її до управління майна комунальної власності; розпочато будівельні роботи з 01 травня 2011 року згідно з графіком, затвердженим управлінням майна комунальної власності згідно проектної документації, листом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради № 09-1829/01-10 від 15.06.2011 надано згоду на проведення ремонту. Вартість робіт, на проведення реконструкції орендованого об`єкта складає 2 368,404 тис. грн., про що свідчить витяг з кошторисної документації, який міститься в матеріалах справи.

Позивачем також укладено договори від 12.02.2014 року № 2516 на постачання електроенергії з ПАТ «Сумиобленерго», від 06.09.2017 року № 948 про надання послуг з вивезення побутових відходів з ТОВ «Сервісресурс» і відповідно щомісячно сплачується оплата за користування електричною енергією та вивіз сміття, що підтверджується квитанціями про оплату, копії яких за 2019 рік додано до позовної заяви.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу неналежного виконання позивачем умов Договору щодо звернення до відповідача з приводу внесення змін до розрахунку розміру орендної плати, виходячи з наступного:

Відповідач у своєму Листі про припинення договору оренди посилається на невиконання позивачем обов`язку, передбаченого п. II Розрахунку розміру орендної плати (додаток № 3 до договору оренди нерухомого майна № УМВК-0401 від 10.12.2010 року), а саме щодо «звернення до Орендодавця для внесення відповідних змін до розрахунку орендної плати».

В той же час, починаючи з 10.12.2018 року, позивач неодноразово у письмовому вигляді звертався до Відповідача (лист № 1-12/18 від року та № 1-01/19 від 14.01.2019 року), що підтверджує відсутність у його діях наміру на ухилення від виконання умов п. II Розрахунку розміру орендної плати щодо зміни до розрахунку. Крім того, починаючи з грудня 2018 року, між позивачем і відповідачем ведеться листування відносно внесення змін до розрахунку розміру орендної плати. Це підтверджується наступним:

29.01.2019 позивачем було нарочно одержано Зміну № 1 до договору оренди майна № УМВК-0401 від 10.12.2010 року та Розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна. Розрахунок розміру орендної плати, який пропонувалось узгодити, передбачав визначення розміру орендної плати використовуючи орендну ставку, яка визначена згідно з додатком № 2 Методики затвердженої рішенням СМР від 01.02.2012 року № 1186-МР та складає - 30%, сказана ставка встановлена для використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням «Інше використання нерухомого майна» (п. 18 Методики), при цьому розрахунок вартості орендної плати здійснювався виходячи зі звіту про оцінку майна підземного переходу площею 612,1 м2, що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська від 05.12.2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Міняйло О.І.

Позивач листом від 27.02.2019 року № 1-02/19 повідомив відповідача про згоду на перегляд розміру орендної плати з 10.12.2018 року шляхом укладення змін до Договору оренди нерухомого майна від 10.12.2010 року № УМВК-0401 при умові визначення об`єктивної вартості об`єкту оренди та правильного визначення розміру орендної плати з урахуванням орендних ставок, які визначені у в додатку 2 Методики та відповідно до мети для якої майно передано в оренду, передбаченої п. 1.1 «для розміщення магазинів і кафе».

19.03.2019 позивачем отримано листа № 06.01-18/1703, в якому повідомлялось про результати розгляду зауважень щодо внесення змін до Договору оренди та надано для підписання варіант Зміни № 1 та новий розрахунок орендної плати за договором оренди. У наданому розрахунку, розмір орендної плати виконується, виходячи з розміру ставки орендної плати 25 %, яка відповідно до п. 6.1. Методики встановлена для використання нерухомого майна за цільовим призначенням «Розміщення ресторанів, кафе, барів, закусочних, кафетеріїв», проте не враховано зауважень Позивача, відносно того, що вказаний об`єкт відповідно до п. 1.1. передано в оренду «для розміщення магазинів і кафе».

09.04.2019 позивачем отримано від суб`єкта оціночної діяльності Міняйло О.І. листа стосовно звіту про оцінку майна підземного переходу площею 612,1 м2, що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська від 05.12.2018 року, складеного 05.12.2018, в якому надається роз`яснення, що під час складання звіту про оцінку майна висунуто наступні положення «Об`єкт оцінки - нежитлове приміщення - підземний перехід загальною площею 612,1 м. кв. що знаходиться на перехресті вул. СКД та вул. Харківська, складається з: «частини приміщень, що використовується виключно для перетину автомагістралі пішоходами і становить - 196,32 м. кв, вартість якого без ПДВ дорівнює 1298000,00 грн. та частини приміщення, що використовується для розміщення закладів торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування, площа якого становить - 386,03 кв.м., вартість без ПДВ дорівнює - 1 720 133,00 грн.».

З огляду на вказане роз`яснення, звіт про оцінку майна, Відповідачеві було надіслано листа за № 02-04/19 від 09.04.2019 року щодо внесення змін до договору оренди. Вказаним листом, звертається увага, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єктами оренди не можуть бути автомобільні дороги. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» частиною автомобільних доріг є штучні споруди, призначені для сталого функціонування автомобільної дороги, до яких відносяться (мости, шляхопроводи, естакади, віадуки, тунелі, наземні та підземні переходи, снігозахисні споруди, протиплавинні і протисельові споруди тощо).

Виходячи із вказаних норм діючого законодавства, Позивачем висловлено твердження, що частина приміщень, яка використовується для перетину автомагістралі пішоходами і становить - 196,32 м. кв. не може бути об`єктом оренди, та надано Позивачеві Протокол розбіжностей № 1 до зміни №1 до Договору оренди нерухомого майна № УМВК - 0401 від 10.12.2010 року, яким запропоновано внести зміни до п. 2.1. Договору оренди, та викласти п. 2.1. в наступній редакції «Об`єктом оренди є підземний перехід загальною площею 612,1 кв.м., розміщений на перехресті вул. СКД, вул. Харківська у м. Суми (надалі - Об`єкт оренди), що знаходиться на обліку управління майна комунальної власності Сумської міської ради. Об`єкт оренди включає в себе приміщення, що використовується для перетину автомагістралі пішоходами (тонель) площею 196,32 кв.м. та приміщення, що використовується для розміщення закладів торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування площею 386,03 кв.м.»

Крім цього, Позивачем висловлено міркування, що оскільки об`єкт оренди (приміщення, що використовується для розміщення закладів торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування) площею 386,03 кв.м. використовується орендарем за різним цільовим призначенням, а тому орендна плата має нараховуватись відповідно до ставок орендної плати згідно цільового призначення. Та запропоновано свій варіант розрахунку розміру орендної плати відповідно до запропонованих змін.

За результатом розгляду вказаних змін до договору оренди та порядку розрахунку розміру орендної плати, на електронну адресу Позивача було надіслано листа про результати розгляду протоколу розбіжностей від 02.05.2019 року № 06.01.18/3028 яким Відповідач, не погоджується з запропонованим протоколом розбіжностей, розрахунком розміру орендної плати та наполягає на підписанні Зміни № 1 з розрахунком орендної плати до Договору оренди, що були направленні 19.03.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач, скориставшись наданим йому правом передбаченим ч. 4 ст. 188 ГК України звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною завою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 10.12.2010 року № УМВК-0401.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Сумської області від 26.07.2019 року відкрито провадження у справі № 920/769/19 за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради до відповідача: ФОП Шахаван Ал-Давоуді про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 10.12.2010 року № УМВК-0401.

Крім того, п. II Розрахунку розміру орендної плати (додаток № 3 до договору оренди нерухомого майна № УМВК-0401 від 10.12.2010 року не встановлено строку, протягом якого, позивач мав звернутись до відповідача для внесення відповідних змін до договору.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлюється єдина підстава, за якої не можливо застосування переважного права орендаря - це намір використання орендодавцем майна для власних потреб, про що власник має повідомити орендаря письмово не пізніш як за три місяці до закінчення терміну дн договору.

Судом встановлено факт належного виконання обов`язків по Договору з боку позивача, а отже позивач має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, передбачене ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Крім того, в Листі відповідача від 15.08.2019 року № 06.01-16/2775 не міститься відомостей про бажання використовувати вказаний об`єкт для власних потреб, а отже, позивач не позбавлений переважного права на продовження дії договору оренди.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

В даному контексті, словосполучення «на підставі» - означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» - означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» - означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби (правова позиція Вищого господарського суду України з постанови від 24.01.2017, справа №910/10057/16).

Таким чином, враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача з пропозицією зменшити строк оренди, визначений Договором, а також беручи до уваги те, що умовами конкурсу на право оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми, розміщеними на офіційному сайті Сумської міської ради, визначено строк оренди спірного нерухомого майна 15 років, суд приходить до висновку про те, що надсилання відповідачем листа № 06.01.-16/2775 від 15.08.2019 року, яким доводиться до відома інформація, що термін дії договору оренди нерухомого майна від 10.12.2010 року № УМВК 0401 закінчується 10.12.2019 року та на новий термін продовжуватись не буде, фактично є односторонньою відмовою від договору, що суперечить вимогам ст. 651 ЦК України та ст. 291 ГК України.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, виходячи з наступного:

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Зазначена правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Предметом розгляду справи №920/939/19 є, зокрема, визнання права позивача на користування майном, яке є предметом оренди по Договору, а саме: пішохідним переходом площею 612,1 кв.м., що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська у м. Суми, на умовах, визначених договором оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010, укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, строком до 10.12.2025

А отже, позивачем заявлено вимогу, спрямовану на визнання порушеного, оспорюваного або невизнаного права, яке існує, може бути поновлене і, як наслідок, може бути реалізоване у випадку його визнання, а отже є ефективним способом захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі, визнаючи за позивачем право користування майном, яке є предметом оренди по Договору, а саме: пішохідним переходом площею 612,1 кв.м., що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська у м. Суми, на умовах, визначених договором оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010, укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, строком до 10.12.2025, а також визнає договір оренди нерухомого майна №УМКВ - 0401 від 10.12.2010 укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, продовженим та діючим до 10.12.2025.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3842 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати за фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаван ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) право користування пішохідним переходом площею 612,1 кв.м., що розташований на перехресті вул. СКД та вул. Харківська у м. Суми, на умовах, визначених договором оренди нерухомого майна №УМКВ - 0401 від 10.12.2010, укладеним між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, строком до 10.12.2025.

3. Визнати договір оренди нерухомого майна № УМКВ - 0401 від 10.12.2010, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем Ал-Давоуді Шахаваном, продовженим та діючим до 10.12.2025 року.

4. Стягнути з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) на користь фізичної особи - підприємця Ал-Давоуді Шахаван ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 3842 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 03.02.2020

Суддя О.Ю. Соп`яненко