Ухвала суду № 87396177, 05.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"05" лютого 2020 р. м ХарківСправа № 922/267/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Коституції, 7) до Кооперативу автогаражів "Харків" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 94) про визнання укладенним договору

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків", в якому просить визнати з дня набрання чинності рішенням суду укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Коституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) та Кооперативом Автогаражі "Харків (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 94, ЄДРПОУ 22645756) в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання, в якому він просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до суду. В обґрунтування заяви позивач вказує на те, юридичним департаментом до Департаменту економіки та комунального майна 27.01.2020 подано службову записку № 686/9-20 щодо сплати судового збору за подання позовної заяви. Однак, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради являється бюджетною організацією та має змогу проводити оплати, в тому числі сплачувати судовий збір, лише після надходження коштів для відповідних потреб. За інформацією Департаменту, кошти з бюджету міста до Управління казначейства на оплату судового збору не надійшли.

Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається позивач в якості обґрунтування клопотання, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102, 00 грн.

Отже, за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проаналізувавши норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд констатує, що позивач не входить до переліку осіб, які мають право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення оплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, в даному випадку заявником не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що заявником було подано позовну заяву без додержання вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В клопотанні Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Залишити позовну заяву Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. №267/20) - без руху.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

4. Визначити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал платіжного доручення чи квитанції).

5. Окремо попередити позивача про те, що частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалу підписано 05.02.2020.

Суддя В.В. Сусловасправа № 922/267/20