Рішення № 87395984, 23.01.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020 справа № 914/1943/19

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянувши матеріали справи

за позовом: акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,до відповідача:комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград Львівської області,третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія» «Нафтогаз України», м. Київ,третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,про: - зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 6'046,860 тис. куб. м.; - стягнення 40'408'383,82 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 6'046,860 тис. куб. м.За участю представників сторін:позивача:Онищенка Іллі Петровича - представник,відповідача:Дмуховського Степана Михайловича - представник,третьої особи 1:Старчика Андрія Анатолійовича - представник,третьої особи 2: Бандирського Андрія Стефановича- представник.

1. Судові процедури

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов акціонерного товариства «Укртрансгаз» до комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 6'046,860 тис.куб.м.; стягнення 40'408'383,82 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 6'046,860 тис.куб.м.

1.2. Ухвалою суду від 24.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.10.2019.

1.3. 15 жовтня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позов, яким проти позову заперечено повністю, а позивачем 24.10.2019 - відповідь на відзив.

1.4. Ухвалою суду від 24.10.2019 залучено до участі у справі АТ «НАК «Нафтогаз України» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відкладено підготовче засідання на 18.11.2019.

1.5. КП «Червоноградтеплокомуненерго» 07.11.2019 подано до суду заперечення на відповідь на відзив АТ «Укртрансгаз», а 18.11.2019 клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Офіс великих платників податків ДФС. Позивач 25.11.2019 подав заперечення на клопотання відповідача про залучення Офісу великих платників податків ДФС. Також, 25.11.2019 АТ «НАК «Нафтогаз України» подано пояснення по суті справи.

1.6. Ухвалою суду від 25.11.2019 залучено до участі у справі АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 09.12.2019. Підготовче засідання 09.12.2019 було відкладено на 16.12.2019.

1.7. 16 грудня 2019 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подано до суду письмові пояснення по суті справи. Окрім того, у підготовчому засідання 16.12.2019 представником АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» заявлено усне клопотання про поновлення строку для подання письмових пояснень, яке судом задоволено та прийнято відповідні пояснення до матеріалів справи. Також, ухвалою суду від 16.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Офісу великих платників податків Державної податкової служби, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду справи по суті на 23.12.2019.

1.8. Також, 19.12.2019 відповідачем подано відповідь на пояснення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», а третьою особою 2 - 23.12.2019 подано заяву з процесуальних питань. У судовому засіданні 23.12.2019 оголошено перерву до 23.01.2020.

Рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

1.9. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до частини 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

1.10. Відтак, суд виконавши передбачені законом завдання господарського судочинства, надавши сторонам можливість реалізувати свої права, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, вважає за необхідне розглянути спір по суті у даному судовому засіданні. У судовому засіданні 23.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. Аргументи сторін

2.1. У позовній заяві АТ «Укртрансгаз» зазначає, що у жовтні 2016 року та у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року КП «Червоноградтеплокомуненерго» безпідставно набуло з газотранспортної системи 6'046,860 тис. куб.м. природного газу, власником якого є Позивач.

Для відбору Відповідачем у жовтні 2016 року та у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є Позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ «Львівгаз», Відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності Відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496.

Однак, Відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з Позивачем здійснив відбір 6'046,860 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітами ПАТ «Львівгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за жовтень 2016 року та за березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року, в якому в графі «Фактично спожитий обсяг за місяць Всього» по рядку «Категорія/Назва постачальника» вказано фактично відібраний Відповідачем з газотранспортної системи у жовтні 2016 року обсяг природного газу в розмірі 943,448 тис. куб. м., в березні 2017 року - 2101,661 тис. куб. м., квітні 2017 року - 1,735 тис. куб. м., жовтні 2017 року - 520,700 тис. куб. м., листопаді 2017 року - 2479,316 тис. куб. м.

Так, Відповідач набув природний газ Позивача у жовтні 2016 року, у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року в обсязі 6'046,860 тис. куб. м. без будь-якої підстави.

Відтак, Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу безпідставно набуте майно, а саме природний газ в загальному обсязі 6'046,860 тис. куб. метрів. У випадку, якщо буде встановлено відсутність у Відповідача безпідставно набутих обсягів природного газу, то Відповідач на підставах, передбачених ч. 2 ст. 1213 ЦК України, буде зобов`язаний відшкодувати вартість такого майна, що визначається на момент розгляду судом даної справи та на даний час складає 40'408'383,82 грн (6'046,860 тис. куб. м. природного газу х 6'682,54 грн (ціна закупівлі природного газу, що сформувалася протягом газового місяця, розміщена на офіційному сайті АТ «Укртрансгаз», яка є вартістю природного газу станом на липень 2019 року).

2.2. У відзиві на позов відповідач зазначає, що між КП «Червоноградтеплокомуненерго» (Споживач) та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) було укладено договори про постачання природного газу у 2016 - 2017 роках: № 5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016 та № 5249/1617-БО-21 від 27.10.2016; у 2017-2018 роках: № 6082/1718-ТЕ-21 від 15.09.2017, № 6083/1718-БО-21 від 15.09.2017 та № 6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 (Договори) для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (ТЕ), виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установам/організаціям (БО), та виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (КП).

Зазначені Договори були укладені між КП «Червоноградтеплокомуненерго» та АТ «НАК «Нафтогаз України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період»).

Відповідач виконуючи умови Договорів направляв на підпис Постачальнику - АТ «НАК «Нафтогаз України» два примірники акту приймання-передачі за період жовтня 2016, березня, квітня, жовтня та листопада 2017. Однак, третя особа 1 уданій справі, повернула вказані акти та відмовилося від їх підписання.

Також у листах від 14.12.2017 №26-10076/1.2-17, від 20.11.2017 №26-8321/1.2-17, від 19.05.2017 № 26-4256/1.8-17, від 19.04.2017 № 26-3578/1.2-17, від 14.12.2016 № 26-8946/1.2-16 АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» посилалася на те, що у КП «Червоноградтеплокомуненерго» відсутні та не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на жовтень 2016 року, березень, квітень, жовтень та листопад 2017 року.

Таким чином, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» стверджувало, що не здійснювало постачання природного газу для КП «Червоноградтеплокомуненерго».

В порушення діючих норм законодавства, Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було відмовлено Відповідачу у даній справі у виділенні номінацій.

Оскільки АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» наділене спеціальними обов`язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, то на підставі відповідних договорів № 5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016 та № 5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, № 6082/1718-ТЕ-21 від 15.09.2017, № 6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, № 6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 постачання природного газу та спеціальних нормативних актів, якими є Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, Правила постачання природного газу та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов`язане постачати природний газ, у тому числі КП «Червоноградтеплокомуненерго», як виробнику теплової енергії, шляхом своєчасної видачі номінацій, і це є обов`язком АТ, а не правом.

З огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, який передбачає, що можливість відбору КП «Червоноградтеплокомуненерго» із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання остатньою своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про відсутність несанкціонованого відбору природного газу з ГТС, оператором якої є Позивач, споживачем якої є Відповідач у жовтні 2016, березні, квітні, жовтні та листопаді 2017, як наслідок, неправомірності заявлених акціонерним товариством «Укртрансгаз» позовних вимог.

2.3. У відповіді на відзив АТ «Укртрансгаз» вказує, що лише наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення такої поставки природного газу споживачу, оскільки доказом який підтверджує факт поставки газу є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, який фіксує проведення господарської операції.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача з моменту передачі природного газу після підписання актів приймання - передачі. Грошові зобов`язання сторін, які уклали договір, виникають у випадку виконання однією стороною робіт, надання послуг, реалізації товару, якщо інше не передбачено договором (іншим правочином), а іншою - у випадку перерахування грошових коштів на виконання робіт, надання послуг, оплату товару, або за виконані роботи, отримані послуги, отриманий товар.

Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 договору.

Таким чином, як вбачається із вищевикладеного, договір та інші правочини за своєю сутністю є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та свідчать про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне здійснення. Факт здійснення господарської операції підтверджується не укладенням договору, а вчиненням фактичних дій, що спричиняють рух активів та капіталу.

2.4. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами в п. 2.1. кожного з договорів, і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаних Договорів.

Виникнення неврегульованого небалансу обсягів природного газу за жовтень 2016 року та березень, квітень, жовтень та листопад 2017 року відбулося внаслідок дій Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо ненадання КП «Червоноградтеплокомуненерго» номінації на плановий обсяг газу на цей період. Проте вказана обставина не звільняє АТ «НАК «Нафтогаз України» від обов`язку постачати природний газ КП «Червоноградтеплокомуненерго», як споживачу по укладеним між ними Договорами постачання природного газу. При цьому планові обсяги постачання природного газу були визначені сторонами в договорах і перевищення таких обсягів КП «Червоногрдтеплокомуненерго» не допущено.

Окрім того, факт споживання КП «Червоноградтеплокомуненерго» природного газу за березень 2017 року в обсязі 2101,661 тим.куб.м. на загальну суму 12'463'690,39 грн з обсягів АТ «НАК «Нафтогаз України» підтверджується постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 826/16697/17, що набрала законної сили.

2.5. АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(третя особа 1) у поданих письмових поясненнях по суті справи підтримує заявлені позивачем вимоги з наступних підстав.

Підставою для звернення з позовними вимогами АТ «Укртрансгаз» є безпідставне набуття з боку КП «Червоноградтенлокомуненерго» у жовтні 2016 року, березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року 6'046,860 тис. куб. м. природного газу, власником якого є Позивач.

Предметом позовних вимог є витребування безпідставно набутого майна та стягнення вартості даного майна.

Між відповідачем та третьою особою 1 було укладено договори постачання природного газу №5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, №5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016. За умовами яких, сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у - жовтні 2016 року - березні 2017 року (п. 2.1. Договорів). Додатковими угодами, укладеними до даних договорів, сторони продовжили період поставки природного газу (квітень 2017 року - вересень 2017 року).

Згідно абз.2 п. 3.1 Договорів, право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.4 договорів).

Обсяг постачання підтверджується постачальником шляхом подання оператору газотрнаспортної системи номінації на відповідний місяць (абз. 2 п. 3.2 договорів).

Відповідно до п. 7.2 Договорів відповідач зобов`язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатньості підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.

У жовтні 2016 року, березні-квітні 2017 року у зв`язку з порушенням Відповідачем умов п. 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, АТ «НАК «Нафтогаз України» не здійснювала постачання природного газу. Таким чином, третя особа 1 у даній справі не постачала природний газ відповідачу у жовтні 2016 року, березні-квітні 2017 року.

Також, між відповідачем та третьою особою 1 - 15.09.2017 було укладено договори постачання природного газу № 6082/1718-ТЕ-21, № 6083/1718-БО-21 та № 6084/1718-КП-21. Відповідно до умов п. 2.1 вказаних договорів, сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у - жовтні 2017 року - березні 2018 року.

Згідно абз. 2 п. 3.1 Договорів, право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу - п.3.7 договорів.

У разі невиконання споживачем вимог п. 12 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187, постачальник не підтверджує планові обсяги (номінацію) для споживача, передача природного газу не здійснюється - п. 3.3 договорів.

Відповідно до п. 7.2 Договорів, відповідач зобов`язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.

У жовтні - листопаді 2017 року у зв`язку з порушенням відповідачем умов п. 12 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №187, третя особа 1 не здійснювала постачання природного газу.

Отже, обов`язковою передумовою поставки природного газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору та виділення номінацій (підтвердженого обсягу газу на відповідний період). Споживання газу поза межами договору є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, кожен споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування. У газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення.

Для транспортування природного газу відповідним споживачам АТ «НАК «Нафтогаз України» замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених відповідними договорами постачання природного газу. За відсутності заявки па транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є АТ «НАК «Нафтогаз України».

При цьому АТ «НАК «Нафтогаз України» не замовляло послуг транспортування у жовтні 2016 року, березні - квітні, жовтні - листопаді 2017 року. Тобто, в газотранспортній системі у спірний період фізично був відсутній газ АТ «НАК «Нафтогаз України», який міг би спожити Відповідач.

Враховуючи, що у спірний період жодним постачальником природного газу не було подано до газотранспортної системи природний газ для потреб Відповідача, 6'046,860 тис. куб. м. природного газу було відібрано з ресурсів АТ «Укртрансгаз», що були придбані ним та подані до газотранспортної системи. Факт закупівлі природного газу АТ «Укртрансгаз» для виробничо-технологічних потреб, власних потреб та послуг балансування підтверджено наданими з позову матеріалами.

За таких умов, мало місце набуття майна за рахунок іншої особи за відсутності правової підстави.

2.6. Третя особа 2 - АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у своїх письмових поясненнях по суті справи вказує про необґрунтованість заявлених позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017» для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на підставі спеціального нормативного правового акту щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» було зобов`язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов`язком ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а не правом.

Враховуючи норми наведених законодавчих та підзаконних нормативних актів, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України № 658 від 01.10.2015, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р, обсяги споживання природного газу відповідачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, а у разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не з газорозподільною чи газотранспортною організацією.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 926/680/17, від 21.03.2018 у справі № 911/656/17 та від 04.08.2018 у справі № 922/4187/17, від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 904/8966/17 зазначено, що не зважаючи на те, що правовідносини між позивачем - виробником теплової енергії та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у справі № 904/5621/17 стосувалися опалювального сезону 2016/17 року та врегульовувались іншим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р, проте зміст таких правовідносин та їх нормативне врегулювання є аналогічним за своїм змістом зі спірними правовідносинами щодо опалювального сезону 2017/18.

Враховуючи вищевикладене, третя особа 2 вважає, що підстав для визнання розподіленого відповідачу природного газу в обсягах та за періоди, які вказані в позовній заяві, безпідставно набутим майном та повернення грошових коштів за набуття безпідставно набутого майна немає.

3. Обставини справи

3.1. У жовтня 2016 року, березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго» відібрало з газотранспортної системи 6046,860 тис. куб. м. природного газу, а саме: у жовтні 2016 року - 943,448 тис. куб. м., у березні 2017 року - 2101,661 тис. куб. м., у квітні 2017 року - 1,735 тис. куб. м., у жовтні 2017 року - 520,700 тис. куб. м., у листопаді 2017 року - 2479,316 тис. куб. м., вказане підтверджується звітами ПАТ «Львівгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу (Т. 1, а.с. 16-148).

3.2. Між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Третя особа 1 у справі) та ПАТ «Укртрансгаз» (Позивач у справі) укладено Договори про закупівлю природного газу № 1605001357-ВТВ від 30.05.2016 (Т. 1, а.с. 174-178), № 1701001564-ВТВ від 31.01.2017 (Т. 1, а.с. 180-184), № 1704000321-ВТВ від 30.04.2017 (Т. 1, а.с. 158-163), № 1704000324-ВТВ від 30.04.2017 (Т. 1, а.с. 152-157), № 1704000325-ВТВ від 30.04.2017 (Т. 1, а.с. 164-169), № 1709000305-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 192-196), № 1709000304-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 197-201), № 1709000303-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 202-206), № 1709000302-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 207-211), № 1709000301-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 212-216), № 1709000306-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 217-221). На підтвердження передання/приймання природного газу між зазначеними вище сторонами укладених договір підписано Акти приймання передачі природного газу, які долучено до матеріалів справи.

3.3. Між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Третя особа 1 у справі) та КП «Червоноградтеплокомуненерго» (відповідач у справі) укладено Договори постачання природного газу № 5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, № 5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, № 602/17/18-ТЕ-21 від 15.09.2017, № 6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, № 6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 (Т. 2, а.с. 6-30).

За умовами вказаних Договорів Третя особа 1 зобов`язувалась поставити у 2016 - 2017 роках природній газ, а Відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цих Договорів (п. 1.1. Договорів).

3.4. ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» листом без дати та номера повернула КП «Червоноградтеплокомуненерго» акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2017 року у загальному обсязі 520,700 тис. куб. м. без підписання та повідомила, що постачання газу не здійснювалось у зв`язку відсутністю підтвердження планових обсягів (номінацій) природного газу на вказаний період (Т. 2, а.с. 31).

Аналогійні листи без дати та номеру Третя особа 1 надавала Відповідачу щодо повернення актів приймання-передачі природного газу за листопад 2017 року у загальному обсязі 2479,316 тис. куб. м. (Т. 2, а.с. 35), за квітень 2017 року у загальному обсягу 1,735 тис. куб. м. (Т. 2, а.с. 39), за березень 2017 року у загальному обсязі 2,101,661 тис. куб. м. (Т. 2, а.с. 41).

Окрім того, листом без дати та номеру ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо підписання актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року у загальному обсязі 943,448 тис. куб. м., Третя особа 1 повідомила Відповідача, що враховуючи заборгованість останнього за спожитий у минулі періоди природній газ, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становить нижче 90 відсотків, відсутність у жовтні 2016 року графіка погашення заборгованості, а також відсутність підтвердження планового обсягу в номінації на жовтень 2016 року, Третя особа 1 не здійснювала постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам/організаціям (Т. 2, а.с. 45).

3.5. Позивач вважаючи, що Відповідач безпідставно спожив із газотранспортної системи природній газ у загальній кількості 6046,860 тис. куб. м. який належав йому, звернувся до суду із даним позовом про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 6'046,860 тис. куб. м., а у випадку встановлення відсутності в особи такого майна - стягнути з останнього 40'408'383,82 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 6'046,860 тис. куб. м.

4. Позиція суду

4.1. Правові засади функціонування в Україні ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу».

З поміж встановлених у статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» принципів, за якими функціонує ринок природного газу на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, є, зокрема, і такі:

- забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема, шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;

- вільної торгівлі природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;

- вільного вибору постачальника природного газу;

- невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу»).

4.2. Пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N 1382/27827 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (надалі Правила), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 9 розділу II Правил, Постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 10 розділу II Правил, Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Пунктом 13 розділу II Правил встановлено, що постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.

Відповідно до пункту 14 розділу II Правил, за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт оператора ГРМ/ГТС.

4.3. Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у пункті 5 глави 1 розділу І визначає такі терміни:

місячна номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;

підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.

4.4. Кабінет Міністрів України постановою від 01.10.2015 № 758 затвердив «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (надалі Положення), яким частково регулювались спірні правовідносини.

Підпунктом 4 пункту 3 Положення встановлено, що на публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» покладено обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.

Пунктом 17 Положення передбачено, що на час виникнення спірних правовідносин були визначені такі умови постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії:

постачання природного газу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації;

обов`язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на період до 1 квітня 2017 року за таких умов:

укладення виробником теплової енергії з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу відповідно до законодавства;

відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за використаний природний газ, або

відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за спожитий до 1 січня 2016 року природний газ за всіма укладеними з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або

рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або

надання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01 січня 2021 року з розбивкою за всіма договорами з ПАТ «НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

4.5. 05 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» передбачив, що для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» та з дотриманням принципу недискримінації.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятор листом від 18.07.2018 № 6367/16.3.2/7-18 роз`яснила, що у разі, якщо рішенням Кабінету Міністрів України суб`єктів ринку природного газу зобов`язано здійснювати постачання для певних споживачів природного газу, то алокація фактичних обсягів по таким споживачам здійснюється саме на таких суб`єктів, крім несанкціонованого відбору (виключно у частині самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку, шляхом самовільного відновлення споживання природного газу) або у випадку підтвердження номінації по такому споживачу іншому постачальнику. При цьому обс`яги споживання природного газу враховуються оператором газотранспортної системи при розрахунку небалансу цих суб`єктів природного газу. Отже, якщо за підсумками місяця по об`єкту виробника теплової енергії зафіксований певний обсяг споживання газу, такий обсяг незалежно від наявності чи відсутності номінації для забезпечення потреб виробників теплової енергії повинен відноситися на постачальника із спеціальними обов`язками, тобто на публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

4.6. Як встановлено судом у п. 3.3. даного рішення, між відповідачем як споживачем та третьою особою 1 як постачальником наявні укладені Договори постачання природного газу № 5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, № 5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, № 602/17/18-ТЕ-21 від 15.09.2017, № 6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, № 6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 на опалювальний сезон 2016/17 року, у тому числі і на жовтень 2016 року та березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року.

Відсутність встановлених пунктом 17 Положення умов для покладення на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов`язку постачати природний газ Відповідачу для виробництва теплової енергії є обставинами, за яких Третя особа 1 в силу цих договорів та згадуваних вище Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України зобов`язане було виділити КП «Червоноградтеплокомуненерго» відповідні номінації і поставляти йому природний газ у спірних періодах 2016-17 року. Однак ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зобов`язання щодо виділення відповідачу відповідних номінацій на жовтень 2016 року та березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року не виконало.

Споживання Відповідачему жовтні 2016 року 943,448 тис. куб. м., у березні 2017 року - 2101,661 тис. куб. м., у квітні 2017 року - 1,735 тис. куб. м., у жовтні 2017 року - 520,700 тис. куб. м., листопаді 2017 року - 2479,316 тис. куб. м. природного газу для виробництва теплової енергії відбулося не безпідставно, а на підставі договорів постачання природного газу № 5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, № 5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, № 602/17/18-ТЕ-21 від 15.09.2017, № 6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, № 6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 в межах передбачених цими Договорами обсягів постачання та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також, факт споживання КП «Червоноградтеплокомуненерго» природного газу за березень 2017 року в обсязі 2101,661 тим.куб.м. на загальну суму 12'463'690,39 грн з обсягів АТ «НАК «Нафтогаз України» підтверджується постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 826/16697/17, що набрала законної сили

Крім того, факт споживання природного газу без виділення відповідачу відповідних номінацій на природний газ є наслідком порушення ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» своїх зобов`язань щодо виділення таких номінацій відповідачу, які (зобов`язання) виникли з вказаних договорів, Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р.

У даному випадку постачальником спожитого Відповідачем у спірному опалювальному сезоні 2016/17 року природного газу у загальній кількості 6'046,860 тис. куб. м. необхідно вважати ПАТ «НАК «Нафтогаз України» незалежно від того, що останнім не підписано з відповідачем акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди 2016/2017 років, а відтак, зазначене спірне споживання природного газу не може бути кваліфіковане як несанкціонований відбір природного газу.

Особою, відповідальною за негативний баланс природного газу у позивача за жовтень 2016 року, березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року є не відповідач, а треятя особа 1 - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Отже, доводи позивача про безпідставне набуття відповідачем у жовтні 2016 року та у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року природного газу позивача в кількості 6,046,860 тис. куб. м. не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Аналогічної позиції у подібних правовідносинах дотримується і Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 справа № 925/1454/17.

4.7. Більше того, згідно з положеннями сттатті 1213 Цивільного кодексу України, зобов`язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі або відшкодувати його вартість є альтернативними.

Відповідно й вимоги щодо виконання цих зобов`язань можуть бути лише альтернативними.

Таким чином, пред`явлення позивачем у позові разом двох альтернативних вимог до відповідача: про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та про стягнення вартості такого майна не відповідає вимогам ст. 1213 Цивільного кодексу України, а задоволення вимог в повному обсязі призведе до подвійного стягнення з відповідача боргу, що не допускається.

4.8. При цьому, суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

4.9. Відтак, розглянувши заявлені у позовній заяві вимоги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши такі відповідно до норм процесуального закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

5. Судові витрати

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 124, 129, 180, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.02.2020.

Суддя Трускавецький В.П.