Ухвала суду № 87395783, 05.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/4129/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про зміну способу та порядку виконання рішення

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО КАПІТАЛ БУД»

до відповідача-1 Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про відшкодування шкоди у розмірі 172000,00 грн.,

Представники:

від заявника Кендюх Т.В. (за дов.)

від позивача Берковська О.М. (за дов.)

від відповідача-1 Тіхонова І.С. (за дов.)

від відповідача-2 не прибули

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про:

- стягнення з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО КАПІТАЛ БУД» 484036,00 грн. шкоди;

- стягнення з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО КАПІТАЛ БУД» 6520,00 грн. витрат на експертизу

- стягнення з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного бюджету України 7260,54 грн. судового збору.

01 липня 2019 року суд видав відповідні накази.

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, визначивши належного боржника - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зобов`язати Київську міську раду та Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачити у міському бюджеті кошти на відшкодування шкоди або виділення коштів з резервного фонду бюджету.

Заявник послався на такі обставини.

Згідно із пунктами 41-44 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 № 45) (далі - Порядок № 845), здійснюється безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, зокрема заподіяної фізичним та юридичним особам.

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету (пункт 43 Порядку № 845).

Відповідно до пунктів 44-46 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету та поновлює його з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суду, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.

Рішенням Київської міської ради від 13 грудня 2018 року N 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» не передбачено коштів для відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам.

До проекту рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», який було схвалено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) від 12.11.2019 № 1956, також не включено пропозиції щодо видатків на цю мету.

Враховуючи наведене, Головне управління Казначейства позбавлено можливості виконати наказ Господарського суду міста Києва від 01.07.2019.

Відповідно до Бюджетного кодексу України рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна місцева рада.

Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 № 415 (далі - Порядок № 415), визначено, що рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті.

Згідно із пунктами 22, 23 та 28 Порядку відповідальним за підготовку та подання проектів рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету є уповноважений місцевий орган.

Уповноважений місцевий орган погоджує проект рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету з місцевим фінансовим органом і подає його в установленому порядку на розгляд місцевій держадміністрації, виконавчому органу відповідної ради.

Казначейство, його територіальний орган (а у разі відсутності - місцевий фінансовий орган) після внесення змін до розпису бюджету здійснює його виконання в установленому порядку.

Згідно із Положенням про Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 лютого 2018 року № 161 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), є місцевим фінансовим органом.

Таким чином, для виконання рішення суду необхідно здійснити заходи, передбачені Порядком № 845 та Порядком № 415, враховуючи, що відповідальним за підготовку та подання проектів рішень про місцевий бюджет на відповідний рік та про виділення коштів з резервного фонду бюджету є уповноважений місцевий орган - Київська міська рада за погодженням з Департаментом.

Головне управління казначейства матиме підстави здійснити виконання рішення суду в установленому порядку лише після виконання зазначених заходів.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечив проти заяви, зазначивши, що заявник фактично просить змінити рішення по суті.

Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Заходи, запропоновані Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, фактично стосуються змінити рішення по суті, а зміни способу і порядку його виконання, що, відповідно, є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість із виплати належних заявникам коштів, визнана рішенням національного суду, яке набуло статусу остаточного, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини вважається «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, що держава є відповідальною за борги державної установи чи підприємства, незважаючи на те, що установа є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявникам сум, присуджених їм рішеннями, винесеними проти таких установ. Європейський суд з прав людини визнав, що рішення суду, яким було зобов`язано державний заклад сплатити заявникам кошти, є остаточним і таким, що підлягає примусовому виконанню, воно є підставою для виникнення у заявників права вимоги, що підлягає задоволенню, і вважається майном, про яке йдеться в статті 1 Першого протоколу до Конвенції. При цьому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що категорія спору та суть самого права на виплату, яка передувала постановленню рішення національним судом, не має значення.

Отже, право стягувача на отримання належних йому коштів за заподіяну йому шкоду, що визнано рішенням суду, і яке, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, вважається «майном», не може залежати від суб`єктивної волі органу держави чи самоврядування щодо виділення цих коштів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 331 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/4129/17 від 04.02.2019.

Ухвала набрала законної сили 27.01.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня підписання суддею ухвали.

Повний текст ухвали складено 05.02.2020.

Суддя С. А. Ковтун