Рішення № 87395515, 23.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2020Справа № 910/13431/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп";

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним та скасування розпорядження.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Тацишина О. П., представник, довіреність № 60-03/2д від 13.01.2020 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядження №60/85-рп/к від 10.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп" залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп" строк для виправлення встановлених судом недоліків.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп" надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує вірну дату розпорядження Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/85-рп/к, а саме 10.09.2019. Також позивачем подані пояснення щодо визначення відповідача, в якій заявник просить вважати вірним найменування відповідача - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті розпорядження від №60/85-рп/к від 10.09.2019 неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 відкладено підготовче засідання до 03.12.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/13431/19 до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 відкладено слухання справи по суті на 23.01.2020.

Під час розгляду спору по суті 23.01.2020 р. відповідач проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач у судове засідання 23.01.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Розпорядженням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) від 10.09.2019 № 60/85-рп/к було розпочато розгляд справи № 80/60/85-рп/к.19 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Дельтабудгруп» порушення про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 4 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «Капітальний ремонт обладнання міського крематорію на вул. Байкова, 16, Голосіївський район (ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи)», яка проводилась комунальним підприємством «Київський Крематорій», ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-10-02-000249-b.

ТОВ «Дельтабудгруп» не погодившись із Розпорядженням № 60/85-рп/к, звернулось до Господарського суду міста Києва про скасування останнього. Позовна заява ТОВ «Дельтабудгруп» вмотивована відсутністю, на думку позивача, в його діях ознак порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 4 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 221 цього ж Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Пунктом 20 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України може здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 ст. 37 Закону передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваного розпорядження, відповідач за власною ініціативою, а саме за наслідками розгляду подання Четвертого відділу досліджень та розслідувань Відділення за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняв розпорядження про початок розгляду справи № 80/60/85-рп/к.19.

Враховуючи вказане вище, в діях відповідача у вигляді винесення оскаржуваного розпорядження не вбачається невідповідності визначеної законом компетенції останнього.

В той же час, прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення закону про захист економічної конкуренції, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер і не може порушувати права позивача, оскільки застосування будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51-54 Закону України "Про захист економічної конкуренції", таке розпорядження не передбачає

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтабудгруп" задоволенню не підлягають, оскільки оскаржуване розпорядження прийняте відповідачем в межах повноважень, наданих останньому відповідно до закону та саме прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції жодним чином не порушує прав чи законних інтересів позивача.

З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.02.2020.

Суддя О.В. Мандриченко