Ухвала суду № 87393848, 04.02.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/1233/18

1-кп/441/23/2020

У Х В А Л А

с у д о в о г о з а с і д а н н я

04.02.2020 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої – судді Малахової – Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Гелецької Г.В.

прокурора Здзеби А.І.

захисників Гавенко Б.І., Гриньо М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018140180000242 від 12.05.2018 на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, гр-на України, одруженого, не працюючого, з базовою загальною середньою освітою, раніше судимого, востаннє 24.10.2013 Жовківським районним судом Львівської обл. за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України на чотири роки п`ять місяців позбавлення волі, без визначеного місця реєстрації, проживаючого на АДРЕСА_1 ,

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Чижки Пустомитівського р-ну Львівської обл., українця, гр-на України, розлученого, не працюючого, з неповною середньою освітою, раніше судимого 07.06.2011 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України на два роки позбавлення волі, з випробуванням на два роки; 05.06.2013 цим же судом та 27.02.2015 Апеляційним судом Львівської обл. за ч. 2 ст. 307, ст.ст. 69, 71, 72 КК України на чотири роки шість місців позбавлення волі з конфіскацією, без визначеного місця реєстрації, проживаючого на АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

На розгляді Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Прокурор в суді клопоче про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що строк тримання обвинувачених під вартою закінчується 08.02.2020, а завершити розглядом провадження до цього часу не можливо, оскільки виникла необхідність у допиті понятих, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження останнім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та не змінилася обстановка, яка дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачується у скоєнні тяжкого, насильницького злочину, не мають визначеного місця проживання, джерела доходів та міцних соціальних зв`язків, ведуть стабільну негативну антисоціальну поведінку, можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, які не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник Гриньо М.І. клопотання прокурора заперечив, як необгрунтоване й таке, що не містить жодних нових ризиків передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що підзахисному слід змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання співмешканки ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_2 думку адвоката підтримав.

Захисник Гавенко Б.І. в суді клопотання заперечив, покликаючись на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зазначив, що ОСОБА_1 не має наміру ухилятися від суду, просить про цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання дружини, винуватим у вчиненні злочину себе не вважає, утримується під вартою безпідставно.

Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисників, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Так, ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 11.12.2019, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.02.2020, включно, без визначення розміру застави.

За положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд ураховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого судом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює також в сукупності всі обставини кримінального провадження, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого їм злочину, а також вік та стан здоров`я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , їх стабільну негативну антисоціальну поведінку, яка виражається у вчиненні ними злочину із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, що відповідно передбачає реальну, нагальну необхідність перебування обвинувачених в умовах ізоляції від суспільства, відсутність у обвинувачених міцних соціальних зв`язків та законних засобів для існування, розмір заподіяної потерпілим шкоди та ймовірний ризик продовження ними протиправної поведінки.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченим виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особам обвинувачених та тяжкості пред`явленого їм обвинувачення, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дії раніше обраного запобіжного заходу не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а відтак обвинуваченим слід продовжити такий запобіжний захід, без визначення розміру застави, із зазначенням відповідного строку.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

клопотання прокурора Городоцької місцевої прокуратури Львівської області Здзеби А.І. задовольнити.

ОСОБА_1 строк тримання під вартою продовжити на шістдесят днів - до 03 квітня 2020 року, включно.

ОСОБА_2 строк тримання під вартою продовжити на шістдесят днів – до 03 квітня 2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.

Суддя Малахова-Онуфер А.М.