Ухвала суду № 87390385, 20.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10138/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Пнюшкову В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві, клопотання ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна шляхом вирішення питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникли при виконанні вироку 14.08.2018 у рамках кримінального провадження № 12015100040016805 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.190, ч.1 ст.358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Колесника О.О.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 14.08.2018 у справі № 755/10138/16-к ОСОБА_2 у рамках кримінального провадження №12015100040016805 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази у кримінальному провадженні: договір поставки №78 від 03.10.2012 року на 3 арк. визначено залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 811629 гривень 60 копійок.

Разом з тим, під час даного судового розгляду ухвалою суду від 24.11.2017 також було накладено арешт на транспортні засоби «Opel Ampera», 2012 р.в., об`єм двигуна 1398 см.куб., дата державної реєстрації 29.04.2017 року; «Nissan Leaf», 2012 р.в., потужність двигуна 80 кВт, дата державної реєстрації 19.11.2015 року, «Peugeot 307 ХR 1.6», 2002 р.в., об`єм двигуна 1598 см.куб., дата державної реєстрації 19.04.2005 року та «КНОТТ 91Н», 2014 р.в., дата державної реєстрації 23.07.2014 року, якийналежить ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /, однак у вироку долю арештованого майна так і не було вирішено по суті.

Сам арешт судом був накладений, відповідно до даних мотивувальної частини судового рішення від 24.11.2017, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, так як потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_3 заявленого цивільний позов в розмірі 30 000 доларів США, що в еквіваленті, станом на 24.11.2015 року, становить 787 563 гривень.

11.01.2020 року до суду надійшло дане клопотання заявника в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту з майна шляхом вирішення питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникли при виконанні вироку 14.08.2018 у рамках кримінального провадження № 12015100040016805 відносно ОСОБА_2 , яке вмотивоване тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/4006/81/62546 від 17 жовтня 2007 року на загальну суму 1 369 246,57 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього загальною сумою 1 371 066 (один мільйон триста сімдесят одна тисяча шістдесят шість) гривень 57 копійок.

27.11.2013 судом було видано відповідний виконавчий лист, який 05.09.2018 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" пред`явлено до виконання.

06.09.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_4 було відкрито виконавче провадження.

28.09.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. було винесено постанову про розшук майна боржника, у тому числі автомобіля ОРЕL АМРЕКА, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , та того ж дня вказаний транспортний засіб було описано цим приватним виконавцем та передано на зберігання філії ДП «СЕТАМ» м. Києва та Київської області, а 11.12.2018 на реалізацію.

Відповідно вказаний ТЗ було передано на реалізацію в межах Закону України «Про виконавче провадження» та 16.05.2019 вказаний транспортний засіб було придбано ОСОБА_1 (заявником у цій справі) на електронних торгах, та пізніше - здійснено повний розрахунок за придбаний транспортний засіб.

Придбання вказаного транспортного засобу на електронних торгах підтверджується відповідним актом про проведені електронні торги від 03.06.2019, у якому також зазначено про здійснення повного розрахунку.

На думку заявника акт про електронні торги відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

За таких обставин заявник вказує на те, що на даний час ОСОБА_1 є власником наведеного автомобіля, однак не може зареєструвати вказане майно у відповідних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України, оскільки на нього накладений арешт ухвалою від 24 листопада 2017 року у справі №755/10138/16-к.

Про вказаний арешт ОСОБА_1 не знав та не міг знати, оскільки у оголошенні про проведення електронних торгів така інформація була відсутня. На даний час існує необхідність у скасуванні арешту, оскільки відпала потреба у його застосуванні і це необхідно для забезпечення реалізації права власності на майно, яке він придбав як добросовісний набутій.

Як наслідок, заявником порушується питання про скасування такого арешту у порядку ст.ст. 174, 537, 539 КПК України.

У судове засідання заявник ОСОБА_5 клопотання підтримала у повному обсязі, просив задовольнити з вказаних в останньому підстав, та зауважила, що ОСОБА_1 придбав вказаний транспортний засіб на електронних торгах, що були проведені в межах виконавчого провадження відкритого відносно ОСОБА_2 , який був власником цього майна до такого придбання, й таке придбання майна підтверджується актом про проведенні електронні торги, що встановлюють статус добросовісного набувача (1); ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 на даний час відпали, а підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності відсутні (2).

В судове засідання заявник ОСОБА_5 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, та клопотання підтримала з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити.

В судовому засіданні, за клопотанням якої було арешт, потерпілий у кримінальному провадженню ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення указаного звернення з мотивів вказаних ним в письмових запереченнях від 20.01.2020, у т.ч. з огляду на те, що 09.12.2019 місцевим судом у кримінальній справі №755/10138/16-к стосовно ОСОБА_2 видано виконавчий лист.

В інтересах ОСОБА_3 10.12.2019 відкрито виконавче провадження № 60852354.

Станом на 20.01.2020 в інтересах ОСОБА_3 , як потерпілого у кримінальній справі № 755/10138/16-к, та в межах відкритого виконавчого провадження № 60852354, постановою від 12.12.2019 транспортні засоби, арештовані ухвалою від 24.11.2017 у цій же справі, подано у розшук.

Вважає твердження представника заявника, про те що відпала необхідність у арешті частини майна ОСОБА_2 , бо відбулося часткове розрахування із ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» за кредитним договором, не є основоположним, так як не є предметом розгляду у кримінальній справі № 755/10138/16-к, а банк не є стороною у цій справі, і порушення питання про зняття арешту з майна, на яке може бути звернено стягнення в його інтересах, не відповідає дійсності, бо його інтереси не співпадають і не перетинаються із інтересами банку.

Факт реалізації майна банком заявнику, ніяким чином не підтверджує виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження, відкритого в інтересах ОСОБА_3 , а отже, жодним чином не реалізує мету арешту майна ОСОБА_2 в кримінальній справі, а зняття такого арешту, навпаки призведе до ще більшого погіршення його стану як потерпілого та позбавить законних шляхів відновлення порушених прав, що вже доведено судом.

Вказав ОСОБА_3 і на те, що за офіційними даними системи СЕТАМ приватним виконавцем банку, в рамках виконавчого провадження № 57163102, відкритого відповідно до офіційних відкритих даних автоматизованої системи виконавчих проваджень 06.09.2018 (арешт у кримінальній справі накладено 24.11.2017, про що банку було відомо з вже наданих роздруківок судових рішень), з 26.12.2018 вживаються заходи з реалізації (продажу) спірного транспортного засобу.

Останнє оголошення в системі СЕТАМ датоване 17.01.2019. Переможцем за цим оголошенням і став заявник. Додатково звернув увагу, що в інформації про лот, спірний транспортний засіб, міститься інформація про три постанови про накладення арешту на спірний транспортний засіб: 48644014 - відсутня в Автоматизованій системі виконавчих проваджень; 44783334 - містить відмітку про завершення виконавчого провадження в інтересах банку; 50693202 - виконавче провадження відкрито в інтересах іншої юридичної особи, а не банку.

Як вбачається із інформації про лот, номеру виконавчого провадження (57163102), відкритого в інтересах Банку, серед постанов про арешт транспортного засобу не вказано, що наводить на сумнів в частині наявності такої постанови в цілому, та умисне введення в оману Заявника, як учасника аукціону, та наявності права у Банку на реалізацію цього майна.

Відповідно твердження заявника про зникнення підстав у кримінальній справі для застосування арешту майна ОСОБА_2 , не тільки не відповідає дійсності, матеріалам справи, але і не досліджені самим заявником в достатній мірі. Не дослідження заявником всіх обставин при придбанні через систему СЕТАМ спірного транспортного засобу, та введення в оману Банком Заявника, стосовно наявності права на таку реалізацію, не може бути підставою для погіршення і потурання прав потерпілого в рамках кримінальної справи, що була предметом розгляду у справі 755/10138/16-к, в якій заявлено клопотання заявника про зняття арешту зі спірного транспортного засобу.

З урахуванням інформації, що є доступною на майданчику СЕТАМ, заявнику, за його бажанням, могло б бути відомо про наявний арешт, в рамках виконавчого провадження №50693202 - відкритого в інтересах іншої юридичної особи, а не Банку. А тому твердження в клопотання про не знання стосовно існування арешту у даній кримінальній справі № 755/10138/16-к, та відсутність інтересу та стурбованості навіть за наявної інформації по лоту, в частині наявних арештів іншими особами, не відповідає дійсності та підтверджує усвідомленні наміри та дії заявника на придбання спірного транспортного засобу.

Як вказано в тексті клопотання заявника, акт про проведенні електронні торги від 03.06.2019 є документом, що підтверджує виникнення права власності на транспортний засіб, а не вже зареєстрований факт права власності на транспортний засіб. Наявність ряду арештів, про які виконавцем Банку не було надано інформації до лоту в СЕТАМ, не може бути достатньою юридичною підставою для скасування арешту в кримінальній справі № 755/10138/16-к.

Згідно ухвали від 19.12.2019 у цій же справі між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» був укладений договір відступлення права вимоги від 24.06.2019 р. та договір відступлення прав за договором іпотеки від 03.07.2019 року, згідно з якими права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшли до АТ "Оксі Банк". Між Акціонерним товариством "Оксі банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" був укладений договір відступлення прав вимоги від 24.06.2019 та договір відступлення прав за договором іпотеки від 03.07.2019 року, згідно з якими права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшли до ТОВ «ФК «Гровінг Стейт».

З урахуванням викладеного, взагалі виникають питання стосовно правомірності проведення Банком аукціону у своїх інтересах на СЕТАМ та причин звернення заявника в рамках даної кримінальної справи для зняття арешту, а не до нових стягувачів за юридичними обов`язками, в інтересах яких і реалізовувався вказаний транспортний засіб.

На переконання ОСОБА_3 заявником не надано доказів звернення до Банку, до ДП «СЕТАМ», до нових стягувачів відповідно до ухвали від 19.12.2019 у справі № 2-3090/2011, до сервісних центрів МВС, які б підтверджували порушення його прав виключно арештом, накладеним ухвалою від 24.11.2017 у моїй кримінальній справі № 755/10138/16-к, а не всіма іншими арештами, в рамках виконавчих проваджень, що як мінімум містяться в інформації про лот на майданчику СЕТАМ.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що заперечує проти задоволення звернення, адже метою арешту майна було забезпечення відшкодування шкоди ОСОБА_3 за цивільним позовом у кримінальному провадженні, однак таке відшкодування не здійснено по цей час.

У судове засідання інші сторони будучи повідомленим про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, однак суд, враховуючи положення ст.ст. 7, 22, 26, абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність та вивчивши наявні матеріали, приходить до наступного.

Частиною 1 статті 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно із п.4 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Тим самим, суд визначаючись з питанням дійсності у справі інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, суд ураховує таке.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У цій ситуації, навпаки цивільний позов було задоволено саме з метою забезпечення відшкодування за ним.

На момент накладення такого арешту ТЗ належав відповідачу за цим позовом - обвинуваченому, а тому у розрізі ст. 174 КПК підстави для скасування арешту на момент постановлення вироку були відсутні.

Відповідно і відсутні підстави вважати дійсними у провадженні обставини, регламентовані ст.ст. 537, 539 КПК.

Щодо питання скасування арешту у порядку ст. 174 КПК, то слід відмітити, що дана стаття наведеного Кодексу передбачає, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказаний арешт було накладено ухвалою суду від 24.11.2017 на транспортні засоби «Opel Ampera», 2012 р.в., об`єм двигуна 1398 см.куб., дата державної реєстрації 29.04.2017 року; «Nissan Leaf», 2012 р.в., потужність двигуна 80 кВт, дата державної реєстрації 19.11.2015 року, «Peugeot 307 ХR 1.6», 2002 р.в., об`єм двигуна 1598 см.куб., дата державної реєстрації 19.04.2005 року та «КНОТТ 91Н», 2014 р.в., дата державної реєстрації 23.07.2014 року, якийналежить ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /.

Сам арешт судом був накладений, відповідно до даних мотивувальної частини судового рішення від 24.11.2017, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, так як потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_3 заявленого цивільний позов в розмірі 30000 доларів США, що в еквіваленті, станом на 24.11.2015 року, становить 787563 гривень, що у повній мірі кореспондується з вимогами ст. 170 КПК, яка указує в своїй частині другій, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно обвинуваченого.

У разі задоволення цивільного позову за клопотанням цивільного позивача суд може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову.

Відповідно за таких умов говорити про необґрунтованість арешту підстав не має.

Щодо питання відсутності подальшої потреби в такому арешті, то слід вказати таке.

Мета арешту визначена за ухвалою від 24.11.2017 - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Вироком даного місцевого суду від 14.08.2018 у справі № 755/10138/16-к у т.ч. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 811629 гривень 60 копійок.

На момент накладення такого арешту ТЗ належав відповідачу за цим позовом - обвинуваченому.

На цей час, таке відшкодування ОСОБА_3 у сумі 811629 гривень 60 копійок не здійснено.

Відповідно і потреба у застосування даного типу заходу забезпечення не відпала ,так як не досягнута сама мета з якою такий захід застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 100, 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту з майна шляхом вирішення питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникли при виконанні вироку 14.08.2018 у рамках кримінального провадження № 12015100040016805 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, - відмовити.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для відома заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

С у д д я Ю. Іваніна