Рішення № 87390293, 23.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3606/20

Справа №754/13815/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.,

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "ЗаРаз", треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_12, Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КС «ЗаРаЗ» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.09.2016 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М. за реєстровим № 1545.Відповідно до п. 1.1. Договору іпотеки ОСОБА_2 передав позивачеві в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .Відповідно до наданої ОСОБА_2 під час укладення договору іпотеки довідки за вих. 1686 від 29.08.2016 року, виданої Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» Деснянського району м. Києва, за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані три особи, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3. 21.03.2017 року, у зв`язку із тривалими порушення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором, позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ст. 4 Договору іпотеки задоволено свої майнові вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. 27.03.2017 року за вих. № 146/17 на адресу ОСОБА_2 позивачем направлено повідомлення про задоволення вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Того ж дня за вих. № 147/17, 148/17, 149/17 на адресу зареєстрованих за адресою предмета іпотеки осіб направлено вимогу про виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації, зазначена кореспонденція повернута на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання у відділенні зв`язку отримувача. Крім того, 18.04.2017 року на адресу ОСОБА_2 за вих. № 189/17 позивачем направлено телеграму, відповідного до якої ОСОБА_2 повідомлено про звернення стягнення на предмет іпотеки, роз`яснено порядок ознайомлення з висновком про ринкову вартість предмета іпотеки, висунуто вимоги про зняття з реєстрації всіх мешканців та звільнення зазначеної квартири протягом 30 календарних днів. Відповідно до повідомлення відділення зв`язку Київ-39 № 201 від 20.04.2017 року зазначена телеграма адресатом отримана не була. Враховуючи вищевикладене, позивач вбачає в діях відповідачів порушення своїх прав на володіння, користування та розпорядження приватною власністю, у зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 ; виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2017 року відкрито провадження у справі за позовом КС «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

27.11.2017 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до КС «ЗаРаЗ» про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно. Вказаний позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає разом із матір`ю, дружиною та дітьми.В зазначеній квартирі, крім позивача, зареєстровані його мати, брат та неповнолітні діти.Нещодавно позивачу стало відомо про існування двох договорів, які нібито були укладені ним, зокремадоговору поруки № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, укладеного між ним, КС «ЗаРаЗ» та Позичальником - ОСОБА_4 ; договору застави № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, укладеного між ним та КС «ЗаРаЗ».Згідно договору поруки від 31.08.2016 року за № КВ-00122/08-16/2105 ОСОБА_2 поручився перед КС «ЗаРаЗ» за виконання ОСОБА_9 зобов`язань за кредитним договором № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 644 700,00 грн.Згідно договору застави від 31.08.2016 року за № КВ-00122/08-16/2105,укладеного між ОСОБА_2 (Заставодавцем) та КС «ЗаРаЗ» (Заставодержателем), заставодавець в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 31.08.2016 року за № КВ-00122/08-16/2105 надав в заставу належне майно відповідно до опису майна, згідно Додатку №1 до даного Договору. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачу стало відомо про існування Договору іпотеки, серія та номер 1545 від 01.09.2016 року, видавник приватний нотаріус КМНО Анохіна В.М., згідно якого квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки по вказаному договору. На підставі Договору іпотеки від 01.09.2016 року приватний нотаріус КМНО Анохіна В.М. 21.03.2017 року виніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31183672, і як наслідок право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за КС «ЗаРаЗ». ОСОБА_2 зазначає, що ніколи не відвідував КС «ЗаРаЗ» та нотаріуса Анохіну В.С. , ніколи не спілкувався і взагалі не знайомий з ОСОБА_4 , оспорювані договори не підписував, волевиявлення на вчинення таких договорів у нього не було, також позивачу не було відомо про їх існування. Крім того, укладення вказаних правочинів пов`язано з єдиним помешканням його родини, у тому числі малолітніх дітей, а отже перелічене вище є підставою для визнання таких договорів недійсними. Також договір поруки та договір застави укладені з порушенням вимог діючого законодавства. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним Договір поруки № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, укладений між ОСОБА_2 , КС «ЗаРаЗ» та ОСОБА_4 ; визнати недійсним Договір застави № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та КС «ЗаРаЗ»; визнати недійсним Договір іпотеки, серія та номер 1545 від 01.09.2016 року квартири АДРЕСА_1 , видавник: приватний нотаріус КМНО Анохіна В.М.; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за КС «ЗаРаЗ», вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31183672 від 21.03.2017 року приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М.; визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.01.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Кредитної спілки "ЗаРаз", треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М., ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.01.2018 року частково задоволено заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову та забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.05.2018 року призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, у зв`язку з чим зупинено провадження у справі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2018 року відновлено провадження по справі за позовом за позовом Кредитної спілки "ЗаРаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "ЗаРаз", треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.12.2018 року призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2019 року відновлено провадження по справі за позовом за позовом Кредитної спілки "ЗаРаз" до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "ЗаРаз", треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому категорично заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні підтримали зустрічний позов, а також категорично заперечували проти задоволення основного позову.

Відповідачка ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки, за наявних у справі матеріалів.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_4 - у судовому засіданні підтримав основний позов, пояснивши обставини укладення оспорюваних договорів. Так, ОСОБА_4 пояснив, що він є кредитним брокером, надає послуги щодо укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів у різних фінансових установах. ОСОБА_2 мав намір отримати кредит у КС «ЗаРаЗ», але йому відмовили, оскільки він працював у поліції. Після того, як він звернувся до нього, він оглянув квартиру ОСОБА_2, ознайомився із правовстановлюючими документами, після цього надав згоду на укладення договору позики. Після укладення всіх договорів він отримав у касі Кредитної спілки грошові кошти, передав їх ОСОБА_2 , отримав винагороду. Ніяких грошових коштів у рахунок сплати боргу за Договором позики він не вносив, ніяких вимог про погашення боргу Кредитна спілка йому не надсилала. Зазначив, що між ним та ОСОБА_2 була домовленість про те, що погашення буде здійснювати останній, а він лише уклав договір. Вважає, що всі договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства, підписував їх особисто ОСОБА_2

Третя особа за зустрічним позовом - приватний нотаріус КМНО Анохіна В.М. - на початку судового розгляду пояснила, що перед посвідченням всіх договорів вона перевіряє особу, яка укладає договір. Ніяких сумнівів при встановленні особи ОСОБА_2 у неї не було. Також для укладення Договору іпотеки були надані всі правовстановлюючі документи на квартиру. Вважає, що будь-яких порушень з її боку допущено не було, всі договори було посвідчено в установленому законом порядку. У подальшому третя особа у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи за зустрічним позовом - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи за зустрічним позовом - Служби у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_7 - у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, третіх осіб, допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КС «ЗаРаЗ» задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 31.08.2016 року між ОСОБА_2 , КС «ЗаРаЗ» та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки № КВ-00122/08-16/2105, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед КС «ЗаРаЗ» за виконання ОСОБА_9 зобов`язань за кредитним договором № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 644 700,00 грн.(а.с. 34, т. 1).

31.08.2016 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 31.08.2016 року за № КВ-00122/08-16/2105 був укладений Договір застави № КВ-00122/08-16/2105 між ОСОБА_2 та КС «ЗаРаЗ», відповідно до якого ОСОБА_2 надав в заставу належне йому майно(а.с. 35, т. 1).

01.09.2016 року в забезпечення виконання всіх зобов`язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року між КС «ЗаРаЗ» та ОСОБА_2 був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6-8, т. 1).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2017 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 21.03.2017 року зареєстровано за КС «ЗаРаЗ» на підставі іпотечного договору від 01.09.2016 року, укладеного між КС «ЗаРаЗ» та ОСОБА_2 , підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34364349 від 21.03.2017 року, приватний нотаріус КМНО Анохіної В.М. (а.с. 9, т. 1).

27.03.2017 року за вих. № 146/17 на адресу ОСОБА_2 позивачем направлено повідомлення про задоволення вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (а.с. 10, т. 1).

27.03.2017 року за вих. № 147/17, 148/17, 149/17 на адресу зареєстрованих за адресою предмета іпотеки осіб направлено вимогу про виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації, зазначена кореспонденція повернута на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання у відділенні зв`язку отримувача (а.с. 12-14, т. 1).

18.04.2017 року на адресу ОСОБА_2 за вих. № 189/17 позивачем направлено телеграму, відповідного до якої ОСОБА_2 повідомлено про звернення стягнення на предмет іпотеки, роз`яснено порядок ознайомлення висновком про ринкову вартість предмета іпотеки, висунуто вимоги про зняття з реєстрації всіх мешканців та звільнення зазначеної квартири протягом 30 календарних днів.

Відповідно до повідомлення відділення зв`язку Київ-39 № 201 від 20.04.2017 року зазначена телеграма адресатом отримана не була.

Як встановлено при розгляді справи, у спірній квартирі зареєстровані та проживають разом із позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 його мати ОСОБА_6 (з 24.11.1992 року), брат (з 28.02.1995 року) та неповнолітні діти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (з народження), що підтверджується довідкою КК» Центр комунального сервісу» Деснянського району м. Києва від 24.10.2016 року (а.с. 31, т. 1).

У позовних вимог Кредитна спілка просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а також виселити їх з квартири, зважаючи на те, що спілка є власником нерухомого майна.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у зустрічних позовних вимогах просить визнати недійсними договори, укладені від його імені з КС «ЗаРаЗ», зважаючи на те, що він не підписував договори.

Вирішуючи по суті позовні та зустрічні позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

У відповідності до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (частина перша статті 1 Закону України «Про іпотеку»).

Статтею 6 Закону України «Про іпотеку» визначені умови передачі нерухомого майна в іпотеку.

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 3 цієї статі Кодексу передбачено якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі № 372/504/17 (14-325цс18).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав передбачених законом, на що вказано у пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цього Кодексу.

Для перевірки викладених у зустрічному позові фактів судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1210-1212/19-32 від 14.02.2019 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи встановлено наступне:

1)підписи від імені ОСОБА_2 , що містяться: в графі «Поручитель» у рядку «(підпис) ОСОБА_2 » та у рядку «Договір отримав за Поручителя:» у договорі поруки № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016; у рядках «Заставодавець» у нижніх правих кутах на лицевій і зворотній сторонах аркуша, в графі «Заставодавець» у рядку «(підпис)» та у рядку «Договір отримав:» на зворотній стороні аркуша договору застави № КВ 00122/08-16/2105 від 31.08.2016; в графі «ІПОТЕКОДАВЕЦЬ:» на зворотній стороні третього аркуша договору іпотеки від 01.09.2016, укладеного від імені ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «ЗАРАЗ», - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів;

2)підписи від імені ОСОБА_2 , що містяться: в графі «Поручитель» у рядку «(підпис) ОСОБА_2 » та у рядку «Договір отримав за Поручителя:» у договорі поруки № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 ;

3)підписи від імені ОСОБА_2 , що містяться: у рядках «Заставодавець» у нижніх правих кутах на лицевій і зворотній сторонах аркуша, в графі «Заставодавець» у рядку «(підпис)» та у рядку «Договір отримав:» на зворотній стороні аркуша договору застави № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 ;

4)підпис від імені ОСОБА_2 в графі «ІПОТЕКОДАВЕЦЬ:» на зворотній стороні третього аркуша договору іпотеки від 01.09.2016, укладеного від імені ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «ЗаРаЗ», виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2 (а.с. 17-27, т. 2).

Допитаний у судовому засіданні експерт Дзюба О.Є. підтримала складений нею висновок та зазначила, що експертами були досліджені всі зразки підписів. Спотворити підпис не можна було, щоб вплинути на результат експертизи. А тому вважає складений висновок та викладені у ньому факти достовірними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Експерт Чепак В.М. у судовому засіданні зазначила, що експерти проводили дослідження у повному обсязі, у різних аспектах та прийшли до висновку, що підпис не був спотворений та був виконаний не ОСОБА_2 , а зовсім іншою особою.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що позивач не підписував Договір поруки № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, Договір застави № КВ-00122/08-16/2105 від 31.08.2016 року, Договір іпотеки, серія та номер 1545 від 01.09.2016 року від 31.08.2015 року, жодних дій, спрямованих на їх укладення не вчиняв і договори укладені поза його волею, суд вважає зустрічний позов у частині визнання недійсними договорів підставним та обґрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню.

Що стосується зустрічних позовних вимог про скасування державної реєстрації та визнання права власності, то слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз.2 п.51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року за № 1141, у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

Пунктом 52 зазначеного Порядку визначено, що у разі коли в Державному реєстрі прав відсутні записи про речові права, їх обтяження, що підлягають автоматичному поновленню, а відомості про такі речові права, їх обтяження, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, містяться у реєстрах (кадастрах), поновлення записів про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором шляхом внесення з відповідних реєстрів (кадастрів) відомостей про такі права, обтяження, передбачених пунктами 30-32 цього Порядку, разом з відомостями про:

- реєстраційний номер запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному земельному кадастрі;

- дата і час державної реєстрації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному земельному кадастрі.

У разі коли у Державному реєстрі прав відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна, а у зв`язку із внесенням записів про скасування державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав чи у реєстрах (кадастрах), у яких до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства здійснювалася державна реєстрація прав, відсутні записи чи відомості, які підлягають поновленню, такий розділ на об`єкт нерухомого майна залишається відкритим та використовується для проведення в подальшому державної реєстрації прав на відповідний об`єкт нерухомого майна.

З огляду на викладені норми діючого законодавства, суд вважає, що наявні всі правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності за КС «ЗаРаЗ» такого нерухомого майна.

При цьому суд зазначає, що право на поновлення реєстрації права власності за позивачем на спірну квартиру не порушено і в суду відсутні підстави для обґрунтованого припущення про те, що таке право буде порушено, враховуючи норми Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року за № 1141, в частині поновлення запису про речове право, що існувало до проведення державної реєстрації прав, що скасована, а тому у задоволенні позовних вимог в даній частині слід відмовити.

Що стосується тверджень представника позивача про те, що оспорювані договори укладалися саме ОСОБА_2 , який був в офісі Кредитної спілки, спілкувався з працівниками, то слід зазначити наступне.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що приблизно з 2014 року вона працює в КС «ЗаРаЗ» на посаді економіста та саме вона займалась оформленням договорів з ОСОБА_2 . Також зазначила, що при укладенні договорів вона перевіряла особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ніяких сумнівів з цього приводу у неї не виникло. Після оформлення Кредитного договору та Договору поруки клієнт їде до нотаріуса для підписання Договору іпотеки. Після підписання всіх договорів були здійснені проплати, проте вона не може стверджувати, що проплати здійснені саме ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що приблизно з квітня 2016 року він працює на посаді голови правління КС «ЗаРаЗ». ОСОБА_2 він бачив декілька разів. Перед підписанням Договору він перевіряє всі документи клієнта та об`єкта нерухомості, а потім підписує документи. При підписанні та укладенні договорів з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ніяких нюансів не виникало. Через декілька місяців після укладення договорів почалися проблеми з виплатою за Кредитним договором, у зв`язку з чим через деякий час кредитна спілка почала процедуру позасудового звернення стягнення на нерухоме майно.

Але слід зазначити, що допитані судом свідки жодним чином не підтвердили той факт, що саме ОСОБА_2 були підписані оспорювані договори.

Вказані твердження також спростовуються висновком судової експертизи, відповідно до якого підпис на укладених договорах виконаний не ОСОБА_2 .

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що підстав для задоволення позову КС «ЗаРаЗ» немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів та скасування державної реєстрації права власності на квартиру, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині підставними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача за зустрічним позовом КС «заРаЗ» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 8000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 202, 203, 215, 316, 328, 626, 638 ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу України, Законом України "Про іпотеку", -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Кредитної спілки "ЗаРаз", треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_12, Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на майно - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір поруки № КВ-00122/08-16/2105 від 31 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 , Кредитною спілкою «ЗаРаЗ» та ОСОБА_4 .

Визнати недійсним Договір застави № КВ-00122/08-16/2105 від 31 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «ЗаРаЗ».

Визнати недійсним Договір іпотеки, серія та номер 1545 від 01.09.2016 року квартири АДРЕСА_1 , видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М.

Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Кредитною спілкою «ЗаРаЗ», вчинену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31183672 від 21.03.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру - відмовити.

Стягнути з Кредитного спілки «ЗаРаЗ» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8000, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач за основним позовом - Кредитна спілка «ЗаРаЗ», адреса: м. Київ, вул.. В.Забіли, 5.

Відповідач за основним позовом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач за основним позовом - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідачка за основним позовом - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа за зустрічним позовом - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна, адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа за зустрічним позовом - Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, адреса: м. Київ, пр.. Маяковського, 21-Г.

Третя особа за зустрічним позовом - Департамент з питань реєстрації, адреса: м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 4-В.

Повний текст рішення виготовлений 05 лютого 2020 року.

Суддя О.В.Лісовська